Максим Тимченко: «У листопаді ДПЕК виходить із єврооблігаціями на Лондонську біржу»

Поділитися
Сьогодні ТОВ «Донбаська паливно-енергетична компанія» (ДПЕК, компанія, яка управляє енергетичним...

Правила гри, зрозумілі і рівні для усіх. Дедалі частіше їх уже не просять, а вимагають банкіри, промисловці, торговці, та й узагалі платники податків. І правильно роблять, що вимагають.

Однак у мене словосполучення «правила гри» асоціюється з прем’єром-господарником Павлом Лазаренком. Ще в 90-х роках минулого століття він спочатку встановив правила гри (для усіх) на Дніпропетровщині. Потім — на ринку газу України (для обраних і решти). А незабаром і для всієї України та її суб’єктів економічних відносин.

Сьогодні ТОВ «Донбаська паливно-енергетична компанія» (ДПЕК, компанія, яка управляє енергетичними активами СКМ) вимагає чітких правил гри з державою і від держави на енергоринку країни (у вуглевидобувній галузі і електроенергетиці). До цього з дозволу (або через недогляд?) держави з’явилася група компаній СКМ, а точніше, вже однойменна імперія з диверсифікованим на сьогодні і вже міжнародним бізнесом.

У Павла Лазаренка теж була своя імперія. Хоча і побудована не за останньою економічною модою. На її уламках зараз створено інші потужні фінансово-промислові групи, деякі — навіть за правилами міжнародного ведення бізнесу. Але в пам’яті багатьох Лазаренко залишився «автором правил гри» спочатку на ринку газу, а це також сегмент енергоринку в широкому розумінні цього слова.

Сьогодні на статус законодавця моди із встановлення правил гри у великому бізнесі, включаючи енергетику, претендує Рінат Ахметов — основний власник групи СКМ. У цю групу компаній входить і ДПЕК.

ТОВ «Донбаська паливно-енергетична компанія» позиціонує себе як перша приватна вертикально інтегрована енергетична компанія України, що включає підприємства з видобутку вугілля (ВАТ «Павлоградвугілля» і ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу»), з генерації (ТОВ «Східенерго» у складі трьох теплоелектростанцій — Зуївської, Курахівської і Луганської) і постачання електроенергії (ВАТ «ПЕС-Енерговугілля» і ТОВ «Сервіс-Інвест»). Втім, у №33 «ДТ» від 8 вересня 2007 року ми повідомляли, що генеруючі потужності ДПЕК після рішення зборів акціонерів «Дніпроенерго» 27 серпня приросли акціями цієї найбільшої в Україні енергогенеруючої компанії. Тобто резерв енергогенеруючих потужностей ДПЕК поповнився ресурсом (який відповідає частці акцій у статутному фонді «Дніпроенерго») ще трьох ТЕС Східного регіону — Придніпровської, Криворізької і Запорізької — загальною встановленою потужністю 8185 МВт. Таке посилення (у буквальному значенні слова) енергопотужностей ДПЕК продовжує викликати чимало запитань. Навіть після підписання 13 вересня інвестиційного договору, відповідно до якого інвестори — «Павлоградвугілля» і «Комсомолець Донбасу» — зобов’язалися вкласти в розвиток «Дніпроенерго» у 2008—2012 роках 1,01 млрд. грн., а також погасити кредиторську заборгованість цієї компанії.

На деякі важливі, на наш погляд, запитання в ексклюзивному інтерв’ю «ДТ» відповів генеральний директор ТОВ «Донбаська паливно-енергетична компанія» Максим ТИМЧЕНКО.

— Максиме Вікторовичу, після придбання пакета акцій «Дніпро­енерго» чи має намір «Донбаська паливно-енергетична ком­панія» об’єднати їх з активами «Східенерго» в одне підприємство, чи вони залишаться самостійними суб’єктами на ринку, кожен зі своїм балансом?

— У короткостроковій перспективі нам треба пройти ще багато етапів, щоб отримати права на додатковий випуск акцій «Дніпро­енерго». На жаль, так сталося, що ми опинилися в такому політичному періоді, коли ця угода набула особливого політичного забарвлення… Що ж стосується об’єднання «Дніпроенерго» і «Східенерго», підкреслю, що відповідно до чинного законодавства і відповідно до правил енергоринку ці компанії не можуть зливатися. І це чітко регулюється і контролюється державою.

— Але ж ви самі назвали дату остаточного викупу акцій додаткової емісії «Дніпроенерго» —
28 вересня, напередодні виборів. Чому не іншу дату? Чи ви справ­ді боїтеся, що після виборів 30 вересня і формування нового уряду рішення про додаткову емісію акцій ВАТ «Дніпро­енерго» може бути скасоване?

— До розмови з вами я спеціально підготував інформацію про динаміку котирувань акцій «Дніпроенерго». І хоча про «Дніпроенерго» активно говорять останні три тижні, насправді вся ця історія починалася в грудні 2006 року, коли офіційно інвесторів запросили взяти участь у санації цієї енергокомпанії. Отже, у грудні 2006-го вартість компанії оцінювалася на ринку в 490 млн. дол. І заявлена нами ціна в плані санації на той період у кілька разів перевищувала ринкову. Тож говорити про те, що вона була неринковою, некоректно з боку наших опонентів.

Що ж стосується дати 28 вересня, то вона продиктована законодавством України, яке відводить 30 днів після рішення зборів на викуп акцій у міноритарних акціонерів, котрі голосували проти приєднання. Йдеться не про викуп додаткової емісії, на сьогодні додаткову емісію ще не зареєстровано. Причому акції викуповує сама компанія, а не інвестор.

— Чи збирається ДПЕК брати участь у купівлі акцій шести обленерго, які Фонд держмайна збирається виставити на аукціон уже у вересні, як запевняла нещодавно Валентина Семенюк?

— Наскільки я знаю, у цьому випадку йдеться лише про 25-відсоткові пакети акцій у компаніях із великими приватними акціонерами. Тож вони для нас серйозного інтересу не становлять. Якщо ж буде оголошено продаж акцій обл­енерго, в яких контрольний пакет належить державі, можливо, ми візьмемо участь у конкурсі. Безу­мовно, Східний регіон — зона нашого інтересу. Сьогодні наша частка в передачі електроенергії становить 5%. Але тут знову ж таки існують законодавчі обмеження. Якщо, наприклад, ми купимо «Донецькобленерго», «Запоріжжяобленерго», «Дніпробленерго» або «Харківобленерго», ми можемо досягти максимуму допустимої антимонопольним законодавством концентрації енергорозподільних потужностей. Тому перед тим, як купувати акції якогось обленерго, необхідно усе чітко прорахувати.

— А як щодо опосередкованої купівлі акцій на вторинному ринку і скуповування боргів «Центренерго» і «Харківобленерго»?

— Офіційно заявляю: ДПЕК не займається скуповуванням боргів жодних енергокомпаній. У принципі, ми можемо купити акції на ринку, де сьогодні перебуває в обігу понад 20% акцій кожної із цих енергокомпаній. Але в нашому портфелі на сьогодні таких акцій немає.

— Цілком припускаю, що незабаром ви виведете ВАТ «Дніпро­енерго» із скрутної фінансово-економічної ситуації. Наступ­ним кроком можна очікувати ще однієї додаткової емісії акцій цієї компанії, що остаточно розмиє держпакет акцій? Чи ви просто викупите держпакет?

— У планах компанії не стоїть ініціювання питання про додаткову емісію. Але якщо держава прийме рішення про продаж акцій, які їй належать, ми братимемо участь у торгах. У будь-якому разі буде потрібне окреме рішення уряду.

— Але ж ви одержали потрібне рішення уряду, коли знадобилося акції ВАТ «Дніпроенерго» вивести зі статутного фонду НАК «Енергетична компанія України»…

— Стосовно управління «Дніпро­енерго», контрольний пакет якого належить державі, можна вибрати два різні варіанти. Міноритарний, нехай навіть і великий акціонер, як ДПЕК, може сусідити з державою. Тільки ми маємо бути впевнені, що цією компанією управляють прозорими, ефективними методами. Коли нам зрозуміла фінансова звітність, виробничі показники. У цьому разі нам приємно запропонувати свій досвід як міноритарного акціонера, котрий уже має досвід управління іншою подібною, але приватною компанією. Другий варіант — якщо держава вирішить продати свою частку акцій у ВАТ «Дніпроенерго». У цьому разі, повторююся, ми, швидше за все, будемо першими серед бажаючих купити цей пакет акцій.

— Аж до 13 вересня в усіх виникали запитання про інвестиційні зобов’язання щодо «Дніпро­енерго»…

— 13 вересня було підписано інвестиційний договір між двома компаніями (які входять у ДПЕК) — ВАТ «Павлоградвугілля» і ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу», з одного боку, і ВАТ «Дніпроенерго» і профспілкою цієї компанії — з іншого. У цьому договорі чітко прописано, що планує зробити інвестор. Плюс до цього було подано прогнозний перелік першочергових заходів щодо модернізації і відновлення основних фондів компа­нії і фінансування соціальних програм на найближчі п’ять років. За­гальний обсяг інвестицій, як уже говорилося, перевищує 1 млрд. грн.

— Який нині коефіцієнт використання встановлених потужностей енергогенеруючих компаній ДПЕК? Торік директор Зуївської ТЕС назвав цифру, яка значно перевищує цей показник у ТЕС державної власності (понад 65%), що давало підстави говорити про адміністративне втручання (через НКРЕ, Мінпаливенерго, Мін­вуглепром), тобто про вплив на користь порівняно високого завантаження енергопотужностей ДПЕК.

— Для початку давайте подивимося на економіку наших і державних ТЕС. Насамперед на такі складові, як паливо плюс інвестиції. Станції ДПЕК використовують мінімум газу, відповідно собівартість палива для виробництва електроенергії переважно формується за рахунок вартості вугілля. Інвестиції в наші компанії цього року становили 180 млн. дол. Наступного року, відповідно до останнього рішення спостережної ради ДПЕК, обсяг інвестицій становитиме близько 360 млн. дол. Жодна інша енергетична компанія поки що не може дозволити собі таких інвестицій. І лише ми ще півтора року тому в масштабній програмі реконструкції наших підприємств передбачили реконструкцію двох енергоблоків. Правда, треба ще півтора року, щоб пройти всі інстанції й узгодити ці плани.

— Спочатку з трьох теплоенергостанцій «Східенерго» найбільш проблемною була Луганська ТЕС. Які зараз її показники і перспективи?

— Луганська станція цього року вийшла за показниками на друге місце після Зуївської, випередивши Курахівську. Це одна з перспективних і стратегічних для нас станцій. Крім того, ми зараз розробляємо проект будівництва на Луганській ТЕС нового блоку з котлом циркулюючого киплячого шару.

— А що ви можете сказати про якість вугільної сировини, що її видобувають і поставляють підприємства ДПЕК?

— Для кожної станції і кожного блоку існують свої нормативи. Ми вирізняємося не тим, що вугілля в нас кращої якості. Вологість сировини, яка видобувається «Павлоградвугіллям», сягає 9,7%. Золь­ність звичайного вугілля — близько 35—36%. Тож на центральних збагачувальних фабриках (ЦЗФ) доводиться, як-то кажуть, і доводити зольність до 24—25%, і зменшувати вологість. І найголовніше — це контроль якості сировини на виході із шахти і на вході на ТЕС. На жаль, відсутність такого повного контролю на інших ТЕС країни давало мож­ливість, м’яко кажучи, для приписок і призводило до того, що, як ви говорите, замість вугілля ТЕС одержували «породу» і потім для так званого підсвічування змушені були використовувати 10—15, а іноді й більше відсотків газу. Все це позначається на собівартості виробництва електроенергії ТЕС. Зауваж­те, станції ДПЕК використовують 1—2% газу. Тому я вважаю, що «Дніпроенерго» також виграє в якості сировини, тому що ми підписали договір про те, що наша лабораторія постійно перевірятиме якість вугілля, яке надходить на ТЕС «Дніпро­енерго». Вугіллям, яке видобувають підприємства, що входять у ДПЕК (близько 16 млн. тонн на рік), ми можемо майже цілком забезпечити, крім власних, ще дві теплоенергоге­неруючі станції. Тож, гадаю, із паливом у «Дніпроенерго» проблем не буде.

— Держава з бюджету щороку виділяє багатомільйонні субвенції для вугільної галузі. Ви постійно заявляєте, що підприємст­ва ДПЕК бюджетних коштів не одержують. Однак у галузі говорять, що підприємства ДПЕК перебувають у порівняно пільгових умовах і використовують адміністративний ресурс.

— Ці розмови безпідставні. Нехай назвуть аргументи, і я готовий посперечатися. Більш того, остання новина у вугільній галузі: вуглевидобувні підприємства дер­жавної форми власності перевели з другого класу на перший, тобто тариф для них зменшено приблизно на 30%. Але для приватних вуглевидобувних підприємств, включаючи підприємства ДПЕК, тариф залишився старим. Хіба це справедливо?

— Чому ж, образно кажучи, ви не рвали на собі сорочки і не доводили своєї правоти?

— Ми рвали на собі сорочку і доводили, що такий підхід відверто дискримінаційний. Але це нічого не змінило, не так легко це довес­ти. ДПЕК — найбільша приватна вуглевидобувна компанія. Зараз частка нашого вугілля на ринку перевищує 20% від загального видобутку і постійно зростатиме за рахунок інтенсифікації виробництва на наших видобувних підприємствах. Але в держави свій підхід: шляхом диференціації вуглевидобувних під­приємств за класами напруги здійснюється прихована дотація держпідприємств. З погляду ринку це абсолютно неправильний підхід.

— На енергоринку дедалі активніше обговорюють перспективи зміни діючої системи виробництва і розподілу електро­енергії. Багато хто схиляється до необхідності переходу на прямі договори між виробниками і покупцями електроенергії, тобто до скасування нинішньої системи держпідприєм­ства «Енергоринок». Як ви ставитеся до цієї ідеї?

— З точки зору ринкових перспектив, розвитку конкуренції на енергоринку, прямі договори — це крок уперед. Якщо ми говоримо про теплову генерацію, то ТЕС працюють за заявленою ціною. При цьому уряд у будь-який момент може прийняти будь-яке рішення стосовно учасників так званого конкурентного ринку генерації. І не факт, що від цього виграють хоча б споживачі. Виробники атомної і гідроенергії працюють поза ринком. ТЕС працюють за залишковим принципом і намагаються конкурувати в цьому сегменті. От і виходить, що діюча модель вітчизняного енергоринку — це архаїзм. Але це тема окремої предметної розмови.

— Яким ви бачите майбутнє вуглевидобувної галузі?

— Ми обома руками за приватизацію цієї галузі. Я на 100% переконаний, що за іншого підходу вуглевидобувна галузь не виживе. Дякувати богу, у цьому питанні сьогодні збігаються позиції Кабінету міністрів і президента. Питання в термінах і формах реформування галузі.

— Однак відомі випадки, коли нібито збиткова шахта спочатку закривається, а незабаром вона ж показує цілком непогані показники, але вже як приватне підприємство. Як уникнути таких відвертих фальсифікацій і пересмикування?

— Напевно, від цього ніхто не застрахований. Але на те й існує Фонд держмайна і Мінвуглепром, щоб запобігати подібним випадкам. Держава має чітко дивитися, які видобувні підприємства треба поетапно закривати і створювати робочі місця для звільнених працівників, а які шахти ще можуть працювати за певної допомоги і які потрібно передати в приватні руки.

Можу сказати про наш досвід. На час купівлі нами «Павлоградвугілля» уже було прийняте рішення про закриття двох шахт. Але ми вирішили не закривати їх. Провели цілий комплекс робіт, вклали необхідні кошти і сьогодні ці дві шахти мають найкращі показники. Тож за реальним станом справ на вуглевидобувних підприємствах має бути чіткий контроль.

— До слова, кажуть, що «Павлоградвугілля» вам тому й дісталося порівняно дешево, що штучно було показано зниження вуглевидобутку…

— Ми брали участь у відкритій приватизації «Павлоградвугілля». У 2004 році було два серйозні учасники оголошених торгів — ДПЕК і компанія, яка представляє інтереси Лакшмі Міттала. Вони запропонували 250 млн. дол., ми — 264 млн. дол. Після чого відбулися закриті торги. Це можна у Фонді держмайна перевірити. Наша пропозиція на той час у сумі 1 млрд. 400 млн. грн. — це була фантастика для української вугільної промисловості. І коли ми вели попередні переговори з партнерами для участі в цій угоді, на нас дивилися з подивом.

До слова, про видобуток. Коли ми купували «Павлоградвугілля», річний видобуток вугілля становив трохи більше 10 млн. тонн, зараз — 13 млн. тонн, а через п’ять років буде 15—16 млн. тонн.

— Чи цікавий для ДПЕК експорт електроенергії?

— Поки що це прерогатива дер­жави в особі «Укрінтеренерго». За­раз періодично відбувається аукціонний продаж права експорту 100 МВт потужності «Бурштинського острова». Відразу наголошу: ми в конкурсі не беремо участі. Як не беремо участі і в експорті електроенергії ні в Білорусь, ні в РФ, ні в Молдову. Якщо говорити про перспективи, то гріх не скористатися вигідним географічним положенням України. Думаю, що стосовно експорту електроенергії в України серйозне майбутнє. Але для розвитку експорту треба не добивати енергетику, а розвивати, у тому числі й експортний напрям. Але це питання насамперед політичне, а не тільки технічних можливостей.

— За результатами перевірки фінансової звітності групи СКМ аудиторська компанія PricewaterhouseCoopers засвідчила, що на кінець 2006 року консолідовані активи СКМ становили 11 млрд. 372 млн. дол. (на кінець 2005-го цей показник дорівнював 7 млрд. 514 млн.). Яка частка ДПЕК у сумі консолідованих активів СКМ?

— Я не готовий коментувати інформацію про групу СКМ. Можу сказати про ДПЕК. За 2006 рік сукупні активи ДПЕК становили близько 1 млрд. 736 млн. дол. Якщо це співвідносити з названими цифрами сукупних активів СКМ, то частка ДПЕК становить приблизно 15%.

— Чи планує ДПЕК виходити на ринок IPO?

— Для цього передбачена дуже чітка процедура відповідності вимогам біржі і фактично ми вже розпочали її виконання. Але ми розглядаємо IPO винятково в питаннях фінансування наших програм.

— Тільки як фінансовий інструмент?

— Цілком правильно. І поки що ми розглядаємо це в останню чергу. Передусім ми розраховуємо на фінансові можливості ДПЕК, можливості власного і позикового капіталу.

— Яка частка позикового капіталу у фінансовому балансі ДПЕК?

— Цього року — близько 14%. У планах ДПЕК на 2007 рік залучити близько 550 млн. дол. позикового капіталу. Ми зараз на порозі випуску єврооблігацій. Сподіваюся, кон’юнктура на ринку для нас сприятлива, щоб у листопаді ми змогли успішно випустити і розмістити наші єврооблігації на Лондонській біржі. І маємо надію, що перший випуск буде вдалим.

— Багато досить великих українських компаній анонсували випуск своїх єврооблігацій. Але заявами усе й закінчувалося.

— Тоді це привід для наступного ексклюзивного інтерв’ю «ДТ». Адже тільки цього року ми одержали повну консолідовану звітність, і лише цього року після реорганізації ДПЕК по суті перетворилася на ту структуру, якою вона і планувалася. І поточного ж року ми хочемо вийти на ринок єврооблігацій. Отже, ми спочатку діємо, а вже потім розповідаємо.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі