Донецька влада не хоче підпускати інвесторів до міських тепломереж

За даними джерел DT.UA, після неприємних історій з відданими у концесію «Луганськводою», водоканалами Краматорська та Артемівська донецька влада кілька разів відмовляла небагатьом бажаючим.

Проте мер Донецька Олександр Лук'янченко це заперечує. «Ми нікому не відмовляли. Сьогодні ведуться переговори з литовцями щодо модернізації однієї котельні, на мікрорайоні «Текстильник», є й інші...Поки що це питання на стадії розгляду», - сказав він у коментарі нашому виданню.

Мова йде про створення СП з литовськими бізнесменами, яким віддають під реконструкцію та експлуатацію велику котельню, де планується налагодити когенерацію. Сума проекту, за попередніми даними, становить 185 млн грн.

На думку фахівців, для початку реформування теплокомуненерго необхідно, у першу чергу, визнати відсутність сучасного енергоефективного обладнання. «Підприємств, які могли б виробляти таке обладнання, теж немає. Отже, слід відкинути помилкову гордість і імпортувати технології», - вважає радник донецького мера Анатолій Сухава, який займається розробкою схеми оптимізації теплопостачання.

За його словами, результати аудиту існуючої інфраструктури свідчать про те, що працювати по-європейськи, без глибокої модернізації, галузь теплопостачання не може. У Донецьку 96% котлів було змонтовано під час першої масової забудови міста, їх ККД не перевищує 75%. Середньоєвропейський показник ККД - 95%.

За підрахунками фахівців, на модернізацію тільки для Донецька необхідно 3 млрд грн, для всієї Донецької області - понад 40 млрд грн.

«Це можна робити тільки за рахунок двох джерел - бюджету і позабюджетних інвестицій. Перекладати ці витрати на населення у тарифах не можна за законом. Тому шукають будь-які шляхи, щоб під якийсь інвестиційний проект знайти стороннього інвестора. У першу чергу, потрібно сформувати самодостатні громади, щоб у них були гроші на це, наповнити бюджет», - вважає заступник губернатора Донецької області Олександр Аліпов.

Однак голова Донецької облради Андрій Шишацький, що має досвід роботи у великому бізнесі, зізнався, що він би, будучи топ-менеджером комерційної структури, ні за що не вклав би гроші в обласне об'єднання «Донецьктеплокомуненерго», яким зараз розпоряджається як голова ради. «Тут головні ризики - це держрегулювання. Сьогодні держава взяла на себе роль регулятора, і цифри доводиться відстоювати в Києві...Плюс чи можна очікувати, що умови не зміняться і політика буде стабільною для довгострокового проекту?..Ні, не вклав би», - відповів він на питання кореспондента DT.UA.

Детальніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» у статті Євгена Шибалова «За п'ять років до колапсу теплоенергетики. Пошуки виходу».