КРИМ: З ІСТОРІЇ «РИНКОВИХ БУНТІВ» ТОРГОВА СФЕРА СТАЄ ОДНІЄЮ З НАЙБІЛЬШ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ У СУСПІЛЬСТВІ

Наявний очевидний перекіс. Протягом останніх десяти років у суспільстві сформувалася практично нова комплексна галузь економіки — ринкова торгівля і малий бізнес, фінансовий оборот яких, напевно, становить половину всього грошового обороту країни. За даними статистики споживчого ринку, останніми роками від 30 до 70 відсотків окремих видів товарів (за іншими даними — і всі 90—100 відсотків!) населення купує саме на ринках і через малі підприємства. З другого боку, ставлення суспільства і, головне, влади до ринків, ринкової торгівлі та ринкових торговців залишилося колишнім, по-комуністичному поблажливо-зневажливим. Кримом, де, наприклад, тільки офіційно функціонують 243 ринки на 43,2 тис. торгових місць, які дають державі до чверті бюджетних надходжень, останнім часом прокотилася серія «бунтів», проте це нікого нічого не навчило. Навіть коли кілька тижнів тому торговці Алушти зібралися біля міськради з протестом проти заборони торгівлі на пляжах, ніхто з «батьків міста» до них не вийшов. Тоді близько 300 мітингуючих перекрили трасу Сімферополь—Ялта, і понад 40 тролейбусів із курортниками простояли три з гаком години на 40-градусній спеці.

Пікетники не лише зажадали скасувати заборону на торгівлю, а й додали дещицю політики, вимагаючи зняття з посад окремих чиновників, виділення землі, розв’язання міжнаціональних проблем. Глава парламенту автономії Борис Дейч назвав це «свідомою провокацією». Позачергова сесія Алуштинської міськради наступного дня скасувала свою заборону, проте ринкові торговці, тролейбусне управління, весь курорт уже зазнали значних і матеріальних, і моральних збитків. Прокуратура порушила кримінальні справи. Однак пікети і перекриття доріг усього через день повторилися в Судаку, ще через два дні — у Сімферополі... Що ж відбувається зараз у сфері ринкової торгівлі і малого бізнесу?

Малоцивілізований шлях чи малоцивілізовані перевірки?

Дорікнути владі за брак уваги начебто не можна. Комітети з торгівлі та захисту прав споживачів регулярно проводять наради, контролюють виконання Закону України «Про захист прав споживачів» і Правил торгівлі на ринках, виконання указу Президента України «Про заходи з удосконалення функціонування ринків із продажу продовольчих і непродовольчих товарів». Ухвалюються постанови Ради міністрів, Верховної Ради Криму, розроблено «Заходи з упорядкування і поліпшення роботи ринків в Автономній Республіці Крим», а в березні 2002 року ухвалено навіть «Концепцію удосконалення функціонування ринків із продажу продовольчих і непродовольчих товарів в Автономній Республіці Крим». На підставі цих документів у всіх містах і районах республіки прийняті свої програми розвитку ринків, при виконкомах створено міжвідомчі комісії... Але ситуації, схожі на алуштинську, коли ринкові торговці та представники малого бізнесу останнім часом стають найактивнішими пікетниками, — не рідкість.

Чому? Найбільш загальну відповідь на це запитання сформулював мій знайомий СПД-ФО — так мовою чиновників називається «суб’єкт підприємницької діяльності — фізична особа», який зі зрозумілих причин просив не називати його імені. Він сказав, що головна біда всіх комісій, комітетів, планів і концепцій у тому, що у 90 відсотках їхня діяльність (або зміст) зводиться до настирливих перевірок і заборон, а решту СПД-ФО і малий підприємець мають зробити самі, за свої гроші і на свій ризик.

За формою, ясна річ, правильно, адже фінансовий прибуток отримує не хто інший, як підприємець, але по суті — блюзнірство. По-перше, підприємець прибутком щедро ділиться — податки, ринковий збір, страхові внески, хабарі, штрафи і ще десяток форм поборів, а по-друге, вся його діяльність здійснюється на рівних — і для особистого, і для громадського інтересу. У першій половині 2002 року на ринках Криму населенню і відпочивальникам продано близько 34 тис. тонн різноманітних продуктів, що на 3,7 відсотка більше, ніж торік. Аналогічні показники зростання продажу і на речових, і на змішаних, і на спеціалізованих ринках. Окрім того, малий ринковий бізнес має неоціненну властивість чутливо вловлювати потреби суспільства. Кому гірше від того, що торговці під час курортного сезону обслуговують відпочивальників на пляжі — доставляють їм прямо до лежаків холодні напої та їжу? Держава за останні 70 комуністичних років не спромоглася на більше, ніж «організувати» у пляжну спеку багатотисячні черги в курортних їдальнях, що були єдиною можливістю пообідати на кримських курортах і наприкінці 80-х, і на початку 90-х...

Саме ринки виявилися порятунком для агонізуючої пострадянської економіки, коли суспільство уразило масове безробіття. Тут найнижчою виявилася ціна організації одного робочого місця (потрібно лише мати прилавок!), саме сюди перемістилася значна частина покупців, які хочуть купити товари за нижчими — тобто за доступнішими в умовах обмеженої купівельної спроможності! — цінами. Понад те, ринки і малий торговий бізнес, напевно, ще довго залишатимуться соціально значимим сектором економіки.

У міністерствах зневажливо кажуть: ринок — «малоцивілізований шлях торгівлі». Ну, хоч і малоцивілізований, але його треба пройти. Тому чи не правильніше говорити про рівень цивілізованості контролю і всіх тих перевірок, яких він зазнає?

Стихія, що саморозвивається

Попри все, інфраструктура ринків у Криму продовжує бурхливо розвиватися. За даними виконкому міських рад і райдержадміністрацій, торік ринків було 267, а зараз 243. Але це, радше, на краще, тому що кількість торгових місць не зменшилася, а збільшилася на півтори тисячі. Ліквідовано непридатні, стихійні, незаконні ринки і побудовано сучасні, великі. Наприклад, такі як ринок «Балаклавський», «Світлофор», «Сан-Марино» у Сімферополі.

Ринки активно реконструюються. У Сімферополі, наприклад, здано в експлуатацію рибні і гастрономічні лабази, відкрито оптовий ринок з продажу сільгосппродукції. Постійно розширюється перелік послуг, що їх ринки надають як продавцям, так і покупцям.

Але заслуг державних органів тут мало: зазвичай будівництво і реконструкція ринків проводяться за кошти самих власників. Тільки в Сімферополі у 2001 році на ці проекти витрачено близько 15 млн. гривень приватного капіталу. «Ялті також пощастило, — вважає заступник голови комітету зі справ торгівлі Ольга Лапшина. — Знайшовся інвестор, готовий вкласти в ремонт Ялтинського центрального ринку близько 200 тис. гривень. Ще 160 тис. буде витрачено на ремонт внутрішніх приміщень пасажу, де торгують м’ясом і птицею, виробами з них...»

Ринковий збір за останні п’ять років зріс на 8,6 млн. гривень, тобто в 4,5 разу. Проте це офіційні цифри по узаконених ринках. Стихійних же і незаконних усе ще залишається дуже багато — на думку деяких експертів, їхній оборот дорівнює обороту офіційних, тобто щоб мати об’єктивнішу і повнішу картину, всі офіційні показники ринкового товарообороту варто було б подвоїти...

Оскільки більшість малих підприємств, створених населенням, мають торгову спеціалізацію і в тій чи тій формі присутні на ринках, то цікава статистика по МП. Так, за даними управління статистики Криму, 2001 року на півострові їх функціонувало майже 11 тис. — приріст за останніх три роки на 22,2 відсотка щорічно. Малі підприємства, які займаються оптовою і роздрібною торгівлею, реалізували 77,1 відсотка всіх проданих на півострові зернових культур, 54,9 відсотка палива і ПММ, а також 55 відсотків алкогольних напоїв. На них припадає більше половини загального обсягу оптового товарообороту в Криму.

Отже, ініціатива у сфері послуг, торгівлі і малого виробництва в нашій країні вже практично перейшла до приватних рук, і за десять років ними зроблено чи не більше, ніж державою за роки радянської влади, що приготувала нашому народові до 1990—91 років зовсім порожні прилавки. Як же насправді влада піклується про приватний ринок, який виручає суспільство?

До торгово-сервісних комплексів — через бійки?

Заступник голови Ради міністрів Криму Володимир Раєнко називає ринки «візитною карткою» Криму. І не тільки тому, що поставлено завдання перетворити їх на багатопрофільні торгово-сервісні центри, не тільки тому, що зараз це робоче місце сотень тисяч осіб. Успішні ринки — потужні соціальні стабілізатори. Але перш ніж стати такими, кожен ринок зазнає всіх «принад» розвитку. Ось кілька прикладів.

Влада Сімферополя видала дозвіл на створення ринку «Трекфа». Невдовзі непоганий спочатку ринок перетворився на антисанітарне скупчення машин, людей і товарів. Але замість того, щоб спільно знаходити варіанти приведення свого дітища до цивілізованого стану, власники і міськрада почали сваритися, і влада республіки не знайшли нічого кращого, як вигнати торговців із цілком законного колись ринку. Було безліч пікетів, демонстрацій, силових заходів, конфліктів. У результаті торговців практично насильно перекинули на новий ринок — «Угорський». Та невдовзі й він став причиною головного болю: на переповненому людьми і технікою ринку всього один вхід і один в’їзд. Потрібна реконструкція, проте для цього якусь частину торговців доведеться або перевести на інші ринки, теж переповнені, або просто вигнати на вулицю, себто позбавити заробітку. Звісно, вони знову підуть пікетувати і перекривати дороги...

Так само вийшло з ринком «Автостоп» на вулиці Козлова. Люди працювали на цілком легальних умовах, уклали гроші в обладнання робочих місць, але в жовтні 2000 року районний суд задовольнив позов сімферопольського міжрайонного прокурора і скасував рішення міськради про створення цього ринку. Подейкують, є плани збудувати на цьому місці пасаж. Але ринок продовжував працювати і сяк-так поповнювати міську скарбницю — приблизно на 41 тис. гривень щомісяця. Рішення суду довго не виконувалося, а коли його вирішили виконати, не знайшли нічого кращого, як вигнати сотні торгуючих. А ті, природно, стали захищати робочі місця — створили загін самооборони і навіть на ніч залишали чергових...

Було оголошено безстрокову акцію протесту. Близько 200 торговців із гаслами і червоним прапором влаштували пікет поблизу будинку Ради міністрів і Верховної Ради Криму, перекрили головну автомагістраль Сімферополя. Вони розповідають, що одного разу близько 11 ночі з півсотні міцних хлопців у цивільному одязі та працівників міліції намагалися вивезти з ринку столи і навіси. Але чергові стали на захист робочих місць. Зав’язалася бійка. Жінок, які не віддавали столів, нападники били по руках, а чоловікам перепало арматурними прутами. У сутичці кілька людей одержали серйозні травми.

Конфлікт тривав близько трьох годин. З 250 столів у кузови вантажівок змогли закинути тільки зо два десятки. Учасники акції протесту і досі продовжують наполягати на тому, що рішення суду не набрало чинності, і вони мають для цього підстави: уже після рішення суду з них стягували ринковий збір та інші «податки». Торговці обіцяють продовжувати пікетування доти, доки їхній ринок «документально не узаконять». Зі своїми вимогами вони звернулися до влади України, Криму і Сімферополя.

І лише після того, як конфлікт досяг апогею і в нього змушена була втрутитися влада автономії, було прийнято правильне рішення: заступник глави уряду Володимир Шкаберін повідомив, що «ніяких силових дій щодо торгуючих на цьому ринку ми не допустимо». За його словами, Сімферопольський міськвиконком міг самостійно розв’язати проблему з наданням нових торгових місць працівникам ринку «Автостоп» і не вдаватися до силових методів. А представництво Державного комітету з питань регуляторної політики і підприємництва в АРК запропонувало створити громадську комісію для розв’язання конфлікту. Комітет запропонував надати цим людям право взяти участь у тендері на облаштування вулиці, у тому числі і на участь у роботі майбутнього пасажу...

Нині на ринку все так, як і раніше. Але тиша і спокій оманливі — «вибух» може статися від будь-якого незграбного руху «у посудній лавці»...

Для упорядкування ринкових процесів Верховна Рада Криму спеціально створила постійну комісію з питань зовнішньоекономічних зв’язків, торгівлі і підприємництва. Проте її голова Володимир Рябошапко вважає, що і цього механізму недостатньо для керування ринковою стихією, яка має сьогодні непередбачено велику масу. Потрібна державна структура, яка б допомагала і захищала мале підприємництво, вміла з ним працювати, а не лише перевіряти й утискати. А причиною більшості негараздів на ринках і в підприємництві вважає недосконалі Правила торгівлі, затверджені Кабміном без узгодження з підприємницькими структурами.

Великий крок уперед полягає в тому, на думку Володимира Рябошапки, що ринок визнано підприємством. Проте Правила неправомірно встановили параметри торгового місця — один метр прилавка і два квадратних метри території, тим самим створивши на рівному місці «годівницю» для сотень перевіряючих. По-перше, цього місця для організації торгівлі недостатньо — на двох квадратних метрах часто неможливо розмістити запас товару та інші атрибути, по-друге, Правила в такий спосіб збільшили обсяг стихійної торгівлі.

Якщо ринок не зареєстрований, його не перевіряють. Тому непоодинокі випадки, коли навіть за звітами в одному з міст торік було 12 ринків, а сьогодні — тільки один. Але ж люди від цього менше купувати не стали — просто 11 ринків перейшли на нелегальне становище. Цього ми домагаємося?

Як свідчить сучасна практика, ринком керувати набагато складніше, ніж фабрикою чи заводом. І, на думку пана Рябошапки, навіть за 11 років незалежності країна цього не навчилася. А якщо не вчитися й далі, то рік у рік жахливішими будуть «ринкові бунти»...