МАЄ ЗАЛИШИТИСЯ ТІЛЬКИ ОДИН? НА УКРАЇНСЬКОМУ АВТОРИНКУ ВИРІШИЛИ ЗІГРАТИ В «ГОРЯНИНА»

Здатність українського суспільства довгі роки миритися з монополією в сфері політики обертається, крім усього іншого, тенденцією до прискореної монополізації економіки. Практично на будь-якому хоча б трохи привабливому секторі товарного ринку сьогодні активно виживають малі і середні гравці. Перемогу святкує великий капітал, який руками держави під гаслами «захисту інтересів споживачів», «захисту інтересів держави», «вступу в ЄС і СОТ» (потрібне підкреслити) витискає «малюків» у кращому разі на периферію, у маргінальні, вузькоспеціалізовані сфери, а іноді — і просто з бізнесу.

Не став винятком із цього чудового правила і вітчизняний автомобільний ринок. Завдяки економічному зростанню, котре спостерігається в масштабах усієї країни, на сьогодні авторинок сягнув дуже значних розмірів. Так, за оцінками експертів, лише один його сектор — нових автомобілів — останні два роки зріс не менш аніж на 25% і за підсумками 2003-го досяг позначки в 2 млрд. дол. Звісно, за розмірами це не металургійний бізнес, але, з іншого боку, різниця між ними вже не вимірюється порядками.

Одне слово, авторинок до концентрації дозрів. Вона була тим актуальнішою для великих гравців, оскільки на свою частину пирога на цьому ринку претендували тією чи іншою мірою понад сто автовиробників. Причому здебільшого основою їхнього бізнесу незалежно від розмірів є великовузлове складання закордонних моделей автомобілів. Цим балується навіть флагман вітчизняного автомобілебудування — Запорізький автомобільний завод, який отримує машинокомплекти з Росії та Європи і складає з них коли ВАЗи, а коли й «Опелі». За підсумками дев’яти місяців із майже 49 тис. спущених із його конвеєра авто більше половини були результатом великовузлового складання.

Зрозуміло, що зачистити ринок від великої кількості автоскладальних підприємств можна було лише вживши рішучих заходів, наприклад, ухваливши законопроект під «епічною» назвою «Про розвиток автомобільної промисловості України». Ця назва якийсь час заколисувала більшість учасників ринку, хоча, як показує практика, коли хтось починає турбуватися про розвиток цілої галузі, то виключно на користь одного свого підприємства. У даному конкретному разі проблемами українського автопрому «захворіло» керівництво корпорації «УкрАвто».

Вивчення законопроекту №3677 «Про розвиток автомобільної промисловості України» у зв’язці з уже існуючою нормативною базою вказує, що найбільші преференції від прийняття цього документа отримують два українські автовиробники — Львівський автобусний завод і Запорізький автозавод. Останнім, хоч як це дивно, й управляє корпорація «УкрАвто». Що ж стосується ЛАЗу, то він традиційно посідає дуже вузький спеціалізований сегмент авторинку, і ЗАЗу як виробнику легкових автомобілів абсолютно ніякої конкуренції не складає. Зате завдяки львів’янам «УкрАвто» уже не опиняється в становищі самотнього в полі воїна, а разом вони вже ніби й складають увесь український автопром.

Ну, якщо й не весь, то його більшу частину. До речі, незрозумілою є позиція Антимонопольного комітету України. Як стверджує народний депутат Дмитро Святаш, частка ЗАЗу на вітчизняному ринку легкових автомобілів уже давно перевищує 40%.

Природно, що після уважного вивчення законопроекту «Про розвиток автомобільної промисловості України» не настільки ініціативні, як ЗАЗ, автовиробники наполохалися. Особливо, коли даний документ на крейсерській швидкості і, за словами пана Святаша, із порушенням встановлених у Верховній Раді процедур розгляду законопроектів надійшов у зал парламенту. Де і набрав у першому читанні майже конституційну більшість голосів парламентаріїв — 291.

Тут тривога автовиробників сягнула апогею: вони нарешті почали робити якісь цілеспрямовані дії щодо боротьби з законопроектом №3677, проводити спільні прес-конференції, зустрічатися з депутатським корпусом. Словом, поводитися адекватно до обставин, що виникають, а не за принципом «моя хата скраю».

У зв’язку з цим спостерігачів повеселила позиція супротивної сторони. На шпальтах преси вона почала публікувати графіки, таблиці й іншу наочну агітацію, котра свідчила, що супротивники законопроекту «Про розвиток автомобільної промисловості України» взагалі незрозуміло навіщо «підняли хвилю» — адже вони теж отримають пільги в результаті ухвалення цього документа. При цьому агітатори обачно промовчали, що пільги ЗАЗу і ЛАЗу порівняно з іншими операторами ринку виявляться безпрецедентними. Один приклад, ці щасливчики перераховуватимуть у бюджет лише один податок — на доходи фізичних осіб, та й той фактично стягуватимуть із зарплати робітників цих підприємств. А оскільки автовиробники працюють на тому ж ринку, наявність величезної фори у двох заводів цікавить решту виробників значно більше, аніж пільги, передбачені державою, наприклад, для поліграфічних чи фармацевтичних компаній. У результаті у ЗАЗу з ЛАЗом порівняно з усім іншим авторинком буде геть інший запас фінансової міцності. Наприклад, у разі потреби зниження цін у боротьбі за гаманець споживача.

Втім, якщо законопроект «Про розвиток автомобільної промисловості України» буде ухвалений, годі розраховувати на цінову конкуренцію. Зараз той же ЗАЗ уже контролює майже половину ринку, і не треба бути економістом, щоб зрозуміти: отримавши пільги, він стане справжньою монополією. І якщо за останні чотири роки вартість базової моделі «Деу Нубіра», котра випускається в Запоріжжі, зросла більш ніж на 3 тис. дол., то що ж очікує українського споживача в найближчому майбутньому? Дозволимо собі припустити — зростання цін і убогий асортимент автомобілів, представлених на ринку. Адже в нових умовах «чесної конкуренції» більшість нинішніх автовиробників не зможуть продовжувати свій бізнес.

Зрозуміло й те, що створення «податкового офшору» на території України для вузького кола автовиробників-щасливчиків не минеться даремно для бюджету. А отже, і для все того ж споживача як платника податків. Адже для залатування дірок від «підтримки автопрому» державі доведеться залазити комусь у кишеню. За оцінкою бюджетного комітету Верховної Ради, втрати доходної частини державної скарбниці від ухвалення законопроекту «Про розвиток...» у його нинішній редакції можуть перевищити 1 млрд. грн. на рік.

Однак усі ці докази поки мало зворушують серця і розум більшості нардепів (до речі, логічне запитання — чому, власне?). Сьогодні велика ймовірність, що законопроект №3677 може бути схвалений парламентом. Та все ж автовиробники не занепадають духом і заявляють, що навіть коли законопроект в інтересах ЗАЗу буде прийнятий, вони постараються переконати Президента накласти вето на цей документ. Адже лише за три останні місяці глава держави видав два укази, у яких просив Кабмін привести чинне законодавство у відповідність із вимогами двох організацій, до яких Україна ринеться приєднатися в найближчій перспективі, — СОТ і ЄС. Зрозуміло, що закон, який надає преференції лише двом із більш аніж ста підприємств вітчизняного автопрому і паралельно закриває внутрішній ринок від імпорту автомобілів, цим вимогам ну анітрохи не відповідає, хоч би що з цього приводу говорили автори законопроекту №3677.