Головний біль від успіхів. Чи не потоне міжбанк у «сталевій» валюті?

Минулого тижня нервову систему українських банкірів укотре випробували на міцність. 22 листопада, у день, коли загальну увагу було прикуто до подій на головному Майдані країни, практично непоміченою для ЗМІ та громадськості пройшла заява міністра економіки Арсенія Яценюка, що Кабмін і НБУ відмовляються від спеціальних схем купівлі валюти, яка надходить в оплату придбаних Mittal Steel 93,02% ВАТ «Криворіжсталь». Платіж здійснюватиметься виключно в гривні й пройде через міжбанківський валютний ринок на загальних підставах.

Уже в середу ця новина наробила багато галасу у фінансових колах, а в коментарях деяких банкірів навіть проривалася відверта паніка. Річ у тім, що національний валютний ринок не в змозі швидко «проковтнути» 4,79 млрд. дол. для обміну на 24,2 млрд. грн., необхідних для оплати придбаного Mittal Steel меткомбінату. Ця сума мінімум у півтора разу перевищує стандартний обсяг валютної пропозиції на міжбанку за цілий місяць. І навіть менший за обсягом притік валюти за перші чотири місяці поточного року (4,2 млрд. дол.) змусив НБУ піти на пріснопам’ятну квітневу ревальвацію гривні.

Якби навіть такий гучний успіх, як небачена ціна продажу приватизованого об’єкта іноземному інвестору, не вилився для наших держструктур у проблему, то це, напевно, була б не наша рідна держава. Утім, звинувачувати чиновників у всіх гріхах теж не зовсім справедливо. Багатьом нашим читачам добре відомо, в які несподівано-нерозв’язувані глухі кути часто заводять колізії в українському законодавстві. Та про все по черзі...

Перші паростки однієї з основних фінансових новин тижня пробилися назовні ще в середині листопада. Тоді з’ясувалося, що переможець приватизаційного конкурсу по «Криворіжсталі», який в ейфорії від власного успіху пообіцяв оплатити половину вартості криворізького комбінату вже на початку листопада, не зміг вчасно виконати цю свою обіцянку. Нібито причиною стало небажання інвестора обмінювати валюту на запропонованих умовах.

Нагадаємо, що, відповідно до вимог нинішнього законодавства, оплата за об’єкти, куплені на приватизаційних конкурсах, має здійснюватися в національній валюті, тобто гривні. Сама схема обміну інвестору начебто подобалася. Вона була запропонована чиновниками НБУ на позачерговому засіданні ради Нацбанку, що відбулося через три дні після продажу «Криворіжсталі» і на якому було схвалено купівлю валюти в резерви. Передбачалося, що з метою недопущення різкої ревальвації гривні всю суму буде викуплено в іноземців одномоментно в обхід валютного ринку й зараховано транзитом через рахунки ФДМ на спецрахунки Мінфіну в НБУ — рахунки Держказначейства.

Однак нібито запропонований іноземцям курс обміну — 4,8—4,9 грн./дол. — у Mittal Steel вважають несправедливим. І справді, називаючи ціну купівлі в доларах, інвестор, найвірогідніше, орієнтувався або на офіційний курс Нацбанку (5,05 грн./дол.), або на тодішній курс міжбанківського ринку, який у період проведення аукціону практично не відрізнявся від офіційного (5,04—5,06 грн./дол.). А Лакшмі Міттал хоча й мільярдер, але гроші рахувати вміє. Уже й так чимало витратившись на купівлю «Криворіжсталі», на додаткові витрати йти не поспішав. Слід зазначити, що кожні 10 копійок різниці на курсі долару при обміні такої великої суми (24,2 млрд. грн.) виливаються в кругленькі центики — близько 100 млн. дол.

Тоді ситуацію розрядило втручання в конфлікт вищих осіб держави. Прем’єр-міністр Юрій Єхануров особисто завірив інвестора, що питання про курс гривні вирішать цивілізовано. А президент Ющенко подав у Верховну Раду для першочергового розгляду законопроект, який дозволяє іноземним інвесторам розраховуватися вільно конвертованою валютою за приватизовані об’єкти. Тобто договори купівлі-продажу будуть, як і раніше, оформлятися в гривнях, а перерахування валюти регламентуватися офіційним курсом НБУ. Щоправда, деякі експерти відразу звернули увагу на той факт, що навіть після прийняття відповідних законодавчих змін вони стосуватимуться тих об’єктів держмайна, які виставлять на продаж у майбутньому...

Хай там як, зовнішньо пристрасті самі по собі якось вщухли, а валютні дилери та банкіри вирішили, що кошти в оплату за «Криворіжсталь» пройдуть повз ринок, тобто для них залишаться практично непоміченими. Та ба. Президентський законопроект, навіть якби його вдалося якимось чином ввести в дію заднім числом, попри свою першочерговість, надійно загубився в парламентських надрах.

От і виходить, що саме під час заходів з нагоди Дня свободи міністр економіки був змушений «під ялинку» (точніше, під Майдан) ощасливити фінансову публіку цією найприємнішою звісткою.

«Україна бореться за те, щоб усі були в абсолютно рівних умовах, — заявив пан Яценюк. — Мінекономіки не бачить законної можливості приймати інше, відмінне від загальноустановлених правил, рішення про зміну валютного курсу стосовно того чи іншого учасника ринку». Який приклад послідовності й законослухняності для всіх інших чиновників і рідної держави!

Утім, у цьому разі таке сумлінне прочитання законів дуже доречно збіглося з можливістю додатково «нажити» для держави ніколи не зайві 48 млн. дол. Оскільки Нацбанк зобов’язався викупити на ринку валюту по 5,0 грн./дол.

Ну а нерви валютників — справа десята. Їм за цей рік уже дісталося чимало сюрпризів — це ж лібералізація. Тому мали вже й звикнути б. І чого б це деякі банкіри почали нервуватися? Хтось безладдя на готівковому ринку пророкує, хтось — зміцнення курсу до 3 грн. не виключає, а хтось і зовсім регулятора в недостатній увазі до збалансованості системи обвинуватив...

Нацбанк, звісно, усі ці обвинувачення відкидає. Валюту по 5,0 грн./дол. пообіцяв викупити в повному обсязі. На думку його представників, ліміти відкритої позиції тих банків, через які в країну заходить валюта, не дозволять їм накопичувати великі кошти на рахунках навіть добу. Ці банки (Сітібанк і «ІНГ Банк Україна») хоч і родичі міжнародних супермонстрів, але все-таки лише їхні «дочки», які мають не надто великі статутні капітали. Тому значні партії валюти вони, нікуди не дінуться, будуть змушені спрямовувати прямо транзитом у НБУ.

З цієї причини представники регулятора щиро переконані, що зростання ставок на міжбанку до 15—20% минулого тижня мало швидше спекулятивний характер. Або деякі банки справді загралися, і в них до кінця місяця виникли досить серйозні проблеми з ліквідністю. Отже, переполох на міжбанку дуже швидко вщухне сам по собі. Та й на готівковому ринку все має бути тихо й спокійно...