Крок назустріч майбутньому. Або як розв’язати проблему дефіциту інженерів для бізнесу

Проблему дефіциту кваліфікованих інженерних кадрів сьогодні відчувають практично всі високотехнологічні підприємства України. Кожна компанія розв’язує цю проблему по-своєму. Хтось звертається до хедхантерів — фахівців з переманювання персоналу. Ще хтось — співпрацює з вітчизняними вузами і дбайливо вирощує потрібних їм фахівців із студентської лави...

У 2008 році дефіцит кваліфікованих інженерів в Україні досягне 33,5%

Виявляється, часи, коли інженери в Україні були в надлишку, безповоротно канули в Лету. До розпаду СРСР наші інженери за рівнем підготовки мало чим поступалися західним фахівцям і високо котирувалися у світі, а за кількістю інженерно-технічних спеціалістів на душу населення Україні взагалі не було рівних. Якось непомітно під час «ринкових перетворень», захоплення маркетингом, менеджментом і юриспруденцією ми розгубили свій величезний інтелектуальний кадровий потенціал і сьогодні вітчизняна промисловість і сфера високих технологій упритул наблизилася до проблеми дефіциту кваліфікованих кадрів. Той факт, що така тенденція спостерігається практично в усіх європейських країнах, чомусь не заспокоює.

За прогнозами аналітичних компаній, до 2008 року дефіцит кваліфікованих інженерних кадрів у Європі становитиме 0,5 млн. осіб. У кожній третій країні Європейського континенту попит на інженерів у галузі високих технологій перевищуватиме пропозицію більш як на 20%. Вкрай гострий дефіцит відчуватимуть держави Східної Європи насамперед, які не входять у ЄС. Наприклад, у Росії нестача таких фахівців досягне 24,5%, а в Україні — 33,5%, тоді як у Великобританії не перевищить 9,3%.

Так чи інакше, дефіцит фахівців із поглибленим знанням технологій у ключових галузях промисловості стане серйозною перешкодою для впровадження нових розробок на вітчизняних підприємствах. Це, своєю чергою, гальмуватиме економічне зростання компаній і знижуватиме конкурентоспроможність економіки країни в цілому. Кадровий голод може призвести до спекуляцій на ринку праці і до потреби перегляду усталеної системи цінностей і мотивації співробітників. Усі ці процеси можуть украй негативно позначитися на розвитку сучасної індустрії, спричинити її стагнацію і навіть кризу.

Якщо не робити ніяких кроків для поліпшення ситуації у сфері вищої технічної освіти, то перспектива залишитися на узбіччі світового розвитку стане для української економіки досить реальною. При цьому сподіватися на чиновників Міністерства освіти, звісно, не доводиться. Єдиним розумним шляхом виходу із ситуації є взаємовигідне об’єднання зусиль науки і бізнесу. Позитивний досвід такого співробітництва в Україні вже є. Зокрема серйозний досвід реалізації довгострокових проектів у сфері вищої технічної освіти має сьогодні компанія «Сіменс Україна». Прикладом успішної інтеграції інженерної освіти України в загальноєвропейську освітню систему є багаторічна діяльність Німецького технічного факультету (НТФ), створеного в 1992 році у Донецькому технічному університеті за участі Siemens. Нині на факультеті здобувають освіту понад 300 студентів за п’ятьма спеціальностями.

Студент за рахунок компанії

Набір слухачів на Німецький технічний факультет здійснюється після першого курсу на суворій конкурсній основі, навчання — безкоштовне, але після закінчення вузу випускники мають стажуватися в зарубіжних структурах Siemens не менш як два роки. Студенти, які здобувають освіту в рамках цієї програми, опановують сучасні технічні знання, практичні ноу-хау на базі продуктів і рішень Siemens, а також досконало вивчають дві іноземні мови. Викладають спеціальні дисципліни на факультеті німецькою мовою, а англійська вивчається як іноземна. Під час піврічної практики в різних департаментах Siemens у Німеччині студенти також знайомляться з принципами західного менеджменту і специфікою роботи у сфері сучасних високотехнологічних бізнесів. Скоординовані навчальні плани підготовки фахівців дозволили організувати спільну з Магдебурзьким університетом магістратуру з видачею двох дипломів: українського і німецького.

«Щорічно підготовка студентів у Донецьку обходиться нашій компанії в 150—200 тис. євро. Стипендію ми не виплачуємо, ми вкладаємо гроші у факультет. Стипендію студент отримує лише на час практики в Німеччині. Наприклад, у Магдебурзькому університеті 2/3 стипендії оплачує Німецька служба академічних обмінів (DAAD), а 1/3 — «Сіменс». До стипендії входять проїзд, проживання і певна сума на кишенькові витрати», — розповів генеральний директор ДП «Сіменс Україна» пані Андреа Раффаседер.

Інженери на експорт

Починаючи з 1998 року, НТФ підготував близько 300 фахівців. Із них 140 брали участь у роботі над різними проектами Siemens за рубежем, зокрема в Німеччині, Канаді, Китаї, Єгипті, Індії, Кореї, ОАЕ. Сьогодні багато з них працюють на українських підприємствах, у тому числі 150 осіб — у «Сіменс Україна». У 1998 році в Донецьку було відкрито Інженерно-технічний центр (ІТЦ) компанії «Сіменс Україна», штат якого становлять випускники НТФ. Основною діяльністю ІТЦ є надання інженерних послуг — як в Україні, так і за її межами. На цей момент у ІТЦ у Донецьку створено 115 робочих місць, зокрема 77 — у відділі експорту інжинірингових послуг.

З огляду на високий попит на висококваліфікованих технічних фахівців і спираючись на багаторічний досвід успішної роботи донецького НТФ, керівництво компанії «Сіменс Україна» ухвалило рішення розвинути цю ініціативу в масштабний проект Science two Business (S2B), яка охоплює різні регіони України. Додаткові інвестиції з боку «Сіменс Україна» дозволять розширити програму на провідні технічні вузи Харкова (ХТУ), Києва (КПІ), Дніпропетровська, Одеси (НПУ), Івано-Франківська (НТУ нафти і газу) і Львова (ЛТУ). «У нас уже відкрився другий центр програми S2B у Харкові в грудні минулого року. Нинішнього року ми хочемо додати два нові центри. У яких містах — поки що точно не скажу, можливо, у Львові і Дніпропетровську», — уточнила Андреа Раффаседер.

Програма S2B не просто розширює досвід співробітництва з Донецьким технічним університетом на інші міста України, вона є практичним втіленням абсолютно нової концепції взаємодії освіти і бізнесу на ринку висококваліфікованої праці. Гарантія успіху цієї програми — економічна вигода для всіх її учасників. З одного боку, компанія «Сіменс Україна» одержує підготовлених відповідно до міжнародних стандартів фахівців, котрі чудово знають місцевий ринок і його специфіку. Це підвищує конкурентоспроможність фірми і дає їй можливість виконати більший обсяг інженерних послуг, розширюючи, таким чином, свою присутність на ринку України. «Студенти навчаються, що для нас дуже важливо, за навчальними планами, створеними з урахуванням наших вимог і, звичайно, узгоджених із державою, — підкреслює Андреа Раффаседер. — Навчання відбувається на нашій техніці, на прикладі наших рішень і систем. Потім, звичайно, вони проходять гарне стажування за кордоном в одному з підрозділів Siemens. Повертаються з хорошим досвідом, знаючи, як функціонує компанія за всіма внутрішніми правилами. Фактично відразу вони можуть продуктивно вирішувати завдання, не потребуючи при цьому додаткового навчання».

З другого боку, така система роботи не лише розв’язує проблеми відпливу інтелектуального ресурсу з країни, а й забезпечує трансфер ноу-хау в Україну в процесі реалізації проектів з модернізації українських підприємств силами фахівців ІТЦ. Крім того, програма гарантує підготовку резерву кваліфікованих інженерно-технічних кадрів для різних галузей української промисловості і забезпечує високу конкурентоспроможність українських фахівців на міжнародному ринку інженерних послуг. При цьому держава одержує додатковий дохід від замовлень, виконаних співробітниками ІТЦ в Україні для іноземних клієнтів. Українським фахівцям гарантується працевлаштування відповідно до здобутого в університеті фаху, гідна зарплата, надійний соціальний захист і досвід роботи на провідних підприємствах Європи.

Порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих

Те, що може дозволити собі велика компанія, не під силу українським фірмам середньої руки. Проте і вони, щоб розвиватися, шукають шляхи розв’язання кадрової проблеми, яка загострюється тим, що чимало промислових підприємств уже перебувають у процесі модернізації устаткування й освоєння сучасних технологічних процесів. Демонтаж і встановлення нового обладнання неможливі без кваліфікованого інженерного і технічного персоналу. В результаті на вітчизняному ринку з’явилися спеціалізовані компанії, які надають такі послуги.

Таким чином, питання для промпідприємств, начебто, вирішене. Однак і спеціалізовані фірми десь мають поповнюватися кадрами. «Кістяк нашої компанії становлять спеціалісти, які здобули інженерну і технічну освіту ще в часи Союзу. На їхніх плечах і лежить вантаж передачі свого досвіду новим співробітникам, — говорить генеральний директор ТОВ «Техмонтажком» Сергій Тікка. — Компанія не має можливості своїм коштом готувати кадри у вузах, тому в нас стають інженерами в польо­вих умовах, тобто безпосередньо на об’єктах.

На перший погляд, варіант цілком прийнятний як тимчасовий. Але надто витратний для невеличких фірм, які, по-перше, змушені відволікатися від свого основного виду діяльності, по-друге, зіштовхуються з тим, що новачки, набравшись досвіду, шукають йому застосування деінде. Подеколи навіть стають конкурентами. Проте це вже проблема іншого роду...

Коментар

Андреа Раффаседер, генеральний директор ДП «Сіменс Україна»

— Підготовлені нами фахівці знають свою роботу не гірше за німецьких інженерів, лише виконують її за третину європейської ціни. Тому різні відділення Siemens із Німеччини й інших країн замовляють у нас інженерні кадри або дають «Сіменс Україна» замовлення на самостійну розробку інженерних проектів. Таке співробітництво підтримується з Китаєм та Індією. Можливо, тут, в Україні, це обходиться трохи дорожче, ніж в Індії, зате менше витрат, зумовлених культурними відмінностями. Порозуміння між інженерами виникає дуже швидко, що й є гарантією ефективного виробничого процесу. І це цілком покриває різницю в погодинних ставках. Ми готові і надалі створювати робочі місця в Україні не лише для нашого українського, а й для світового бізнесу Siemens.

Сергій Тікка, генеральний директор ТОВ «Техмонтажком»

— Попит на інженерні послуги стрімко зростає. Компанія сьогодні має у своєму розпорядженні цілий портфель бізнес-пропозицій на виконання монтажних і пусконалагоджувальних робіт. Причому серед наших партнерів є і зарубіжні підприємства. Оперативність виконання замовлень залежить насамперед від наявності технічних фахівців. Думаю, що підготовка інженерів перетворилася на завдання державної ваги. Промисловість сигналізує про дефіцит, і система освіти має на цей сигнал адекватно реагувати. Економісти і юристи це добре. Час подумати і про «технарів».