Донецькі бізнесмени не бояться заявляти про корупцію у владі

Після виходу на заслужений відпочинок О.Коваль, попрацювавши у кількох приватних фірмах, вирішив відкрити свою справу. У 2007 році екс-гірник відкрив у місті Торезі (Донецька область) міні-завод з виробництва фільтрів для респіраторів «ТехФМ». Обладнання та технологію купив у Росії, де після розпаду Союзу залишилися основні виробництва і наукові розробки в галузі захисту органів дихання. Витратив на все це, за його словами, 250 тис.євро. Однак, у тому ж 2007 році його кар'єра і завершилася.

Неприємності підприємця почалися з того, що він виграв тендер на постачання 200 тис. фільтропатронів до респіраторів для шахт «Павлоградвугілля» (корпорація ДТЕК Ріната Ахметова), обійшовши декількох традиційних гравців цього ринку, в тому числі завод «Фільтр» з Горлівки і Донецький завод спеціальних матеріалів. Після цього він запропонував свої послуги і державним вугільним об'єднанням.

У цей самий момент О.Коваль отримав від горлівського «Фільтра» претензії з приводу порушення авторських прав на виріб. Одночасно з цим контрагенти Торезського підприємства (включаючи ДТЕК) отримали від горлівського заводу «Фільтр» лист, в якому депутат Донецької обласної ради (фракція ПР) Віталій Поляков, він же співзасновник заводу з Горлівки, звинувачував конкурентів у виготовленні неякісної продукції.

«Я тоді значення цьому не надав, тому що в мене було два патенти. Один - російський, куплений разом з технологією, другий - український. Плюс сертифікат відповідності ГОСТам. Я готувався пройти сертифікацію ISO. Тому просто попросив юриста дати їм відповідь, і все», - розповів DT.UA О.Коваль.

Наступного разу з Горлівки приїхали вже міліціонери з постановою про проведення обшуку в рамках кримінальної справи за ст.177 КК України (порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію). Установчі документи підприємства, комп'ютери, а також невідвантажену продукцію на складі було вилучено, майно - заарештовано, завод - зупинився.

На територію свого заводу О.Коваль відтоді жодного разу не потрапив. Якими шляхами арештоване майно потім змінило власника, він так і не дізнався. Спроби домогтися правди в судах так ні до чого і не призвели. «А потім у мене просто закінчилися гроші, і далі судитися мені було не за що», - пояснив О.Коваль.

Детальніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» у статті Євгена Шибалова «Мовчання ягнят-2. Мандатом по конкуренту».