За даними DT.UA, віце-прем’єр-міністр із соціальної політики Сергій Тігіпко виступав на початку 2011 року з вимогою звільнити Галицького, однак цю ініціативу було торпедовано. Керівництво Кабміну до певного часу вважало Галицького незамінним. Його найближчим політичним партнером був перший заступник міністра соціальної політики Василь Надрага - призначений у міністерство за квотою Блоку Литвина. Є підстави припускати, що Галицький заносив вагомі аргументи керівництву партії Литвина та його депутатам, які дозволяли йому розглядати свою посаду теж як частину коаліційної угоди. Безперечно, серед тих, хто отримував вигоду, були й представники Партії регіонів.
До DT.UA потрапив лист глави Держкомпідприємництва Михайла Бродського до президента Віктора Януковича ще від 18 жовтня 2010(!) року з досить промовистим змістом: «... Ретельної уваги потребують тіньові схеми з надання дотацій роботодавцям на створення додаткових робочих місць, залучення безробітних до оплачуваних громадських робіт, виділення одноразової допомоги безробітним для відкриття своєї справи, які фінансуються за кошти державного бюджету. На сьогодні Державний центр зайнятості очолює В.Галицький… На підставі вищевикладеного, звертаємося до вас із проханням доручити правоохоронним органам провести розслідування тіньових схем у Державному центрі зайнятості. Вважаємо, що порушувані питання завдають не менших збитків державі, ніж «ЄДАПС», а можливо, і більших».
Однак для того, щоб відірвати Галицького від бюджетних потоків, владі знадобилося більше року.
Детальніше читайте в свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» в статті Юрія Бутусова «Вершки з державною паперті».