Гаррі Левзлі, віце-президент корпорації AES: «AES Київобленерго» та «AES Рівнеенерго» — плацдарм для розширення діяльності AES в Україні»

Хвиля скандалів, пов’язаних із «Прикарпаттяобленерго» та «Полтаваобленерго», докотилася й до львівської, чернігівської, сумської, запорізької, тернопільської енергорозподільчих компаній. Країна підбиває своєрідний проміжний підсумок приватизації серед вітчизняних стратегічних інвесторів. Говорять і про проблеми ВАТ «Херсонобленерго» (62% акцій 2001 року було придбано на приватизаційному конкурсі словацькою компанією), сума позовів до якої з боку «Енергоринку» в січні сягнула майже 75 млн. грн. Підприємство ніяк не може розрахуватися за придбану у 2001—2003 роках електроенергію. Страждає дисципліна розрахунків і в інших «облах». Так, у січні найгірше оплатили відпущену їм електроенергію «Чернівціобленерго» (всього 50,3%), «Закарпаттяобленерго» (65%), «Донецькобленерго» (65,5%).

Зовсім інша картина на енергопідприємствах, де заправляє справами транснаціональний стратегічний інвестор. Такий у енергосекторі України всього один — корпорація AES. Їй, схоже, вдалося підібрати ключик до українського ринку. Більше того, корпорація має намір розширювати свою присутність у нашій країні. Навіщо і як це робитиметься, «ДТ» поцікавилося в Гаррі Левзлі, директора AES в Україні, він же віце-президент корпорації AES.

— Пане Левзлі, яким ви уявляєте бізнес енергокомпанії AES на українському ринку?

— AES — міжнародна корпорація. Вона присутня у 27 країнах світу, володіє 120 енергогенеруючими станціями та 17 розподільними компаніями. У травні 2001 року виграла приватизаційний тендер із продажу 75% акцій «Київобленерго» і «Рівнеенерго». Однак у масштабах корпорації її бізнес в Україні вважається досить скромним.

— Цікаво порівняти показники роботи «AES Київобленерго» і «AES Рівнеенерго» з іншими обленерго.

— Наші компанії дуже відрізняються від інших. Я розумію, що вас більше цікавлять цифри та факти. Один із критеріїв успішності — це втрати електроенергії, тобто різниця між кількістю отриманої і проданої на ринку електрики. Якщо в січні 2002 року втрати перевищували 25%, то торік у грудні зменшилися до 18%. За нашими прогнозами на 2005 рік, втрати знизяться до 17%. І чим менше ми втрачаємо, тим менше потрібно виробляти, спалювати палива. Менше виникає екологічних проблем.

— Як багато довелося інвестувати?

— Поки що ми інвестували в наші мережі не дуже багато. Бо знаємо: щоб правильно інвестувати, потрібно спочатку досконало розібратися, як вони працюють.

Не знаю, які кошти вкладали інші обленерго, але гадаю, що не помилюся, коли скажу: наші капіталовкладення — одні з найбільших з-поміж усіх, зроблених у мережі України. З урахуванням прогнозу на 2005 рік, загальна сума вкладень AES, починаючи з 2003 року, перевищить 170 млн. грн.

— Це власні кошти корпорації?

— Частково це кошти компаній. Однак, щоб виконати прогноз інвестування на 2005 рік, ми плануємо отримати кредит Міжнародної фінансової корпорації. І, мушу вам сказати, навряд чи інші обленерго зможуть повторити те ж саме. Такі відомі фінансові інститути, як Міжнародна фінансова корпорація (комерційна структура Світового банку. — Авт.), дуже обережні в наданні кредитів. Гроші нам дають, тому що знають нас і нашу роботу.

— Однією з умов тендера з приватизації українських енергокомпаній було погашення боргу попередніх років...

— Ми сплачуємо борг відповідно до встановлених термінів. 2001 року він становив майже 90 млн. грн. по «Київобленерго» і понад 50 млн. грн. по «Рівнеенерго». 2004 року заборгованість знизилася, відповідно, до 43 млн. і 22 млн. грн. А до червня 2006 року борг буде повністю погашений, ми станемо єдиними обленерго без боргів.

Крім того, ми посідаємо друге місце в Київській і Рівненській областях за сумою сплачуваних податків у бюджети різних рівнів. Платежі прозорі й своєчасні. Ось це і є ті переваги, що їх привносить такий стратегічний інвестор як AES Corp.

— Чи не означає скромна оцінка AES розмірів свого бізнесу в Україні, що компанія має намір його розширити?

— Ми не робимо з цього таємниці. Наміри підтвердив у своєму інтерв’ю під час недавнього візиту в Україну і президент корпорації Пол Ханрахан. Якщо з’являться хороші можливості, будемо розширюватися. Адже ми досить успішно працюємо в Україні з 2001 року. Встигли набути достатнього досвіду.

— А які можливості ви вважаєте хорошими для розширення свого бізнесу?

— Природно, пов’язані з електроенергетикою. Можливо, це будуть уже приватизовані обленерго. Не виключено, що уряд захоче приватизувати й обленерго, які все ще перебувають у власності держави. І якщо умови приватизації нас влаштовуватимуть, будемо вирішувати питання купівлі. Нас можуть зацікавити й електростанції, адже корпорація має багатий досвід управління такими об’єктами. Втім, уряд поки що не ухвалив рішення щодо приватизації у цій сфері. Але якщо питання вирішиться позитивно, ми із задоволенням розглянемо наші можливості.

— Який пакет акцій може вас заціавити?

— Якщо компанія братиме участь у приватизації, то це будуть досить великі ресурси. Тому вона зацікавлена в контрольному пакеті акцій.

— Якими саме ресурсами готова ризикнути компанія?

— Не хотілося б спекулювати цифрами, адже це поки що лише припущення. Проте йдеться про дуже серйозні суми. На мій погляд, ми вже вважаємося одним із найбільших іноземних інвесторів в Україні, що теж свідчить про нашу готовність до значних інвестицій у країну.

— Фахівці фондового ринку закликають уряд продовжити приватизацію, у тому числі й енергосектора, із залученням портфельного інвестора. Про стратегічних пропонується забути на певний час. Як ви це прокоментуєте?

— Я чув безліч дискусій із цього приводу, але рішення ще не прийнято. Ми не маємо права втручатися в це питання. Це прерогатива українського уряду. Як він вирішить, так і буде. Наша мета — своєю діяльністю продемонструвати всі переваги роботи великого стратегічного інвестора. Нехай факти говорять самі за себе. Тим більше що нині ситуація у плані приватизації досить нервозна — занадто висока відповідальність за прийняті рішення. Позитивним прикладом із моєї роботи може бути Угорщина. У 90-х роках там проходила приватизація, і фактично весь електричний сектор, за винятком великої атомної станції, перебуває в руках великих стратегічних інвесторів. Мушу сказати, що енергетика там тепер працює дуже добре. Туди прийшли інвестори з Німеччини, Франції, Бельгії, США. Дуже важливо, щоб процеси, у яких бере участь стратегічний інвестор, були зрозумілими, чіткими й прозорими.

— А на українському ринку правила гри добре розписані?

— AES доводиться працювати на багатьох ринках. Усі вони по-різному організовані. Правила гри на українському — десь посередині. Не можна сказати, що робота за ними ведеться дуже ефективно, але й не скажеш, що ринок найгірший. Однак нас це не бентежить, адже ми вже працюємо тут не один рік. Складнощі, звісно, існують. Електричний бізнес узагалі дуже важкий. Водночас ринок не стоїть на місці, він розвивається. І AES готова поділитися своїм досвідом, допомогти в удосконаленні енергосистеми, виступаючи безплатним консультантом. З цією метою торік у жовтні корпорація провела в Україні міжнародну конференцію з регуляторної політики. Фахівці AES, які працюють у різних країнах світу, ділилися своїм досвідом із представниками НКРЕ, «Енергоринку» та Міністерства палива й енергетики.

— Які питання, на вашу думку, нині найактуальніші в українській енергетиці?

— На мій погляд, є два серйозні питання. Перше — питання перехресних субсидій. Не можна сказати, що вони негативно впливають на бізнес, але й не дають йому ніяких переваг. Особливо з погляду інвестицій. Доки існує перехресне субсидування, інвестори неохоче вкладатимуть гроші. Адже вони хочуть, щоб у тарифі відбивалася реальна вартість обслуговування. Тоді їм легше виконувати розрахунки ефективності інвестицій. Друге питання — це борги. Якщо уряд хоче отримувати достатньо коштів від приватизації, він повинен вирішити проблему боргів.

— Порівняно з 2001 роком, ціни на українські підприємства зросли?

— Є багато способів оцінки вартості підприємства. Давайте зупинимося на західному підході, який полягає в оцінці насамперед майбутнього грошового потоку і ризиків ведення справи в країні. Якщо говорити про ці базові характеристики для оцінки компаній, то мені здається, що вартість підприємств зросла на ту суму, на яку знизився ризик.

— Припустімо, Кабмін прийняв рішення продовжити приватизацію через портфельних інвесторів. При цьому йому доведеться подумати про кваліфікованих управляючих для таких об’єктів. Чи погодиться AES взяти в управління такі підприємства, тобто не придбавши їх?

— Я не виключаю такого варіанту. Нам необхідний оперативний контроль над підприємством, незалежно від кількості акцій, яку ми придбали. Для цього корпорація має необхідну кваліфікацію.

— У полі зору компанії лише енергетика, чи сфера її інтересів ширша?

— Насамперед ми дивимося на енергосектор. Однак не виключаємо й інших можливостей. Наприклад, нам були б цікаві інфраструктурні проекти, тут у нас теж є досвід. Та й джерело грошей є. Відомо, наприклад, що між «Газпромом» і Україною існує угода про управління газопроводом. Вони шукають третього партнера, і ми могли б виступити такою третьою особою. Для цього є все необхідне. У тому числі вміння управляти проектами у виробничій сфері та знання місцевої ситуації, що теж важливо.

— Гаррі, я був здивований, дізнавшись, що вас призначено директором AES в Україні вже тоді, коли ви були віце-президентом AES Corp. Це що, покарання для вас?

— Однозначно — не покарання. Радше, особливе ставлення до України. Адже у мене великий досвід роботи в Угорщині, Грузії, Росії, Казахстані. Корпорація має значний потенціал і має намір розмістити тут свої ресурси. Вона вірить в Україну. Для деяких людей слово «приватизація» має негативний відтінок. Ми ж хочемо показати своєю роботою, що не все так погано...

AES Corp. — провідна енергетична компанія у світі. Обсяг продажів 2003 р. становив 8,4 млрд. дол. За 2004 р. ціна її акцій на світових біржах зросла з 8 до 19 дол.

2001 року AES Corp. сплатила близько 70 млн. дол. за 75% акцій «Київобленерго» та «Рівнеенерго». У стислий термін ці компанії зі збиткових перейшли в розряд ефективних і прибуткових. За результатами першого півріччя 2004 року, чисті доходи AES в Україні становили майже півмільярда гривень, чистий прибуток — більш як 65 млн. грн.

Корпорація обслуговує в Україні понад 1,2 млн. споживачів на території 50 тис. км2.