Маневр повторними зборами. Верховна Рада ухвалила нову редакцію закону про зниження кворуму на зборах акціонерів. Президент готує нове вето?

Країна ще не встигла оговтатися після новорічних свят, а парламентська більшість уже «протиснула» через сесійну залу низку законопроектів, які минулого року зажили скандальної слави. Зокрема, 9 січня 237 голосами «за» ухвалений в цілому законопроект №1129 «Про внесення змін до Закону України «Про господарські товариства» (щодо зниження планки кворуму проведення загальних зборів господарського товариства)». Саме той, що дозволяв проводити збори акціонерів, маючи лише 50%+1 акцію і, тим самим, відкривав широке поле для нових корпоративних конфліктів.

Нагадаємо, вперше цей законопроект було ухвалено 19 жовтня 2006 року (див. «ДТ» №41 від 28 жовтня 2006 р.). Тоді пропонувалося просто знизити планку кворуму від 60%+1 акція (як нині) до 50%+1 для всіх зборів акціонерів.

Ухвалення цієї норми викликало широкий резонанс як серед політиків, так і економістів та інвесторів. Більшість експертів прогнозували нову хвилю переділу власності і звертали увагу на те, що такі зміни різко обмежать можливість міноритарних акціонерів брати участь в управлінні господарськими товариствами. У результаті 3 листопада минулого року президент Віктор Ющенко з допомогою ветування повернув закон у парламент. Разом із пакетом пропозицій.

Президент, зокрема, зазначив, що вирішення питань, пов’язаних із здійсненням корпоративного управління, потребує системного врегулювання шляхом ухвалення закону про акціонерні товариства. В якому, з урахуванням міжнародного досвіду, буде передбачено гарантії захисту прав акціонерів, зокрема міноритарних, запропоновано зміни до Цивільного процесуального кодексу та інших законів. Щодо запобігання рейдерству. «Такий закон може бути підписаний президентом тільки як цілісний закон про господарські товариства в новій редакції», йшлося у пропозиціях глави держави...

Однак парламентарії вчинили по-своєму. Вони не стали шукати 300 голосів для подолання вето. На голосування було винесено «нову редакцію» законопроекту, нібито з урахуванням побажань президента. Але єдина зміна, внесена у проект документа, полягає в тому, що планка кворуму знижується до 50% лише у разі повторних зборів акціонерів (за умови, що перші збори АТ не відбулися через відсутність кворуму). Для перших зборів акціонерів зберігається кворум у 60%.

Різниця, погодьтеся, незначна. Бо коли власник контрольного пакета захоче провести через збори рішення, з яким не згодні міноритарники, він може сам зірвати перші збори акціонерів, а потім з’явитися на повторні. Водночас у міноритарників не додається можливостей для блокування несприятливих для них рішень власників контрольних пакетів: повторні збори не залишають для них шансів. Просто виникнуть нові схеми встановлення контролю над підприємством.

Така наполегливість депутатів коаліції, а також настільки відкрите ігнорування ними зауважень президента може пояснюватися наявністю у законопроекту великих і впливових «захисників». За певними даними, ці «захисники» ведуть активну роботу не лише з парламентом, а й із секретаріатом президента: адже домогтися підписання главою держави закону, що не враховує його побажання двомісячної давнини, буде важко. При цьому особливу активність у «вирішенні питання» виявляють деякі відомі в минулому діячі нафтогазового комплексу.

Як вважає аналітик компанії Concorde Capital Нік П’яцца, пропозиції президента до даного законопроекту, які він вніс 3 листопада, повертаючи закон до ВР на доопрацювання, полягали у здійсненні реформи законодавчої бази, що регулює корпоративне управління і гарантує захист прав міноритарних акціонерів. «Нічого цього ми не побачили в новій редакції закону», — каже Н.П’яцца. Аналітик також зазначив, що 9 січня законопроект підтримали 237 депутатів, тоді як у жовтні — 241. «Коли президент докорінно не змінив свого ставлення до цього закону, він, швидше за все, його не підпише», — зазначив пан П’яцца.

На думку аналітика інвестиційної компанії VAB Capital Катерини Широкової, через ухвалення закону про зниження кворуму зборів акціонерів очікується новий виток корпоративних конфліктів у компаніях із кількома провідними акціонерами, адже кожен із власників намагатиметься довести свою частку до контрольної.

У минулій статті на цю тему «ДТ» докладно зупинялося на підприємствах, де, відповідно до нової норми, можливі набільші зміни у разі проведення зборів акціонерів із кворумом 50%. Насамперед це «Укрнафта», де контрольним пакетом володіє держава, а великим міноритарним — група «Приват». З огляду на інші спроби наступу на активи цієї дніпропетровської групи, можна очікувати змін менеджменту в багатьох компаніях, де в неї залишилися великі, але неконтрольні пакети.

Очікується, що зросте роль державних блокуючих пакетів на багатьох середніх і дрібних ВАТ, де контрольний пакет не сконцентрований. На таких підприємствах часто неможливо зібрати всіх міноритарних акціонерів, адже їх кількість може сягати десятків тисяч. А за нової планки кворуму прийняття основних рішень можливе 25%+1 голос (половиною кворуму), тобто державним пакетом. Як прогнозує щодо цього інтернет-видання ProUA.com, після набрання чинності даною нормою парламентська більшість через ФДМ зможе впливати на діяльність господарських товариств, що перебувають у сфері впливу ФПГ, які не входять до коаліції.

Серед об’єктів, які можуть стати об’єктами «атаки контрольним пакетом», — ряд обленерго, НПЗ «Нафтохімік Прикарпаття», «Завалівський графітовий комбінат», СК «Астарта», ВАТ «Ленінська кузня», «Укрзовніштранс», «Галичцукор». Окрім того, йдеться про близько 300 об’єктів, у яких держава має більш як 25% акцій. Серед них — цукрові заводи, сільгосппідприємства, АТП.

Ситуація, за якої один акціонер шляхом скуповування акцій збільшив свій пакет до контрольного, наприклад від 20 до 55%, але при цьому не може призначити керівництво через блокування зборів акціонером, у котрого більш як 40%, характерна радше для відкритих акціонерних товариств, акції яких перебувають у вільному обігу на фондовому ринку. У закритих акціонерних товариствах акції в обігу серед акціонерів і під контролем акціонерів, тож раптове виникнення таких проблем неможливе. Проте зниження кворуму може істотно вплинути на корпоративний «розклад» у ЗАТ «Київстар», де не вщухає корпоративна суперечка між його акціонерами — російською Altimo (якій через ТОВ «Сторм» належать 43,5% акцій) і норвезькою Telenor (56,5%): збори акціонерів зможе одноосібно проводити власник більшого пакета.

Звісно, проблема блокування зборів акціонерів власниками великих неконтрольних пакетів потребує розв’язання. Однак це лише окремий випадок. Адже найчастіше збори зривають не шляхом неявки, а за судовими позовами зовсім уже невеликих акціонерів. Іноді — власників однієї акції. Водночас власників 40-відсоткових пакетів акцій, наприклад те ж ТОВ «Сторм» (100-відсоткова дочка Altimo), пакет якого коштує кілька мільярдів доларів, міноритарниками часто й не назвеш. Такі акціонери повинні мати всі права для участі в управлінні компанією. А не залишатися статистами для одержання дивідендів (якщо власник контрольного пакета раптом виявить бажання нарахувати). Наявні ж конфлікти між великими акціонерами (у «Київстарі», «Укрнафті» й інших компаніях) мають вирішуватися шляхом переговорів, а не заганятися в кут, та ще й з допомогою внесення однобічних змін до законодавства.

Однак цим рішенням інтереси великих, але не контрольних акціонерів приносять у жертву міфічній боротьбі з рейдерством... Перекривши рейдерам тільки один шлях для маніпулювання зборами акціонерів (який використовується не найчастіше), парламентарі відкрили їм безліч інших. А от до розробки комплексного антирейдерського законодавства, насамперед, нової редакції закону «Про господарські товариства», руки в депутатів не доходять. Та, напевно, такий закон нікому й не потрібен: дуже багатьом вигідно ловити рибу в каламутній воді нинішнього дірявого законодавства.

Чи варто нагадувати, що основою привабливості інвестиційного клімату країни є, насамперед, сталість зовнішнього середовища, у нашому випадку — законодавчого?

Чинна планка кворуму існує давно й уже встигла довести свою ефективність. Адже вся історія існування і діяльності в Україні тих-таки ЗАТ, а також взаємини акціонерів як під час їх створення, так і зміни співвідношення акцій вибудовувалася з огляду саме на планку в 60%+1 голос. «Даючи одне одному згоду на збільшення пакетів, наприклад, з 45 до 55%, сторони мали на увазі збереження контролю над ЗАТ в акціонера з 41%. А тепер усі вибудовані правила гри, зокрема й між досить могутніми фінансово-промисловими групами, буде враз змінено. Це не може не спричинити новий виток корпоративних конфліктів і, як наслідок, порушення роботи самих ЗАТ», — говорить старший партнер юридичної фірми «Ілляшев та партнери» Михайло Ілляшев.

Однак, зважаючи на все, лобісти даного законопроекту мають на меті дуже скороминучі інтереси. Захопити контроль над «Укрнафтою», задавити «Приват», а там — хоч трава не рости. Над тим, що процес переділу власності за новими правилами може стати некерованим і з нього народяться нові рейдерські схеми, здатні зрештою вдарити й по бізнесу депутатів сьогоднішньої коаліції, схоже, ніхто не замислюється.