КРЕДИТУВАННЯ ДОБУДОВИ АТОМНИХ БЛОКІВ: ЧИ ДОЛУЧАТЬСЯ ЗАХІДНІ ЄВРОПЕЙЦІ?

НАЕК «Енергоатом» та Хмельницька атомна електростанція напрацювали попередні умови надання кредитів вітчизняними банками на добудову другого енергоблоку ХАЕС, повідомив президент НАЕК «Енергоатом» Сергій Тулуб по завершені виробничої наради, яка відбулася наприкінці минулого місяця в місті енергетиків ХАЕС — Нетішині. Наразі С.Тулуб відмовився назвати умови кредитування, пославшись на комерційну таємницю. Однак, запевнив він, приблизно за місяць, коли буде підписано відповідні документи, умови кредитування будуть оприлюднені.

Вперше виробничі зустрічі енергетиків, які проводяться регулярно з літа, вирішили відвідати великі поважні європейські особи (посол ЄК та радник посольства Франції). Зрозуміло, що втрачати 1,48 млрд. дол., у які Захід оцінював добудову енергоблоків на Рівненській та Хмельницькій АЕС, шкода. Тим паче, що, за вітчизняними експертними оцінками, як мінімум, 0,5 млрд. дол. спрямовувалось на «прогодування» европейських фахівців, які «аналізуватимуть» реактори.

Шереху в Європі, який спонукав приїзд дипломатів приїхати на АЕС, вочевидь наробила перша нарада атомників 17 січня, в якій брали участь, крім енергетиків, представники найбільших вітчизняних банків (Ощадбанк, ПІБ, Ексімбанк, МТ-банк, «Аваль» і «Надра»). Вже тоді вітчизняні банкіри виявили зацікавленість у фінансуванні добудови ХАЕС-2/РАЕС-4. Хоча умови кредитування (щодо яких можливий торг) були не дуже привабливі: близько 10% річних з початком погашення (після запуску АЕС 2004 року) протягом двох років. Але ж погашення наднадійно гарантоване. Щорічно енергоблоки ВВЕР-1000, які планується запустити у Хмельницькій та Рівненській областях, вироблятимуть продукцію на суму близько 0,5 млрд. грн. кожний. Тим паче, що за них «підпишеться» «Енергоатом», який залишається держструктурою. Крім того, й досі невідомо, які преференції може надати уряд під цей проект.

Як повідомляє гендиректор ХАЕС Олександр Смишляєв, станція хотіла б залучити до 500 млн. грн. від вітчизняних банків. За словами міністра палива та енергетики Сергія Єрмілова, який також був присутній на нараді, вітчизняні банки вже мають достатньо фінансових потужностей, щоб проводити досить вагомі середньострокові кредитні операції. Хмельницькій станції терміново потрібно 260 млн. грн. на закупівлю обладнання вже у першому півріччі, аби не зірвати графік введення в експлуатацію ХАЕС-2 у середині наступного року, повідомив гендиректор станції. Наразі відставання вже становить 57 млн. грн., хоча протягом січня у роботи на другому блоці було вкладено 16 млн. грн.

Ще одним варіантом залучення банківських фінансів на добудову енергоблоку є закупівля банками обладнання у фірм-постачальників і передача їх станції у лізинг. За словами О.Смишляєва, потреба станції в обладнанні, яке виготовляє, наприклад, чеська Skoda, становить 12—15 млн. дол. Крім того, за лізинговою схемою можна працювати з вітчизняними постачальниками — кіровоградським «Радієм» та харківським «Монолітом».

Приїхали банкіри

На відміну від січневої зустрічі енергетиків та фінансистів, цього разу банки були представлені вищим топ-менеджментом: на нараді були присутні голова правління «Брокбізнесбанку» Микола Лаврук, заступники голів Ексімбанку та ПІБ, відповідно, Ігор Подолєв та Тамара Шульженко й директор департаменту Ощадбанку Ірина Зємцова. І.Подолєв відзначив, що найбільш доцільною виглядає схема створення синдикату вітчизняних банків для вирішення проблеми фінансування, що зменшить рівень ризиків. Однак із виділенням коштів будуть проблеми, доки станція не надасть чітко проробленого бізнес-плану добудови блоку та повернення кредиту. Неофіційно один з банкірів сказав, що непогано було б, якби державна НАЕК «Енергоатом» дістала згоду уряду про надання держгарантій повернення кредиту. Мабуть, це не новина для міністра Мінпаливенерго, тому що С.Єрмілов запропонував банкірам підготувати пропозиції, на які преференції з боку уряду вони розраховують, аби якнайшвидше прийняти рішення про виділення коштів.

Східний фронт — як завжди, запізно

Поява на нараді посла ЄК в Україні Норбера Жустена та радника посольства Франції (головує в ЄС) Катрін Гардаво досить знакова. Після першої зустрічі енергетиків та банкірів, де було задекларовано, що блоки добудовуватимуться за вітчизняні кошти, ЄК та G-7, які хотіли заробити 1,48 млрд. дол. на добудові блоків в Рівному та Хмельницькому, вирішили перевірити, чи це серйозно. Виявилося, що так. С.Єрмілов, наприклад, сказав, що в інших країн «ще є шанс» хоча б частково взяти участь у реалізації проекту і «хоча б частково» виконати свої зобов’язання, зафіксовані у Меморандумі про взаєморозуміння, що передбачав закриття Чорнобильської АЕС та фінансування Заходом заміщуючих потужностей.

Звісно, посол Н.Жустен самотужки не вирішує питання фінансування блоків, тому його виступ звівся до того, що у проекті ХАЕС-2/РАЕС-4 «зацікавлена Європа», «ми хочемо надати допомогу» за умови, що блоки будуть відповідати найбільшому рівню безпеки. Він нічого не обіцяв, а швидше придивлявся до процесів, які відбуваються на атомних станціях та навколо них. Треба ж дати пораду ЄБРР…

Довідково: у грудні 1995 року між Україною, Комісією ЄС та урядами країн «великої сімки» було підписано Меморандум про взаєморозуміння, який передбачав закриття до 2000 року Чорнобильської АЕС. Взамін Захід зобов’язався надати гранти на вирішення проблем, пов’язаних із закриттям станції, а також виділити кредит на створення заміщуючих ЧАЕС потужностей (2 ГВт). Україна вирішила, що необхідно добудувати два енергоблоки на Хмельницькій та Рівненській АЕС ВВЕР-1000 (водо-водяний енергетичний реактор потужністю 1000 МВт).

Є паливо — є спокій

Ще однією суттєвою статтею витрат на запуск енергоблоку є закупівля ядерного палива. Однак ця проблема наразі практично вирішена: існує принципова домовленість з російськім ЗАТ «ТВЕЛ» щодо надання палива у вигляді товарного кредиту. Очікується, що паливо надійде навесні 2004 року, фізичний запуск реактора відбудеться в червні, а промислова експлуатація енергоблоку розпочнеться в жовтні-листопаді.

Довідково: щорічно Україна витрачає близько 150 млн. дол. на закупівлю палива для своїх чотирьох АЕС (13 енергоблоків). Причому перевантажується лише третина палива в активній зоні реактора. Перше повне завантаження блоку ХАЕС-2 коштуватиме приблизно $50 млн.

Тобто Україна, здається, вже повністю розпланувала свої дії і не пов’язує графік робіт на Хмельницькій та Рівненській станціях із західними фінансистами, як це було в минулі роки. За сім років «Енергоатом» вже стомився виконувати різні умови, пов’язані з наданням кредиту. Зараз проблема надання кредиту розглядається у тандемі з приватизацією обленерго. Хоча яке відношення має генеруюча компанія НАЕК «Енергоатом» до державного рішення про продаж енергопостачальних компаній? І щодо іншого моменту, який вивчають західні «аналітики»: фінансово-енергетичне обгрунтування проекту доцільності добудови. Вітчизняні фахівці дивуються: невже незрозуміло, що електроенергія АЕС, що в 3—4 рази дешевша, ніж вироблена на ТЕС, буде високоліквідною продукцією на енергоринку України?

У зв’язку з рішучістю України будь-що добудувати енергоблоки на ХАЕС та РАЕС журналісти поцікавилися в О.Смишляєва, чи не захочуть банкіри Заходу вскочити «в останній вагон» потягу фінансування блоків? Гендиректор сказав, що такої можливості не виключає. Однак фахівці починають сумніватися: чи потрібна така допомога? Чи не надто з нею забарилися?

Дійсно, Україна ще не визначилась остаточно із добудовою цих енергоблоків на ХАЕС. Однак у зв’язку з зростанням економіки додаткові потужності таки доведеться вводити у дію. Проте добудова енергоблоків знову актуалізує проблему з відпрацьованим ядерним паливом. Україна й так має певний фінансовий клопіт з 13-ма діючими енергоблоками. Зараз ми вивозимо відпрацьовані ТВЕЛи до Красноярська за чималу суму. Щорічно НАЕК «Енергоатом» відправляє до РФ палива приблизно на 70 млн. дол. Наразі на красноярському заводі «Маяк» його не переробляють. В майбутньому Україна може додатково отримати тисячі тонн радіоактивних відходів…