Країни БРІКС заважають один одному торгувати – WSJ

Блок БРІКС не такий "щасливий", яким може здатися на перший погляд. Саме Бразилія, Росія, Індія, Китай і ПАР відповідальні за збільшення перешкод для міжнародної торгівлі у світі.

Про це йдеться в статті Wall Street Journal. Ці країни докладають найбільше зусиль у світі для перешкоджання своїм партнерам вести торгівлю. Про це свідчить нещодавній звіт Global Trade Alert.

"З одного боку, країни БРІКС намагаються зміцнити торгівлю між собою за рахунок більш щедрих кредитних ліній для експортерів. А з іншого – країни БРІКС несуть відповідальність за третину випадків завдавання шкоди комерційним інтересам один одного", - пояснив автор звіту Global Trade Alert і професор економіки шведського університету Санкт-Галлена Симон Евенетт.

У звіті Global Trade Alert йдеться, що з 2008 року були три великі хвилі протекціонізму в країнах БРІКС. За останні шість років ці країни запровадили 1451 законів, які надають перевагу вітчизняним компаніям перед іноземними на національному ринку. Це 32% від загальної кількості подібних заходів, які були вжиті у світі.

"Це дозволяє припустити, що протекціоністські стіни були побудовані не в якості тимчасових антикризових заходів", - йдеться в статті.

Експерти виділяють Індію як найбільш схильну до "комерційної дискримінації" країну. Фактично вона стала лідером серед країн БРІКС за кількість обмежень проти цілих категорій іноземних товарів. Видання The Times звертало увагу на непропорційність у відносинах країн БРІКС. На думку оглядача, БРІКС перетворюється на об'єднання навколо Китаю. Оскільки країни блоку не змогли зберегти темпи зростання економіки, яких їм вдалося досягти на початку 2000-х років. Однак при цьому вони сподіваються посилити свій вплив на міжнародній політичній арені. В цей же час, ВВП Китаю на 50% вищий, ніж сукупний об'єм економіки усіх інших членів об'єднання.

В цей же час, економічні справи Китаю теж пішли на спад. Вчора стало відомо, що китайська фондова біржа обвалилася, а втрати склали близько трьох трильйонів доларів. Критична ситуація виникла через маржинальну торгівлю, або використання боргів для купівлі цінних паперів. Вона породила побоювання появи "економічної бульбашки".

Влада КНР намагалася стабілізувати основні показники, скуповуючи акції компаній з високою ринковою капіталізацією, скорочуючи первинну публічну пропозицію і зменшивши торгові збори. Але все це не спрацювало.