Минув понад рік з моменту, коли було зроблено тристоронню заяву про створення міжнародного консорціуму з управління та розвитку газотранспортної системи України. Досі вирують навколо цього пристрасті. Проте на запитання, винесене в заголовок цього матеріалу, так і немає певної відповіді. Хоча ще в червні 2002 року під час зустрічі в Санкт-Петербурзі канцлер ФРН Г.Шрьодер палко підтримав домовленість президентів України та Росії про участь німецької сторони в майбутньому консорціумі.
Ще минулої осені офіційні особи Німеччини обурювалися, що, мовляв, українська та російська сторони ведуть роботу щодо створення консорціуму, а їх у це не втаємничують і не залучають до такої роботи. За цей час НАК «Нафтогаз України» і ВАТ «Газпром» встигли організувати робочу групу по виробленню прийнятної моделі створення консорціуму і навіть створили для цього підприємство, про що «ДТ» своєчасно розповідало своїм читачам. Проте на так званій доінвестеційній фазі роботи по проекту «Створення міжнародного консорціуму з управління та розвитку газотранспортної системи України» українська й російська сторони запросили Німеччину підключитися до розробки проекту. Після проведеної весною нинішнього року першої тристоронньої зустрічі, українська сторона передала російським партнерам в особі «Газпрому» і німецькій стороні свої пропозиції та відповідний проект угоди про співробітництво для роботи над проектом створення консорціуму. І якщо колись німецька сторона ображалася, що їм не повідмляють про те, що відбувається, то тепер, схоже, у неї з’явилися інші перешкоди.
Як стало відомо «ДТ», тристороння угода про співробітництво над проектом створення консорціуму передбачає, що кожну сторону представлятиме уповноважена конкретна компанія — суб’єкт господарської діяльності і резидент конкретної сторони. Українці та росіяни, як відомо, із цим визначилися: їхні інтереси представлятимуть НАК «Нафтогаз України» і ВАТ «Газпром». А німецька сторона ось уже другий місяць відмовчується.
Спочатку начебто б на тристоронні переговори збирався «Рургаз». Але перші особи (кажуть, що через терміновість оформлення документів) на зустріч у Київ не приїхали. Тож конструктивної розмови не вийшло. Але не це найцікавіше. Інтрига полягає в тім, як у ФРН і чому визначатимуть уповноважену державою (урядом) компанію для участі в можливому міжнародному консорціумі? Процедура втручання бундестагу в господарську діяльність конкретної компанії в Німеччині, на відміну від України та РФ, певне, відсутня. Цікаво, у чому моментально обвинуватять того ж канцлера Шрьодера, якщо він, скажімо так, ризикне сказати слівце, наприклад, за «Рургаз»? Не виключено, що його запідозрять у корупції, адже в Німеччині є ще як мінімум три великі газові компанії. То чому ж тоді «клопотатися» за «Рургаз»?..
Можливо, описана версія і пояснює значною мірою, чому німецька сторона досі не відгукнулася після першої робочої зустрічі. Втім, про це, сподіваємося, представники ФРН незабаром самі розкажуть.