ДВА МОБІЛЬНИКИ В ОДНІЙ КИШЕНІ

Український ринок мобільного зв’язку продовжує лихоманити напередодні введення нових законів. Абонентам же потрібно зробити непростий вибір: зупинитися на тому чи іншому тарифному плані того чи іншого оператора. При цьому враховувати доводиться не лише власні інтереси, а й вибір ділових партнерів і родичів. Дедалі більше абонентів об’єднуються в користувальні групи, наприклад, при корпоративному підключенні. Компанії мобільного зв’язку відповідають взаємністю, створюючи найсприятливіші умови для з’єднання абонентів усередині мережі одного оператора. Відповідно дедалі частіше можна зустріти абонентів із двома і більше телефонами. Однак це лише один із можливих варіантів оптимізації витрат на телефонний зв’язок...

Проблеми, породжені операторами

Природно, на вибір оператора впливають не лише тарифи. Є й інші не менш важливі чинники. Наприклад, набір наданих послуг. Відомо, що Wellcom і «Джинс» не надають послуг WAP-доступу чи мобільного Інтернету. Користуватися перевагами функції GPRS мають можливість лише контрактні абоненти UMC і «Київстар». Не на останньому місці і покриття. Зокрема у компанії Golden Telecom покриття поширюється лише на Київ і Одесу, у Wellcom — поки що тільки на столицю.

Та все ж найголовніше — це ваше оточення. Якщо більшість знайомих підключені до оператора X, то вам уже важко обрати оператора Y, хоча б тому, що не зможете повноцінно з ними спілкуватися. Адже внутрішньомережні дзвінки, дзвінки всередині закритої абонентської групи або між «сімейними» телефонами значно дешевші. Очевидно, що для дзвінків на мобільний телефон «чужого» оператора краще використовувати SIM-карту того ж оператора. І тут уже мова навіть не йде про якісь переваги того чи іншого тарифного плану конкретного оператора. Непогано б оптимізувати і вхідні дзвінки від абонентів іншого оператора. Крім того, дзвінки з міських телефонів і на них у різних операторів і в різних тарифних планах мають різну ціну залежно від часу доби.

Розкладемо карти

Вирішити завдання можна шляхом використання двох і більше SIM-карт. SIM-карта — серце мобільного телефона. «SIM» розшифровується як Subscriber Identity Module, тобто «модуль ідентифікації абонента». Він використовується для встановлення однозначної відповідності конкретного мобільного телефона мережі даного оператора мобільного зв’язку, а також для тарифікації, зберігання різної інформації і для багатьох інших цілей.

Існує кілька способів використання відразу декількох SIM-карт.

1. Перевстановлення карт залежно від необхідності використовувати певний пакет чи послуги певного оператора.

2. Застосування спеціальних аксесуарів до мобільних апаратів, за допомогою яких можна встановити одночасно пару SIM-карт в один телефон.

3. Використання Dual-SIM-телефонів із конструктивно передбаченою можливістю встановлення двох SIM-карт.

4. Використання перепрограмованих карт із записаними даними від декількох звичайних SIM-карт.

Щоправда, при постійній зміні карт у тому самому телефоні зношуються його складові частини. Адже доводиться увесь час знімати акумулятор, смикати тримач SIM-карти. Крім того, постійний пошук мережі при перезавантаженні телефона призводить до швидкого розряду акумулятора, та й невикористовувана карта може просто загубитися.

Для телефонів, у яких батарея одночасно є і кришкою, існує пристосування для використання двох карток. В інших моделях від спеціального акумулятора відходить шлейф для під’єднання другої карти. Проте ємність цих додаткових акумуляторів менша, ніж у основних. При використанні аксесуарів для утримання двох карт телефон також збільшується в розмірах і втрачає свою привабливість.

Існують моделі мобільних телефонів Dual SIM, тобто з можливістю встановлення відразу двох карт, але вони не дуже поширені на ринку і коштують дорожче від звичайних.

Зрештою народні умільці пропонують недорогу послугу з копіювання даних із декількох Sim-карт в одну чисту. Із самісінького початку в неї не запрограмовані ніякі телефонні номери. В цю карту вводиться спеціальне програмне забезпечення, котре за допомогою нехитрого пристрою перезапису дозволяє копіювати до 10 різних номерів телефонів. Таким чином, можна створити одну карту з різними номерами різних операторів, і вибирати їх без розбирання телефона. Мало того, однакові телефонні номери можуть зберігатися на картах-емуляторах у різних телефонних апаратах — у результаті можна користуватися одним номером цілій групі осіб по черзі. Спосіб перезапису SIM-карт є не дуже безпечним, оскільки так можна зіпсувати оригінальну SIM-карту, хоча «спеціалісти» наполягають на тому, що нічого страшного статися не може. Крім того, деякі SIM-карти передбачають захист від копіювання. Його практикують оператори, щоб убезпечити користувачів від шахрайства. Адже якщо карта потрапить випадково в руки сторонньому «умільцю», її дані можуть опинитися і в інших телефонах.

На перший погляд, описані вище способи в певній мірі дуже зручні. Особливо приваблює останній. Але фокус полягає в тому, що приймати чи робити дзвінки і користуватися послугами двох операторів можна лише поперемінно. А отже, у кожен конкретний момент активною є лише одна SIM-карта (тобто один телефонний номер), а на іншу не можна навіть прийняти дзвінок. Тому доводиться використовувати переадресацію, послуги якої недешеві в усіх операторів. Крім того, вона недоступна користувачам передоплачених сервісів.

Найкращим рішенням була б наявність телефона, що дозволяє працювати одночасно з двома картами, і таким чином бути підключеним відразу до двох операторів. Але для цього телефон повинен мати два приймально-передавальних тракти — фактично два мобільники в одному корпусі. Однак виробники поки не квапляться впроваджувати у виробництво подібні апарати.

Мобільний дуплет

Тому в ужитку прижився найбільш «крутий» спосіб — одночасне використання двох телефонів. Дедалі частіше можна побачити абонентів, які розмовляють відразу по двох трубках. Перша трубка використовується для зв’язку з однією групою абонентів, друга — з іншою. Хоча випадки бувають різні. Наприклад, за корпоративним планом на роботі допускається використання апарата винятково для внутрішнього спілкування між співробітниками або ж відключена можливість здійснювати міжміські й міжнародні дзвінки. Тоді з’являється необхідність мати другий мобільник із якимось підключеним передоплаченим сервісом.

Якщо є група знайомих, котрі обслуговуються різними операторами, а з ними потрібно постійно бути на зв’язку, то можна підключитися також до цих операторів навіть на умовах передоплаченого сервісу. Маючи пакет від «Джинсу», здається, що всі проблеми вирішені, але чи захочуть знайомі, котрі перебувають у інших операторів, постійно зв’язуватися за високими тарифами?

Додаткові витрати на підключення і придбання другого апарата частково компенсуються. Адже «навороти», тобто повний функціональний набір: органайзер, велику записничку, WAP-браузер, GPRS повинен мати лише один термінал. Додаткові ж телефони цілком можуть бути простими, призначеними винятково для дзвінків, а тому дешевими, що робить доступнішою технологію використання декількох мобільників, яка на перший погляд здається дорогою.

Єдина незручність полягає лише в необхідності носити із собою постійно два чи більше апаратів, що не завжди приємно (хоча як кому), плюс у кілька разів збільшується випромінювання, якщо влаштувати мобільну конференцію одночасно на декількох телефонах. Але така ce la vie! За все потрібно платити — іноді двічі з однієї кишені.