І меценати потребують допомоги та захисту. Аграрного лідера України намагаються дискредитувати грубими рейдерськими методами — зухвалим обманом, провокаціями та залякуванням

1. Люди непослідовні, нерозумні й егоїстичні. І все одно люби їх!

2. Якщо ти робиш добро, люди звинуватять тебе в прихованій корисливості та себелюбності. І все одно твори добро!

3. Якщо тебе супроводжує успіх, ти наживаєш позірних і справжніх ворогів. І все одно домагайся успіху!

4. Добро, зроблене тобою, завтра ж забудуть. І все одно твори добро!

5. Те, що ти будував роками, може бути зруйноване в одну мить. І все одно будуй!

6. Люди потребують допомоги, але ці ж люди дорікатимуть тобі за неї. І все одно допомагай людям!

7. Віддай світу краще з того, що маєш, і у відповідь дістанеш жорстокий удар. І все одно віддай світу найкраще!

Не всі читачі знають, що це заповіді матері Терези, зате багато хто мав нагоду зіткнутися з ними в реальному житті і розуміють, щоб робити добро, треба бути сильним, інакше можна не витримати жорстокого удару у відповідь.

До чого це я? Після того як минулого тижня в пресі і на ТБ зарясніли повідомлення про масштабну благодійну акцію в школах м. Миколаєва, хотілося написати репортаж про те, що не тільки транснаціональні, а й українські компанії, які твердо стоять на ногах, дотримуються принципів соціально відповідального бізнесу. Адже масштаби благодійних акцій лідера аграрного ринку, сільськогосподарського підприємства «Нібулон» і та системність, з якою їх проводять, вражають — соціальні інвестиції компанії зросли до 10 млн. грн. на рік. З них по кілька мільйонів компанія протягом уже 15 років вкладає в розвиток шкільної освіти (всього 57 шкіл). Під постійною опікою «Нібулону» перебувають школи всіх населених пунктів, де розташовані його підприємства.

Однак життєрадісного репортажу та інтерв’ю з генеральним директором СП «ТОВ «Нібулон» Героєм України Олексієм Вадатурським не вийшло — задоволення від меценатської діяльності, на жаль, було зіпсоване тим самим несправедливим жорстоким ударом...

Хто людям допомагає, той марнує час?

Із соціальною діяльністю в «Нібулону» все гаразд. На початку вересня представники компанії за традицією вручили подарунки і презентували відремонтовані та обладнані за останнім словом техніки класи в чотирьох миколаївських школах. Оснащені мультимедійним обладнанням комп’ютерні класи, підключені до мережі Інтернет, порадують учнів і їхніх учителів, сприятимуть освітньому процесу.

Активно допомагає підприємство і сільським школам. Приміром, «Нібулон» відкрив другий цього року комп’ютерний клас у Лідіївській школі Доманівського району Миколаївської області.

«Наша допомога школам — це багаторічна системна робота з урахуванням їхніх індивідуальних потреб. Усі рішення виконуються «під ключ», — каже Олексій Вадатурський. — А в цілому соціальна активність компанії допомогою школам не обмежується».

Для багатьох не секрет: компанія жваво реагує на проблеми в місцях її діяльності. Один зі свіжих прикладів — підтримка продовольчої безпеки рідної області. Губернатор Миколаївської області Микола Круглов зазначає, що завдяки компанії «Нібулон» знято проблему цін на хліб. «На сьогодні жодних проблем із ціною на хліб в області не існує. Це зроблено в тому числі завдяки нашій спільній роботі з «Нібулоном». Крім того ми використовуємо 2 тис. тонн зерна, які купили в «Нібулону» за низькими цінами — не вище 1300 грн. Тому наш хлібозавод працює на зерні, викупленому в «Нібулону». Про зміну ціни не йдеться», — заявив Микола Круглов.

«Нібулон» уклав договори і меморандуми з низкою ОДА (Миколаївською, Херсонською, Полтавською, Запорізькою). Зокрема компанія взяла на себе зобов’язання брати участь у соціально-економічному розвитку Запорізької області, гарантувала стабільну закупівельну ціну на продовольчу пшеницю для випікання соціальних сортів хліба на Полтавщині. Для зміцнення продовольчої безпеки всієї країни будує сучасні зернові термінали в Україні. Успішно реалізує інвестиційний проект вартістю 470 млн. дол. з відродження Дніпра та інших річок як транспортних артерій. У місцях побудови зернових терміналів укладає договори із сільськими радами про розвиток місцевої соціальної інфраструктури.

«Те, що робить «Нібулон», — само по собі унікальне. Головне, що вода працюватиме на підвищення врожайності сільськогосподарських культур і на збільшення ціни на зерно аграріям. Тому уряд завжди підставлятиме плече такому бізнесу і таким інвестиціям. Це називається капіталізація виробництва, це навіки для України, для поколінь, для країни, ми будемо підтримувати такі бізнес-проекти», — так щиро й емоційно охарактеризував інвестиційний проект «Нібулону» віце-прем’єр-міністр України Віктор Слаута.

Підтримує його і глава Полтавської облдержадміністрації Олександр Удовиченко: «Проект «Нібулону» — це ще один крок для переходу України на інноваційний шлях розвитку, що дасть країні змогу стати в один ряд з економічно розвиненими державами». За його словами, новозбудований річковий термінал компанії в Градизьку — це окраса Полтавщини та додаткові робочі місця. До речі, з допомогою «Нібулону» область вирішила також питання формування регіонального ресурсу продовольчого зерна, ціни на соціальні сорти хліба не підвищуватимуться.

Бізнес-активність сільгосппідприємства «Нібулон» теж на висоті. Попри посушливе літо, господарства компанії є лідерами в кожному регіоні, де вона веде свою діяльність. Цього року «Нібулон» збере до 300 тис. тонн зернових та олійних, уже стали до ладу три елеватори, ще п’ять буде побудовано й запущено в другому півріччі. У результаті потужності з одночасного зберігання зерна зростуть на 600 тис. тонн, сягнувши 2 млн. тонн. У рамках програми відродження судноплавства на українських річках будуються ще шість буксирів. Уже побудовано і спущено на воду 24 несамохідні судна, три буксири, стали до ладу три річкові термінали (Черкаська, Полтавська, Запорізька обл.) і п’ять елеваторів на Полтавщині.

Сьогодні з «Нібулоном» тісно пов’язали свою долю майже 150 будівельних організацій і компаній, які активно задіяні в будівництві елеваторів, терміналів, несамохідних суден, буксирів та всієї супутньої інфраструктури. В умовах кризи десятки тисяч людей отримали роботу. У непростий для української економіки час авторитетні фінансові установи — Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, а також уряди Данії та Голландії підтримали кредитами інвестпроект «Нібулону» і готові співробітничати й надалі.

Феноменально, однак компанії не стало легше працювати.

Провокація

«Я стикаюся з системними спробами рейдерського наїзду на нашу компанію, — каже генеральний директор ТОВ «Нібулон» Герой України Олексій Вадатурський. — Наприклад, недавно спалили мій кабінет. Інформаційне агентство «Інтермедіа консалтинг» почало позиціонувати нашу компанію як зернотрейдера-порушника. Порушено кримінальну справу щодо гідротехнічних споруд, причому навіть із давно розглянутих питань, у яких є рішення судів, ніким не скасовані і не оскаржені. Намагаються звинуватити в незаконному присвоєнні якоїсь власності. Ще однією ознакою системної боротьби з нашою компанією є приїзд у Доманівський район групи візитерів, які нібито у зв’язку з передвиборною кампанією хочуть провести із селянами роз’яснювальну роботу і захистити їхні інтереси. Це розбурхало село. Люди знову кинули роботу, щоб відстояти свої інтереси. На зборах села вони звернулися до президента України, губернатора, голови районної адміністрації з проханням захистити їх від таких «захисників»...»

У своєму зверненні до Віктора Януковича жителі села Лідіївка писали: «Всеукраїнська громадська організація «Взаємодія та успіх» в кращих рейдерських традиціях з’явилася в сільській раді в п’ятницю після обіду з листом, а в суботу вже прийшли до нас у село непрохані візитери з Києва, підбурюючи народ до безпорядку. Жителям села роздали листівки явно провокаційного характеру, вводячи в оману людей».

Щоправда, плани гастролерів не увінчалися успіхом. За останній тиждень жителі тричі збиралися на сходки — їхня позиція чітка, із призвідцями заворушень їм не по дорозі. Дивлячись у вічі «захисникам» селян, які приїхали до них на обурливо дорогих автомобілях VIP-класу (один білий позашляховик «мерседес» чого вартий!), вони чітко їм сказали: «Ідіть геть!».

Судячи з настрою людей, події 2005 року, коли зацікавлені благодійники озброїли селян гаслами і повезли їх до столиці «повертати» землю, від якої ті свого часу добровільно відмовилися, точно не повторяться. («Безземельна правда», «ДТ» №19 від 21.05.2005 р.). Люди ще пам’ятають часи, коли:

— господарство було одним з найвідсталіших у Миколаївській області;

— корови давали козячі надої (300 г) молока, а коли лягали, то від кволості підвестися вже не могли;

— правління розміщувалося в будинку неопалюваного клубу, вікна якого були забиті дошками;

— навіть мізерна зарплата не виплачувалася по кілька років.

Насправді ж жителі Лідіївки не раби, ніхто у них землі не крав, як це намагаються представити столичні гастролери. Пам’ятна сходка 29 квітня 1996 року одностайно вирішила добровільно відмовитися від права колективної власності на землю і клопотатися перед сільрадою про надання земельної ділянки «Нібулону» для організації філії з метою виробництва товарної сільгосппродукції. У результаті земля перейшла в державну власність, а «Нібулон» отримав право постійного користування нею. І селяни це добре знають.

Підробка

За попереднього уряду інструмент підробки офіційних документів сягнув, здавалося, верху цинізму — було сфальсифіковано розпорядження Кабміну, що передбачали зухвалу, нічим не обгрунтовану, протиправну експропріацію приватної, корпоративної та муніципальної власності в низці портових міст. Бізнесмени й місцева влада зчинили галас, своєчасно надали факту підробки документів розголосу, і розпорядження не пройшли. Але авторам фальшивок усе зійшло з рук.

Класикою рейдерства експерти називають спробу дискредитувати компанію «Нібулон» в очах перших осіб держави з допомогою підробки офіційного листа. Фальшивку визнала прокуратура, ДП «Дельта-лоцман» і посадова особа, чиїм підписом її було скріплено. У листі компанію та її керівництво звинувачують у захопленні державної власності на суму 320 млн. дол. і незаконному відшкодуванні 900 млн. гривень ПДВ. Під листом, надрукованим на офіційному бланку з вих. №3752/3 від 18.06.2010 р. і адресованим прем’єр-міністру, стоїть підпис заступника директора ДП «Дельта-лоцман» М.Щурикова.

У фальшивому зверненні міститься і вже звичне для зернотрейдерів звинувачення в заниженні експортної вартості зерна. До речі, у даний час їх звинувачують у протилежному, адже завищення дає зернотрейдерам змогу збільшити суму відшкодованого ПДВ. Але автор, мабуть, відстав від життя. Напевно, тому він називає відшкодування ПДВ «поверненням» і стверджує, що з тих незаконно (у чому саме незаконність — не пояснюється) відшкодованих 900 млн. грн. — 270 млн. було спрямовано на підтримку президентської кампанії Ю.Тимошенко. Це, звісно ж, новина для Олексія Вадатурського.

Отримання «Нібулоном» свідоцтва про право власності на перевантажувальний термінал, у якому фігурує гідротехнічна споруда (облаштування водних підходів та операційної акваторії), прирівнюється до присвоєння 23 га державного водного шляху вартістю 320 млн. грн. (цікаво, хто оцінювач?). І що найсумніше для автора паперового фальсифікату — зазначену власність заставлено в банку під отриманий кредит, у результаті створено передумови для відчуження та приватизації водних шляхів. І все це, виявляється, «робиться Героєм України, котрий своє звання придбав за 250 тис. дол.».

А далі йде докладна довідка про деструктивну діяльність компанії. У ній автор продовжує
стару пісню про обмеження допуску суден довжиною понад 170 м у Бузько-Дніпровсько-лиманський канал (БДЛК) та безпеку судноплавства. Не хоче визнавати очевидного: і Чорноморський суднобудівний завод, і «Нібулон» уже неодноразово заводили до своїх причалів судна завдовжки понад 200 м. Дописався до того, що мета «Нібулону» — нібито отримати контроль над Миколаївським портом, забрати право у держави на портові збори, створити загрози безпеці судноплавства, причому не тільки в БДЛК, а й на річках, де він реалізовує свою програму поновлення річкового судноплавства.

Усе догори дригом, але ж спрацювало — це «звернення» до прем’єр-міністра зареєстровано в секретаріаті і розіслано по міністерствах і відомствах. Яке діло автору фальшивки, що з порушуваних ним питань є рішення судів, прокуратури, Антимонопольного комітету. Не хоче визнавати він і реалій життя, котрі вже спростували його фантазії з приводу безпеки судноплавства в БДЛК. Ні він, ні той, хто за ним стоїть, не хочуть зрозуміти, що облаштування водних підходів та операційної акваторії на орендованій у міста території не дає права власності на цю територію. А є засобом поліпшення господарської діяльності та підвищення безпеки судноплавства. Адже дана земельна ділянка виділена цільовим призначенням як землі водного фонду для організації водних підходів та акваторії перевантажувальному термінала, і по-іншому використовувати його ніхто не має права. Зрештою, можна власними очима подивитися, що жодного шлагбаума там немає.

До речі, в цілісному морському перевалочному комплексі «Нібулону» питома вага цієї самої гідротехнічної споруди становить близько 1%. Тож божевільна ідея про передачу закордонному власникові водних шляхів — це піар чистої води.

Земля під операційною акваторією компанії знаходиться в м. Миколаєві за межами державних судноплавних шляхів загального державного користування. Нею розпоряджається сесія міськради на загальних підставах. Тому при вирішенні питання оренди не було необхідності звертатися по дозвіл у галузеве міністерство. А міністерське погодження має бути отримане автоматично. Це підтверджує рішення Антимонопольного комітету, тому що невидача погодження є втручанням у господарські справи приватної компанії.

«Уявляєте, такий лист кладуть на стіл прем’єр-міністру, президенту, — обурюється Олексій Вадатурський. — І кажуть, мовляв, Вадатурський купив звання героя і заплатив Юлії Тимошенко 270 млн. Рвати його треба. Якщо все це лягає на сприятливий грунт, то виникає відповідна реакція. Лист же поширюється по міністерствах і відомствам. Прочитавши його, вони почнуть заважати роботі компанії».

Тому в «Нібулоні» не дивуються активізації миколаївських податківців. Інспектори, знехтувавши чинним законодавством, на підставі домислів, неперевіреної інформації відмовляються повною мірою відшкодовувати національному експортеру ПДВ. І це попри те, що є рішення прокуратури про незаконність таких дій. Природно, компанії довелося звернутися до суду, в тому числі у зв’язку із неправомірними діями інспекторів.

Центральні органи влади, зокрема Державна податкова адміністрація, перебирають на себе функції місцевої влади — ухвалюють рішення з тих питань, які перебувають виключно в компетенції місцевих органів влади. Питається, як у таких умовах буде вирішено питання з відшкодуванням ПДВ? Відповідь зрозуміла. До того ж постачальників «Нібулону» без будь-яких перевірок переводять у розряд фіктивних. Попри те що вони привозять реальне зерно й отримують реальні гроші через банки. Згідно з логікою податкової, «Нібулон» повинен відповідати за фінансову діяльність всіх постачальників зерна, аж до сільгоспвиробників. Питається, на якій підставі? І чому компанія повинна займатися тим, що є прямим обов’язком податкових органів?

Проте в податковій кажуть: «Якщо не згодні, йдіть до суду». Тобто готуйте купи документів і доводьте, що нічого не порушували. Наче й не існує презумпції невинуватості.

Захищати, а не карати

Якби ж тільки підробка... Редакція отримала ще один лист, датований двома тижнями раніше за фальшивку, який своїм текстом на подив схожий на розглянуту нами підробку. Ті самі претензії, цифри, таблиці — як аргументація. Адресати — президент України, прем’єр-міністр, Генеральна прокуратура. Тільки от підписаний народними депутатами Задирком Г.О., Савченком І.В., Каплієнком В.В., Сідельником І.І., Барвіненком В.Д. Очевидно, хочуть показати свою лояльність новій владі, хоча недавно були в БЮТ і там співали інших пісень.

Як і слід було очікувати, фальсифікація зійшла з рук, Прокуратура Миколаївської області не знайшла підстав для проведення перевірки за фактом підробки листа, визнавши його анонімним. Але для нової влади це своєрідний дзвінок, який свідчить про спроби її використати нечистими на руку ділками. Вона повинна їм показати, що підтримує і захищає компанії, котрі залучають інвестиції, мають довіру міжнародних фінансових донорів та іноземних урядів. Компанії, котрі, повіривши в посилення вертикалі влади, переглянули в бік збільшення свої інвестиційні програми, стабілізують ціни на хліб, дають роботу будівельникам, металургам, суднобудівникам...

Причому життя показує: зволікати з підтримкою законослухняного легального бізнесу не можна. Бо якщо й нині діяти в цьому питанні з тією ж оперативністю, з якою, приміром, свого часу реагували на численні скарги підприємців на свавілля керівника Миколаївського морського торговельного порту Василя Капацини, то бізнес просто буде змушений згорнути свої проекти і, як наслідок, забути про меценатську діяльність.

Втім, знаючи характер Олексія Вадатурського, можна не сумніватися, він діятиме за логікою матері Терези — «Нібулон», попри все, продовжить свою творчу діяльність і займатиметься меценатством.