Малий бізнес змусять годувати Львів

У Львові закінчилися комфортні умови розвитку для малого підприємництва. 2006 рік може стати останнім роком золотої доби для малого та середнього бізнесу в Україні, і насамперед через різке підвищення орендної плати державного та комунального майна. Особливо болісною ця процедура стане для Львова, де практично відсутні великі підприємства, які могли б наповнювати місцевий бюджет. Нині цей сегмент економіки не лише втрачає колишні преференції — відтепер йому доведеться стати головним годувальником місцевого бюджету.

Орендну плату переглянуть, але не всім

Сьогодні Львів має досить високий показник кількості малих підприємств, створених на десять тисяч жителів, — 125 підприємств, що майже вдвічі перевищує середній показник по Україні. Лише протягом 2001—2006 років загальна кількість малих підприємств у Львові зросла з 8071 до 9608. Нині на них працевлаштовано понад 60 тисяч працівників. Проте насторожує, що динаміка збільшення кількості малих та середніх підприємств падає, 2007 року до існуючих можуть додатися не більш ніж 150—200 підприємств. Насторожує й те, що приблизно 36—39% із них — збиткові. За останні роки середньооблікова чисельність найманих працівників малих підприємств зменшилась на 9%. Це зумовлено тим, що роботодавці не оформляють офіційно своїх працівників і виплачують їм так звану зар­плату в конвертах. Якщо 2006 року в області середня заробітна плата одного працівника становила приблизно 833 грн., то на малих підприємствах вона ледь сягала 406 грн.

Для більшості малих підприємств основний вид діяльності — гуртова та роздрібна торгівля — 35,4% від загальної кількості. На другому місці ті, що надають послуги, пов’язані з нерухомістю — 21%, далі йдуть промисловість, будівництво і готельний бізнес, на них припадає відповідно 15,7%, 7,9% та 6,3%.

Вирішивши, що малий та середній бізнес вже виросли «із коротеньких штанців», центральна та місцева влада має намір відчутно підвищити розмір орендної плати. Таке право органам влади було надане ст. 118 Закону «Про державний бюджет на 2007 рік», згідно з якою місцеві ради у шестимісячний термін повинні переглянути розміри орендної плати. Утім, підприємців турбує не так зростання орендної плати, як можливість виставлення орендованих ними приміщень на конкурсних умовах новим власникам.

І хоча представники комунального майна міста та регіонального фонду держмайна Львівщини поспішили запевнити, що конкурсні методи застосовуватимуть лише до вільних від оренди приміщень, орендарі, у яких термін ще не закінчився, не впевнені, що так воно й буде. Не сьогодні-завтра їх власники захочуть отримувати від свого майна максимум прибутку. За таких умов вартість оренди державних та комунальних приміщень може зрівнятися з комерційними об’єктами. Якщо донедавна у Львові 1 м² комунальних приміщень можна було орендувати в середньому за 20—25 грн., то вже незабаром ціна зросте у 1,5—2 рази. Щоб зводити кінці з кінцями підприємцям доведеться підвищувати ціну своїх товарів та тарифи на послуги, економити на заробітній платі працівників. Ще невідомо, чи допоможе це їм втриматись на ринку.

У місті закінчується майно?

У міській раді підвищення розміру орендної плати коментують обережно. Головні аргументи чиновників зводяться до того, що ресурси комунального майна та землі практично вичерпуються. За словами фахівців управління комунального майна, загальна кількість об’єктів комунальної нерухомості у Львові сьогодні становить 3706 одиниць, площа орендованих приміщень — 456 тисяч 280 м². За рахунок оренди комунального майна торік міський бюджет отримав 14 млн. грн., 2007 року місто планує отримати 20 млн. грн. Ще 17 млн. грн. буде отримано від продажу земельних ділянок. Загалом за останні роки бюджет розвитку обласного центру майже на 90% формувався виключно за рахунок надходжень від продажу майна і землі, однак тепер ці можливості вичерпуються. Крім того, найближчим часом до міської ради буде внесено програму приватизації комунального майна на 2007 рік, що ще зменшить їх кількість. На думку посадовців, частину комунального майна слід зберегти, аби забезпечити виконання функцій комунальними підприємствами та іншими структурами. Якщо ж міська громада хоче отримувати кошти на ремонт доріг, утримання культури, освіти, медицини, то треба шукати нові джерела наповнення бюджету. Одним із них має стати збільшення орендної плати за використання комунальних приміщень.

Не дивно, що місцеві органи влади відразу ж скористалися ст. 118 Закону «Про бюджет на 2007 рік». Якщо донедавна середній розмір орендної плати для підприємців становив приблизно 10% від вартості майна, то тепер, залежно від сфери підприємницької діяльності, він може сягнути до 20—25% і більше. Дехто з фахівців вважає, що така економічна політика принесе місту лише збитки. Адже загроза погіршення умов підприємницької діяльності торкнеться майже двох третин усіх підприємств. Особливо насторожує орендарів можливість місцевих органів влади запровадити конкурентні методи на передачу в оренду комунальних та державних приміщень.

Орендувати важко, викупити складно

Теоретично, згідно з законом про оренду, міська рада й раніше мала право змінювати розмір орендної плати, але цього чомусь не робила. Зате із термінами оренди міська влада була більш жорсткою. Зазвичай, договори оренди укладали на два-три роки, що не спонукало орендаря вкладати серйозні кошти у модернізацію і розвиток підприємств.

Так сталося, що львівські підприємці мають менші фінансові можливості, аніж бізнесмени інших регіонів. Після запровадження нинішніх умов оренди приміщень, запропонованих постановою КМ про методику і порядок використання плати за оренду державного майна від 27 грудня 2006 року, орендарям салонів краси, тренажерних залів, готельного бізнесу, виробникам реклами, низці інших пропонують сплачувати за оренду 25% ринкової вартості приміщень. Тобто за чотири роки підприємства повинні заплатити повну ринкову вартість орендованих ними приміщень. Це нереально. Підприємці не впевнені, що міська та обласна ради приймуть менш жорсткі для бізнесу умови оренди. У середньому розташовані у центральній частині міста готелі щороку муситимуть сплачувати не менш ніж півмільйона гривень. Це означає, що треба буде закрити всі готелі.

«Спочатку, приблизно два роки тому, КМ змінив методику розрахунку орендної плати. У її основу було покладено експертну (ринкову) вартість орендованих приміщень, — зазначає директор готелю «Замок Лева» Володимир Ткачук. — Але ви знаєте, як останнім часом зросли ціни на нерухомість. І тепер ми вже не знаємо, як коректно буде сказати, чи це ринкова, чи спекулятивна вартість майна. Ніхто не може пояснити таке здорожчання нерухомості. Коли взяти ціни на нерухомість, які є в основі розрахунку орендної плати, то у різних регіонах України вони різні. Найбільші чомусь у Києві та у Львові. Якщо львів’яни порівняно з колегами з інших регіонів витрачають більше на орендну плату, вони стають менш конкурентоспроможними на ринку.

Представникам бізнесу і місцевій владі треба сідати за стіл переговорів і домовлятися, адже підприємці теж хочуть корисних змін для міста. Якщо ми вкладаємо кошти у готельний бізнес, то поліпшуємо споруди, послуги. Що більше буде готелів, то більше буде пропозицій для туристів. Тому треба знаходити золоту середину».

Малий бізнес підтримають?

Дізнавшись, що у Львові до розгляду на сесії готують Програму сприяння розвитку малого підприємництва у м. Львові на 2007—2008 роки, ми поцікавилися у в. о. начальника управління економіки львівської міської ради Василя Цюника: «Що вона може дати бізнесу?»

За словами Василя Цюника, проект Програми створила робоча група, до складу якої, окрім представників міської влади та депутатського корпусу, увійшли керівники наукових, громадських і підприємницьких організацій. Ухвалою міської ради від 5 січня 2007 року «Про міський бюджет м.Львова на 2007 рік» на підтримку малого і середнього підприємництва у міському бюджеті передбачено 100 тис. грн. Окремо виділено галузь енергозбереження. Цього, звичайно, недостатньо. Проте вже 2008 року міська рада обіцяє збільшити суму підтримки малого та середнього підприємництва до 455 тис. грн. Із цієї суми 300 тис. грн. заплановано використати на компенсацію кредитних ставок малим підприємствам, але документ ще мають затвердити депутати.

Серед головних чинників, які не сприяють розвитку малого підприємницва, на думку Василя Цюника, — неузгодженість нормативно-правових актів, недостатній обсяг доступних для підприємців фінансово-кредитних ресурсів, високі кредитні ставки, часті перевірки контролюючими організаціями, низька інноваційна активність малого бізнесу, недостатній розвиток та низька ефективність діяльності інфраструктури підтримки підприємництва тощо. Ще одна проблема — заробітна плата у малому бізнесі, яка на 70% перебуває у тіні. Причина такого становища формується на державному рівні. Через великі нарахування на оплату праці підприємцям невигідно показувати реальну заробітну плату, тому цей показник у малому бізнесі не перевищує 406 грн. Сьогодні місцева влада шукає виходу зі становища, працює над заходами боротьби із цим явищем.

Серед основних цілей програми: збереження позитивних тенденцій у розвитку підприємництва, спрощення адміністративних процедур, підтримка ділової та інвестиційної активності, сприяння самозайнятості населення через залучення до підприємництва, а також здійснення заходів, спрямованих на детінізацію та налагодження співпраці між владою та бізнесом.

Утім, своє слово повинні сказати й центральні органи влади. На Львівщині майже відсутні великі підприємства та осередки фінансово-промислових груп, які б сприяли розвитку регіону, його особливістю є переважна діяльність малого та середнього бізнесу. На думку заступника глави облдержадміністрації Валерія П’ятака, нині в області до пріоритетних сфер віднесені переважно галузі, що мають інноваційний характер: наука, освіта, які можуть знайти своє місце у реальному секторі економіки. Хоча, багато залежить від центральних органів влади, де на політичному рівні повинна бути підтримана спеціалізація регіонів. Стимулювати діяльність малого та середнього бізнесу влада могла б також шляхом лібералізації, прозорої політики у доступі до матеріальних ресурсів, запровадженням ефективнішої дозвільної системи тощо.

Думки експертів

Зеновій Бермес,
президент Асоціації роботодавців Львівщини

— Підвищення оренди зовні має привабливий вигляд, бо місту гроші потрібні. І тут їх можна взяти. Проте хто прорахував, як це позначиться на громаді, яка за це платитиме? Адже підприємці врахують додаткові видатки у ціни. Існує й друга важлива річ — наслідки від цієї економічної політики. У місті є частина підприємств, які вчасно викупили орендовані ними приміщення. Але парадокс: ці підприємства переважно не займаються бізнесом, вони перетворилися на рантьє і живуть за рахунок цієї нерухомості. Вартість оренди цих приміщень набагато вища, ніж тих, які перебувають у комунальній чи державній власності.

Наталія Горлач,
начальник регіонального ФДМ

— Для мотивації здачі в оренду приміщень, на мою думку, слід внести зміни до закону про бюджет, у яких запропонувати, щоб розподіл орендної плати від держмайна був таким: 50% коштів — балансоутримувачу і 50% — до державного бюджету. Нинішня пропорція становить відповідно 70% і 30%, що не зацікавлює державні структури щодо передачі в оренду вільного майна.

Ксенія Ляпіна, депутат ВР України

— Річ не у тому, що місцева та центральна влада піднімає орендну плату, а у тому, як це робиться. Коли б орендодавці щороку піднімали орендну плату на 10%, то негативного впливу на малий бізнес це б не мало. Підприємці спокійно закладали б до своїх бізнес-планів ці видатки і справлялися б із ними. Найгіршим у цій ситуації те, що влада різко збільшила орендну плату, а це ускладнить роботу бізнесу. Окрім того, в результаті збільшення розміру оренди ми вийдемо за межі інфляції. Це означатиме, що купівельна спроможність гривні буде меншою, бідне населення стане ще бідніше.

Коли місцева влада каже, що візьме з бізнесу більше і дасть бідним, то це не так. Добре живе та країна, де люди мають робочі місця і мають де працювати. Щойно з бізнесу візьмуть більше, кількість робочих місць почне зменшуватися, і ми почнемо плодити безробітних і жебраків, яким потім ця влада роздаватиме по 20 грн.