До нової якості життя — зі «100 кращими товарами»!

Сьогодні, коли кількість торгових марок на споживчому ринку стрімко зростає, споживач вже не розгублюється серед різноманіття товарів і послуг, бо він серед них живе. Допомогти споживачам зробити правильний вибір, а підприємцям дістати гідну оцінку своєї продукції покликаний Всеукраїнський конкурс якості продукції (товарів, робіт, послуг) «100 кращих товарів України», що проходить під патронатом Президента України й організатором якого є Держспоживстандарт. На сьогодні це єдиний професіональний державний конкурс з якості продукції, що відрізняється від усіх інших новою унікальною системою оцінки. Урочисті нагородження переможців планується провести 25 березня в Національному комплексі «Експоцентр Україна» у Києві.

Про те, як проходитиме конкурс, чим він буде цікавим та корисним для нас, споживачів, ми поговоримо з головою Держспоживстандарту України, головою правління Всеукраїнської громадської організації «Союз споживачів України» Леонідом Школьником.

— Леоніде Семеновичу, цей конкурс проводиться вдруге в нашій державі. Чи виправдав він сподівання організаторів, чи була досягнута поставлена мета?

— Як відомо, Всеукраїнський конкурс якості продукції (товарів, робіт, послуг) «100 кращих товарів України» проводиться в Україні вдруге, і я хочу наголосити, що його взяв під свій патронат Президент України. І це не просто формальність. Адже нагороди за перемогу в конкурсі формують національну політику в сфері якості. Така практика поширена в усьому світі. Наприклад, у багатьох країнах є, на мій погляд, досить вдала сучасна форма стимулювання виробників, як національна або державна премія з якості. Не одне десятиріччя існує премія Демінга в Японії, Болдріджа — в США, Європейська премія якості тощо. Значущості цим нагородам додає й той факт, що їх кожного року вручають перші особи в державі. Так, у США премію Болдріджа вручає президент, так само й у Франції. Ми ж, у свою чергу, вивчаємо міжнародний досвід і також прагнемо того, щоб ідея якості охопила все суспільство. І коли нам удасться найближчим часом побудувати державну політику на основі цих концептуальних положень, то, я впевнений, бажаний вітер змін буде спрямований назустріч нашому з вами добробуту.

— У яких номінаціях проходив конкурс «100 кращих товарів України» і за якими критеріями оцінювалась якість продукції?

— Змагання проходили в чотирьох номінаціях: продовольчі товари для населення; промислові товари для населення; товари виробничо-технічного призначення; роботи або послуги, які використовуються або надаються у побутовій та виробничій сферах.

Хочу додати, що, можливо, у майбутньому є сенс переглянути питання стосовно номінацій, урахувавши світовий досвід. Наприклад, у США Національна програма (конкурс) нагород з якості Болдріджа має п’ять номінацій: промисловість, послуги, малий бізнес, освіта та охорона здоров’я. І ось нещодавно президент США Джордж Буш підписав документ, яким Національний інститут стандартів і технологій (NIST) було уповноважено поширити нагороди з якості ще на дві категорії — неприбуткові та урядові організації. Мені здається, включення саме номінації «урядові організації» є серйозним і важливим кроком, який корисно було би перейняти, бо ми з вами іноді забуваємо, що державні службовці і загалом урядові організації працюють перш за все на людей, надаючи певні послуги. І їх також можна оцінювати.

Щодо критеріїв оцінки якості продукції, то фахівці Держспоживстандарту України розробили унікальну методику, де було враховано багато показників: потреби споживчого ринку в конкретному виді продукції та її конкурентоспроможність; соціальна значущість продукції; соціальна необхідність продукції (підтримка чи вплив на здоров’я, товари для дітей, інвалідів, осіб похилого віку); доступність ціни; задоволеність споживачів і закупівельних організацій; вплив (при реалізації) даного виду продукції на економічні показники відповідного регіону чи держави в цілому; рівень рекламного супроводу; географія продажу тощо.

— Леоніде Семеновичу, ви часто говорите про так звану «унікальну» методику проведення конкурсу, чи не могли б ви детальніше про це розповісти?

— По-перше, я би хотів сказати, що для оцінки якості продукції нами були залучені кваліфіковані експерти-фахівці у галузі стандартизації, сертифікації, якості та безпеки товарів, представники державних установ, громадських організацій, учені. При формуванні експертних груп ураховувався, передусім, професіоналізм, а також фактор незалежності експертизи. Всі претенденти пройшли спеціальний курс підготовки і після тестування отримали відповідне свідоцтво.

По-друге, оцінюючи якість товарів та послуг, наші експерти враховують цілий комплекс спеціально розроблених критеріїв. Зокрема збираються дані про наявність моделей управління якістю на підприємстві, новизну технологічного процесу, стан засобів вимірювальної техніки, наявність договору страхування виробника щодо якості виробленої продукції перед третіми особами (споживачами). А також про наявність «екологічної політики», сертифіката на систему управління навколишнім середовищем. Ми також проводимо моніторинг щодо претензій до якості продукції з боку споживачів, закупівельних організацій за 2002—2004 рр. Був розроблений критерій «соціальна значущість», до якого входять такі показники: чи поліпшує ця продукція культурно-освітній рівень людей, здоров’я та побут людей. На мій погляд, такий підхід фактично зводить нанівець той суб’єктивний фактор в оцінці якості продукції, який превалює в інших конкурсах. Тому ми як організатори завжди із упевненістю говоримо нашому споживачу — «100 кращим товарам» можна довіряти.

— Чи можете назвати деяких переможців?

— Звичайно ж, мені приємно було б назвати всіх переможців та лауреатів, але, боюсь, наша розмова може затягнутися надовго. З їх повним переліком читачі можуть ознайомитися на сайті Держспоживстандарту України (www.dssu.gov.ua).

— Леоніде Семеновичу, як на вашу думку, чи вплине цей конкурс на підвищення якості та безпеки вітчизняної продукції?

— Саме заради досягнення цієї мети ми його і проводимо. Але самотужки змінити ситуацію на краще практично неможливо. І це добре розумію не тільки я. Наприклад, у провідних країнах світу проблеми якості постійно перебувають у фокусі економічних інтересів держави, громадського суспільства і пересічних громадян. Показовою в цьому плані є так звана Європейська модель ділової досконалості, яка відображає критерії, що використовуються для оцінки прогресу організації в напрямі досконалості. Відповідно до неї, задоволення споживачів стоїть на першому місці і займає 20%, випереджаючи такі критерії, як ділові результати, процеси, лідерство, управління колективом, інше. Що стосується захисту прав споживачів, то в багатьох країнах світу цими проблемами опікуються громадські організації. До речі, Всеукраїнська громадська організація «Союз споживачів України», яка останні два роки проводить активну роботу у цих напрямах, є одним із організаторів конкурсу.

— Тобто споживачі можуть відчувати себе впевненими, адже за ними стоїть і держава, і громадські об’єднання?

— Абсолютно впевненими — навряд чи. Відчувати впевненіше — так. Адже відповідно до статті 42 Конституції України саме держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та всіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

У зв’язку з цим хотів би процитувати американського професора Едварда Демінга, іменем якого названа найпрестижніша премія якості в світі (премія Демінга), і котрий ще у 1950 році, виступаючи зі своїми лекціями перед Японським союзом учених та інженерів, сказав: «В основі якості продукції лежить якість праці та якісний менеджмент всіх рівнів, тобто така організація роботи колективу людей, коли кожен працівник дістає задоволення від своєї роботи». Я думаю, й сьогодні ці слова не втратили своєї актуальності. Для мене є показовим, що Демінг поставив понад усе інтереси людини-працівника, людини-споживача.

У свою чергу, сподіваюся, що такі заходи, як Всеукраїнський конкурс якості продукції, змінюють шаблонне, а інколи і зневажливе, ставлення до проблем якості. Впевнений, що піднесення ідеї якості до рівня національної ідеї повинно стати одним із пріоритетних напрямів розвитку сучасної України.