Газова шахівниця Євразії: чи знайдеться місце Україні?

Поділитися
Перебіг подій у газовій сфері на Євразійському континенті свідчить про появу в України конкурентів, які також прагнуть отримати доступ до туркменського газу.

Позаминулого тижня Міністерство енергетики та вугільної промисловості України оприлюднило для громадського обговорення проект оновленої Енергетичної стратегії України на період до 2030 року. Значну увагу в цьому документі приділяється питанням стратегії розвитку нафтогазової галузі, у тому числі питанням диверсифікації джерел імпорту газу.

І хоча автори нового варіанта Енергостратегії виходять із того, що «Україна знаходиться на перехресті «нафтогазових» шляхів на Євразійському континенті», поза увагою стратегії залишилися процеси активного формування азіатського газового ринку (та їхній вплив на нашу країну).

У географічному центрі азіатського ринку газу опинилися головні експортери цієї сировини - Росія, Туркменистан, Іран. На цьому ринку також розташовані потужні імпортери - Китай, а в найближчій перспективі - Індія, Пакистан. Активним гравцем-інвестором виступають Сполучені Штати Америки.

Перебіг подій у газовій сфері на Євразійському континенті свідчить про появу в України конкурентів, які також прагнуть - і їхні зусилля чимдалі ефективніші - отримати доступ до туркменського газу. Азіатський газовий ринок потенційно здатен поглинути весь туркменський газ, а також стати серйозним конкурентом для традиційних споживачів російського газу.

Зважаючи на це, для України мають становити інтерес «газові» стратегії азіатських держав, їхній досвід у реалізації масштабних газових проектів, включаючи диверсифікацію джерел газопостачання та визначення цінових параметрів газового співробітництва.

З іншого боку, активний розвиток азіатського ринку газу є складовою формування нової архітектури світових газових ринків, розвитку міжрегіональної та міжконтинентальної торгівлі природним газом, що під впливом чинників глобалізації може призвести до стирання кордонів між регіональними газовими ринками та, зокрема, до формування транс’євразійського газового ринку, який охоплюватиме країни Європи та Азії. На цих тенденціях наголошував, зокрема, заступник голови правління «Газпрому» Олександр Медведєв у своїй нещодавній доповіді на ХХV Світовому газовому конгресі.

З огляду на зазначене вище, офіційному Києву слід було б не обмежуватися процесами в Європі, а дивитися ширше - на весь Євразійський континент.

Оновлена Енергетична стратегія України: газові аспекти

Оновлена Енергетична стратегія спирається на той факт, що Україна є і надалі залишатиметься одним із найбільш значущих споживачів природного газу в Європі, використовуючи загалом від 57 млрд. кубометрів газу у 2010 році до прогнозованих 49 млрд. - у 2030-му (з урахуванням впровадження заходів для підвищення енергоефективності).

Забезпечити свої потреби власними ресурсами газу у період до 2030 року Україна зможе (за рахунок видобутку традиційного та нетрадиційного газу) на річному рівні від 30 млрд. кубометрів - за песимістичним сценарієм та до 47 млрд. - за оптимістичним. Найбільш імовірно, що першочергово розвиватимуть (навіть за песимістичним сценарієм) видобуток газу зі щільних порід і з глибоководного шельфу.

За базовим сценарієм Енергетичної стратегії очікується, що Україна зможе забезпечити близько 90% внутрішнього попиту на газ за рахунок власного видобутку до 2030 року. При цьому, однак, для досягнення таких показників у названий період потрібні інвестиції загальним обсягом від 290 до 345 млрд. грн. (!) у цінах 2010 року.

Це свідчить про високу ймовірність збереження у довгостроковій перспективі залежності України від імпорту природного газу. Як зазначається в Енергостратегії, «дисбаланс між внутрішнім споживанням і можливостями власного видобутку робить економіку Україну залежною від імпорту - при песимістичному сценарії розвитку… в 2020 і 2030 роках… необхідний обсяг імпорту газу для задоволення потреб держави становитиме 28 і 17 млрд. кубометрів, або 54 і 36% його сукупного споживання».

У свою чергу це означає, що для забезпечення необхідного рівня енергетичної безпеки України офіційний Київ має приділяти значну увагу питанню диверсифікації джерел імпорту газу.

Серед можливих шляхів диверсифікації оновлена Енергетична стратегія України визначає такі:

- імпорт зрідженого природного газу (ЗПГ, англ. - LNG) з країн, які традиційно експортують LNG до Європи (наприклад, Єгипту, Алжиру або Катару);

- імпорт газу з Азербайджану через газопровід «Білий потік» або у зрідженому вигляді через LNG-термінали;

- поставки газу з Європи шляхом використання наявної інфраструктури в реверсному напрямку (Німеччина-Чехія-Словаччина або Туреччина-Болгарія-Румунія).

Водночас можливість ефективної диверсифікації поставок газу до України значною мірою залежить від поточних процесів і від тих, що відбуватимуться на газовому ринку Азії, де розташовані основні експортери газу Євразійського континенту.

Проте оновлена Енергетична стратегія України практично не приділяє уваги цим аспектам.

Питання використання та розвитку газотранспортної системи (ГТС) України розглядаються в оновленій Енергостратегії в основному під кутом максимізації обсягів транзиту у довгостроковій перспективі.

Цілями функціонування та розвитку ГТС України визначені:

- максимізація довгострокової вигоди для економіки України;

- забезпечення надійності поставок газу внутрішнім і зовнішнім споживачам із мінімальними витратами;

- забезпечення можливості диверсифікації поставок імпортного газу.

Для досягнення цих цілей Енергостратегія як одне із можливих рішень передбачає «створення консорціуму за участі стратегічних інвесторів і збереження стратегічного контролю над ГТС із боку держави».

«Газові апетити» Азії

Динамічне економічне зростання держав Азії, прогнозована поява нових «драконів», «тигрів» та інших економічних див у цьому регіоні цілком обґрунтовано перетворили його на один із центрів світової економіки. Враховуючи колосальний потенціал зростання ринків Китайської Народної Республіки, Індії та інших азійських держав, їхня економічна і політична вага у світі зростатиме і надалі. Звичайно, за умови належного забезпечення природними ресурсами і, чи не насамперед, природним газом - важливою сировиною для багатьох галузей промисловості: енергетики, комунального господарства тощо. Нафту інколи називають «чорним золотом» і «кров’ю економіки». З огляду на це, напевно, не буде перебільшенням стверджувати, що для зростання сучасної економіки природний газ потрібен як повітря.

Якщо подивитися на карту трубопроводів Євразії, то виникає думка про освоєну Європу і «цілинну» Азію. Втім, ситуація змінюється дуже швидко - прикладом ефективного розвитку є, звісно, Китай. Стала уже крилатою фраза туркменського чиновника: «Євросоюз за 14 місяців устигає тільки підготувати проект меморандуму, тоді як Китай за ті ж таки 14 місяців устиг побудувати трубопровід». Йшлося про одну з перших «ластівок» розвороту газових потоків у східному напрямку - про відкритий у грудні 2009 року трубопровід довжиною 7 тис. км з Туркменистану через Узбекистан і Казахстан у Китай, яким уже поставлено
25 млрд. кубометрів газу, а до кінця 2013 року щорічний обсяг поставок планується збільшити до 30 млрд. Більш того, під час останнього візиту президента Туркменистану до КНР досягнуто домовленості про збільшення в перспективі поставок до 65 млрд. кубометрів на рік.

Загалом експерти прогнозують, що потреби Китаю у блакитному паливі, що сьогодні становлять понад 120 млрд. кубометрів на рік, у найближчі п’ять років подвояться.

Знаковим є також затвердження Російською Федерацією Східної газової програми, реалізація якої доручена «Газпрому». Програма РФ спрямована на налагодження поставок російського газу в КНР та інші держави Азіатсько-Тихоокеанського регіону.

Чи є шанс у ТАПІ?

Нині можна спостерігати енергійні заходи з метою реалізувати інший мегапроект - газопровід Туркменистан-Афганістан-Пакистан-Індія (ТАПІ).

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі