Главу «Нафтогазу» звільнено. «За власним бажанням…»

У середу стало відомо про чергове кадрове рішення, яке може позначитися на діяльності нафтогазового комплексу України, а точніше — НАК «Нафтогаз України». Подія загалом прогнозована. Однак не однозначна.

Кабінет міністрів України на засіданні 21 лютого звільнив із посади голову правління Національної акціонерної компанії (НАК) «Нафтогаз України» Володимира Шелудченка за власним бажанням. Про це відразу після засідання уряду повідомив міністр палива та енергетики України Юрій Бойко. Хоча на момент написання цього матеріалу постанову Кабміну про це ще не було опубліковано.

В.Шелудченко був призначений головою правління НАК «Нафтогаз України» у серпні 2006 року. Він обіймав посаду першого заступника голови правління цієї компанії із січня 2003 року по квітень 2005-го, тобто в період, коли НАК очолював нинішній глава Мінпаливенерго Ю.Бойко.

Ні для кого не є таємницею, що НАК «Нафтогаз України» об’єднує найбільші нафтовидобувні підприємства країни. Компанія є монополістом з імпорту-експорту, транзиту та зберігання в підземних сховищах природного газу, а також транзиту нафти територією України.

100% акцій НАК «Нафтогаз України» належать державі, компанія підпорядкована уряду України. Проте фактично управляється Мінпаливенерго.

Відомо, що через якийсь час після призначення на посаду глави «Нафтогазу» Володимир Шелудченко кількаразово писав заяву про звільнення, висловлюючи в такий спосіб свою незгоду з політикою, зокрема Мінпаливенерго, щодо НАК. Проте його прохання про звільнення відхиляв прем’єр В.Янукович. За даними «ДТ», ще ввечері 20 лютого прем’єр-міністр укотре «розірвав» заяву Шелудченка «за власним бажанням».

Водночас очевидно, що протиріччя між главою НАК і керівництвом Мінпаливенерго досягали серйозних масштабів, хоча В.Шелудченко й був чи не найбільш публічним главою НАК за всю історію цієї компанії.

За даними «ДТ», востаннє приводом для подачі заяви В.Шелудченком послужило створення компанією «Газ України» (котра сама є дочірньою компанією НАК «Нафтогаз України») дочірньої компанії «Укргазмережа».

Проте перший віце-прем’єр, міністр фінансів Микола Азаров, попри звільнення глави «Нафтогазу», відзначив стабілізацію фінансового становища НАК «Нафтогаз України»: «За шість місяців фінансова ситуація стабілізувалася. Нині стан («Нафтогазу»), я б сказав, стабільно важкий». Понад те, М.Азаров, хоч як це дивно за даної ситуації, відзначив заслугу в цьому звільненого Кабінетом міністрів голови правління «Нафтогазу України» Володимира Шелудченка. «Це заслуга й Шелудченко, і уряду в цілому», — констатував він.

Перший віце-прем’єр додав, що Шелудченко за власним бажанням вирішив залишити посаду голови правління «Нафтогазу» й після звільнення з компанії працюватиме в системі уряду. «Це висококласний фахівець. Він працюватиме в системі уряду», — зазначив М.Азаров.

І відколи це висококласних фахівців у нас з доброї волі відпускають із «гарячих» місць?..

Відомо, що на це ще не остигле й вічно гаряче місце дуже хотів би потрапити заступник глави «Нафтогазу» Олег Бахматюк, але шансів у нього, схоже, обмаль. Оскільки на посаду глави «Нафтогазу» претендують заступник голови НАК Вадим Український (який відає тендерними закупівлями устаткування в «Нафтогазі»), перший заступник голови правління НАК Володимир Якубенко (у 2003—2005 рр. — голова ДК «Газ України») та Ігор Воронін (він же — заступник голови «Нафтогазу», він же — керівник ЗАТ «Укргаз-Енерго»). Можливо, ці добродії ще сподіваються погріти руки на газі. Щоправда, із приходом на ринок України в лютому 2006-го «Укргаз-Енерго» робити це дедалі складніше. І хоча «Нафтогазу», як і «РосУкрЕнерго», у спільному ЗАТ «Укргаз-Енерго» належить 50%, компанію цю очолює не просто заступник глави НАК Ігор Воронін. Підпис цієї людини стоїть під усіма документами з «РосУкрЕнерго». І не без його старань ще торік ЗАТ «Укргаз-Енерго» одержало в клієнти велику частину української промисловості, тобто всю прибуткову частину ринку газу. Тоді як НАК «Нафтогаз України» залишилися дотаційний компобут, бюджетна сфера й проблемна теплоенергетика.

Погодьтеся, ну якому ж главі НАК, коли він професіонал, сподобається, що його компанію залишають без доходу? І плюс ще податковий тягар.

Водночас у ЗАТ «Укргаз-Енерго» таких проблем не було. Ця компанія методично освоювала український ринок і газу, і нафти, планомірно витісняючи НАК «Нафтогаз України».

Цілком ймовірно, що Володимиру Шелудченку ця ситуація не подобалася. Як професіоналу. І цілком зрозуміло, що, зокрема, ця обставина не подобалася і прем’єру В.Януковичу, який і відпустив В.Шелудченка з НАКу за власним бажанням.

Хто стане наступним головою правління НАК «Нафтогаз України», на момент верстки цього матеріалу ще не було відомо. Хоча було відомо, що команда В.Януковича не проти посадити в крісло голови правління «Нафтогазу» теж професіонала — колишнього генерального директора ДК «Укртрансгаз» Анатолія Рудника, який беззмінно очолював цю компанію багато років, поки його не звільнили, що він довго оспорював у судовому порядку. Сьогодні А.Рудник — народний депутат Верховної Ради, перебуває у фракції Партії регіонів, член парламентського комітету з питань транспорту та зв’язку.

Отже, претендентів на посаду голови правління НАК «Нафтогаз України» чимало. І всі вони — по-своєму професіонали.