ХТО ВВІЙДЕ В МІЖНАРОДНИЙ ОПЕРАЦІЙНИЙ НАФТОТРАНСПОРТНИЙ КОНСОРЦІУМ

Україні вдалося зрушити з мертвої точки проект нафтопроводу Одеса—Броди—Плоцьк—Гданськ. У польському місті Жешув у рамках 5-го українсько-польського економічного форуму 20—21 червня 2002 року запропоновано створити міжнародний операційний консорціум (як висловився Президент України, «за будь-яких умов»), який управлятиме не тільки нафтотерміналом «Південний» і трубопроводом, а й опікуватиметься питаннями видобутку каспійської нафти, її доставки та переробки для ринків Європи і, можливо, навіть Сполучених Штатів. Україна та її партнери за рубежем змусили по-іншому дивитися на проект потенційних інвесторів і учасників консорціуму. Не виключено, що до нього поруч з Україною і Польщею підключаться американські компанії, інтерес яких до українсько-польського маршруту після терактів 11 вересня значно зріс.

Поки ж для Вашингтона пріоритетом номер один залишається варіант транспортування нафти маршрутом Баку—Тбілісі—Супса—Джейхан. Проте нарощування обсягів видобутку сировини в Каспійському регіоні відбувається такими темпами, що наявні зараз маршрути будуть просто нездатні впоратися з транспортуванням цих обсягів. На даному етапі з проекту Баку—Джейхан розроблений детальний інженерний план нової магістралі та, як заявив 7 квітня нинішнього року турецький держміністр Ресат Догру, прокладка трубопроводу довжиною понад 1700 км розпочнеться в липні 2003 року, а вже 2005-го перший танкер із каспійською нафтою вийде з порту Джейхан.

Київ не вважає турецький маршрут альтернативою тому, який вже побудований на українській території. Більш того, якщо нафтомаршрут Баку—Тбілісі—Джейхан створюється для того, щоб перекачувати на світові ринки каспійську нафту з азербайджанського сектора моря, українці вважають, що Одеса—Броди—Гданськ міг би перетворитися на маршрут для постачання в Європу каспійської нафти з родовищ у Казахстані, запаси якої ще більші, ніж в Азербайджані.

Українці запропонували полякам завершити будівництво нафтопроводу до Гданська до 2005 року. Очевидний збіг із датою закінчення будівництва нафтопроводу Баку—Джейхан. Та річ не просто в конкуренції. Як повідомив глава правління ВАТ «Укртранснафта» Олександр Тодійчук, який є також спеціальним уповноваженим України з питань Євро-Азіатського нафтотранспортного коридору, за даними західних експертиз саме до 2005 року Європа вперше відчує дефіцит енергоносіїв, який вона не зможе компенсувати з традиційних джерел — родовищ Північного моря, Північної Африки або Карпатського регіону. Порятунком може бути лише каспійська нафта. Та чому не російська?! Того самого 2005 року в ЄС набирає чинності положення, що наказує різко знизити рівень сірки в моторному паливі, бензині і дизельному паливі. А «світла» каспійська нафта саме й відрізняється від російської експортної суміші urals меншим вмістом сірки. До того ж Туреччина досить ревно стежить за тим, щоб обмежити прохід суден із нафтою через чорноморські протоки, і судячи з усього до 2005 року цей потік буде жорстко лімітований.

Уже нині проектом Одеса—Броди—Гданськ зацікавилася компанія «Шеврон», США виділили гранти на проведення досліджень у рамках проекту. Польський підрядчик, представлений концерном Golden Gate, за словами його президента Павла Головні, завершує роботу над технічною документацією маршруту польської ділянки. Поки що є два варіанти прокладки труби від Брод до Плоцька. Протяжність ділянки — близько 500 км, причому 100 із них пройдуть територією України до кордону з Польщею. Вартість проекту — 520 мільйонів євро. Ці гроші польська сторона не готова вкладати сама й каже про необхідність шукати інвестора з Європи та Америки. Українці, певне, ставляться до цього з розумінням, адже за два дні до представлення проекту в польському Жешуві відбулася подібна презентація в Брюсселі. Європейці гідно оцінили проект.

А тим часом Україна самостійно намагається втілити в життя новий проект. Кілька днів тому закачані перші 100 тисяч тонн так званої технологічної нафти в побудовану частину терміналу «Південний» і нафтопроводу Одеса—Броди. Для того, щоб заповнити нафтопровід, потрібно 600 тисяч тонн нафти (тобто, у грошовому вираженні, приблизно 90 млн. дол.). Проте, як повідомив на презентації в Жешуві Олександр Тодійчук, спочатку, працюючи реверсно, можна буде «поганяти» сировину на ділянці приблизно в 52 км, щоб перевірити функціональні можливості об’єкта.