«ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ»

Ми вже неодноразово писали про необхідність якнайшвидшого впровадження в практику господарювання так званого економічного механізму енергозбереження: якщо Україна справді знаходиться на шляху до ринкової економіки, то самими заборонними та штрафними заходами не обійтися. Тут важливо відкинути вбік політичні, економічні та владні амбіції й не чекати чергових парламентських і (або) президентських виборів, щоб показати, який чудовий політик (народний обранець або чиновник) підтримує те або інше, необхідне для економіки рішення. Схоже, для «економічного механізму енергозбереження» з’явилося світло наприкінці тунелю.

15—16 квітня нинішнього року в рамках виставки «ЕЛКОМ Україна — Енергетика, Електротехніка, Електроніка» пройшла перша міжнародна науково-практична конференція «Енергозбереження в Україні: законодавство, теорія, практика». Ініціаторами проведення конференції стали Верховна Рада, НАН, Мінпромполітики, Держкоменергозбереження, Держкомжитлокомунгосп, компанія «Євроіндекс», НВО «Буран» і підприємство «Електромеханіка».

У рамках конференції проведено кілька семінарів-практикумів із актуальних питань енергозбереження. Спонсор забезпечив безплатну участь у конференції всіх бажаючих. Більше того, найкращі доповіді безплатно для авторів будуть опубліковані в найпрестижнішому (ВАКівському) профільному журналі «Технічна електродинаміка».

У процесі роботи конференції провідні вчені одержали не таку вже часту останніми роками змогу обмінятися думками, а представники політикуму (народні депутати, керівники міністерств і відомств) почули багато цікавого, зокрема й безстороннього. До того ж атмосфера була конструктивною й діловою. Як результат — ухвалення рішення, що рекомендує:

розробити й затвердити «економічний механізм енергозбереження», заснований не на нових податках, не на висновках різноманітних експертних органів (як показує досвід останніх років, немає ніякої гарантії в ефективному функціонуванні таких органів, фондів тощо), а з урахуванням економічних показників (прибуток, собівартість, витрати на енергоресурси), які легко піддаються контролю; у зв’язку з цим необхідно відзначити, що успішне функціонування деяких регіональних фондів енергозбереження — скоріш виняток, який лише підтверджує загальне правило: в основі всіх рішень має бути передусім економічна доцільність і жорсткий фінансовий контроль із боку податкових органів;

стимулювати створення вітчизняного, а не дорогого й не завжди ефективного консалтингу в сфері енергозбереження (проведення енергоаудиту), тим більше, що перший (і дуже успішний!) вітчизняний досвід у цій сфері вже є;

із урахуванням обмежених можливостей бюджетного фінансування заходів у сфері енергозбереження стимулювати створення служб енергоменеджменту на підприємствах усіх форм власності й відомчого підпорядкування; це вже протягом перших 12—18 місяців може дозволити без серйозних витрат знизити витрати на енергоресурси на 5—6%;

сприяти впровадженню передусім високоефективних вітчизняних енергозберігаючих технологій і устаткування, зокрема — для комбінованого виробництва електричної й теплової енергії тощо.

Надію на те, що рішення згаданої вище конференції не буде «забалакане», а потім «благополучно» забуте, вселяє той факт, що, за великим рахунком, воно влаштовує практично всіх: і народних депутатів, і керівників основних енергоспоживаючих відомств, і промисловців, і вчених, і фахівців-практиків. А для держави навіть протягом першого року податкові надходження, як мінімум, не зменшаться, а з урахуванням ПДВ — зростуть. Надалі грошові надходження зростуть за рахунок збільшення доходів підприємств. Більше того, зменшиться навантаження на бюджет, оскільки гроші на енергозбереження підприємства одержуватимуть від конкретних інвесторів, а не від держави. Скоротяться також витрати на закупівлю під держгарантії енергоносіїв, а народ України отримає досконаліші енергоефективні технології, що внаслідок зниження енергоспоживання дозволить істотно поліпшити екологічну ситуацію. Тому, варто сподіватися, проти такого підходу не заперечуватимуть Мінфін, Мінекономіки й Держподаткова адміністрація.

На завершення необхідно зауважити, що вже найближчим часом, 10—13 червня нинішнього року, на 10-й міжнародній конференції «Енергоресурсозбереження в ринкових відносинах», обговорюватимуть деталі законодавчих актів, необхідних для практичної реалізації політики енергозбереження.