ДІТМАР ШТЮДЕМАНН: «ТРЕТЯ СТОРОНА НЕ СЯДЕ ЗА СТІЛ, ЗА ЯКИМ, ОБРАЗНО КАЖУЧИ, ДВІ ІНШІ ВЖЕ ПООБІДАЛИ»

Поділитися
У попередньому випуску «Дзеркала тижня» редакція вже подала бліц-коментар посла Федеративної Республіки Німеччина Дітмара Штюдеманна щодо створення україно-російського «газового» консорціуму...
Дітмар Штюдеманн

У попередньому випуску «Дзеркала тижня» редакція вже подала бліц-коментар посла Федеративної Республіки Німеччина Дітмара Штюдеманна щодо створення україно-російського «газового» консорціуму. Нагадаємо: заява двох президентів — Леоніда Кучми та Володимира Путіна 9 червня нинішнього року про заплановане створення міжнародного консорціуму з управління та розвитку газотранспортної системи України в Санкт-Петербурзі вже наступного дня була доповнена підписанням тристороннього документа, у якому президенти спільно з Федеральним канцлером Німеччини Шрьодером заявили: участь Німеччини в міжнародному консорціумі розглядається як пріоритетна. Це давало підстави припускати, що консорціум, якщо він узагалі відбудеться, буде створено на тристоронній основі. Однак на сьогодні з’ясовується, що російський «Газпром» і НАК «Нафтогаз України» через тиждень-два стануть співзасновниками ТОВ, яке готуватиме техніко-економічне обгрунтування для створення консорціуму, а Німеччина та її газотранспортні компанії залишаються поки що осторонь. Чому так відбувається, і яка позиція німецької сторони у зв’язку з цим, кореспондент «ДТ» докладно розпитувала посла Федеративної Республіки Німеччина в Україні Дітмара Штюдеманна.

— Пане Штюдеманн, у своєму бліц-інтерв’ю ви однозначно висловили позицію Німеччини щодо «газового» консорціуму: Німеччина зацікавлена в участі у ньому з самого початку. Але, попри якісь процеси, пов’язані з початком створення такого консорціуму, дуже мало людей чітко уявляють, про що йдеться…

— Ці питання дуже мало розглядаються по суті. Наприклад, яким буде цей транзит, які існують проблеми в газотранспортній системі і як буде здійснено її модернізацію, що потребує великих грошей. Треба поставити запитання: яким чином експлуатуватиметься ця транзитна транспортна система, щоб учасники консорціуму, і насамперед Україна, отримували гарантовані доходи від експлуатації цієї системи? І крім того, у який спосіб можна отримати відповідні гроші для її модернізації? З другого боку, треба розглянути питання — хто і яким чином одержуватиме транспортований консорціумом газ? Як гарантувати стабільне постачання? Одержувач газу в цьому разі — європейські країни, і одна з них — Німеччина.

— Однак серед потенційних учасників консорціуму поки що називають лише компанії України та Росії…

— Я вже згадував про трьох учасників, три складові частини можливого консорціуму. Йдеться про виробника продукції, про постачальника і про покупця. Ми як покупці зацікавлені брати участь у такій конструкції, що гарантує нам стабільність газопоставок. Цифри говорять про те, наскільки важливо об’єднати трьох учасників заходу: 90% російських поставок експортуються на Захід через українські газотранспортні мережі. Україна за транспортування газу одержує більш як 20 млрд. кубометрів газу. Це понад чверть потреб України в газі. Німецька сторона, зокрема «Рургаз» та інші підприємства, отримує з Росії 39% від загальної потреби газу.

На наш погляд, мають бути повною мірою враховані і рівноправно представлені всі три сторони. З цією метою президент Кучма, президент Путін і канцлер Шрьодер домовилися про проведення тристоронніх переговорів, тобто про створення відповідної робочої групи.

— А вона взагалі працює?

— Всі три сторони призначили своїх повноважних представників. Ми пропонуємо, щоб робоча група цих представників зібралася в Києві, оскільки Україні належить газотранспортна система і без України нічого не вийде. Що треба зробити спочатку? Треба проаналізувати проблему — її правові, організаційні та фінансові аспекти. Результатом цього має бути не «розпродаж української власності», а створення солідного підприємства з управління газотранспортною системою і газовими потоками. Необхідно, щоб усі три сторони зібралися, обговорили і ухвалили спільне рішення щодо вирішення цих проблем. Дуже важливо, щоб усі ми підключилися до їх вирішення. І на політичному рівні, і на рівні економічному.

— Схоже, що мінімум два потенційних учасники можливого консорціуму між собою домовилися. І Німеччини серед них немає…

— Що стосується тих договорів, які нібито вже підписані, — я не хотів би вдаватися в юридичні питання, оскільки вони мені достеменно невідомі. Але одна річ — папір, а інша річ — втілення цих рішень у життя. Тут ідеться не лише про домовленості окремих підприємств. Ця справа має важливі зовнішньополітичні й зовнішньоекономічні аспекти. Про це також потрібно говорити. І про це добре знають усі учасники. Ще раз повторюю: всі фінансові, організаційні та правові питання настільки складні, що про створення консорціуму говорити рано.

Ми хочемо якомога раніше взяти участь у роботі над цим міжнародним проектом. І правильним шляхом буде скликання, саме термінове скликання, тієї робочої групи, про яку домовилися в Санкт-Петербурзі керівники трьох наших країн. Я не думаю, що нам зараз варто зациклюватися на двосторонніх взаєминах, оскільки це лише початок проекту.

— Пане посол, скажіть, будь ласка, а навіщо взагалі Німеччині та її компаніям брати участь у газотранспортному консорціумі?

— Гадаю, що відповідь на це запитання сформульовано давно: ми хочемо гарантій на майбутнє, тобто гарантованих і стабільних газопоставок у Європу. Крім того, якщо конструкція працюватиме на тристоронній основі, вона працюватиме набагато стабільніше у сфері газопостачання, ніж при традиційних відносинах між продавцем та покупцем газу.

— А хіба зараз у вас є претензії до постачальників газу та його транзиторів?

— Загалом ні, але річ у тому, що існуюча система газотранспорту досить застаріла, що вже саме собою становить елемент нестабільності. Україна й Росія потребують коштів для заміни і магістральних газопроводів, і іншої газотранспортної інфраструктури. Нас не може не турбувати технічний стан газотранспортної системи. До того ж Україна й Росія — держави, у яких відбуваються значні внутрішні зміни, і ми не можемо собі дозволити не враховувати чинника політичної нестабільності. Коли ж узяти до уваги, що в недалекому майбутньому Європа має намір закуповувати і витрачати набагато більше газу, то ми вкрай зацікавлені в забезпеченні стабільних поставок та значно більших обсягів газу. Хоча на світовому ринку є й інші постачальники.

— Як відомо, після санкт-петербурзької тристоронньої заяви президенти Л.Кучма та В.Путін зустрічалися ще кілька разів і напевно обговорювали ідею створення газотранспортного консорціуму. Чи відбувалися такі зустрічі та обговорення з паном Шрьодером?

— Передбачалася коротка зустріч канцлера Шрьодера і президента Путіна в ході його європейської поїздки. Однак її пересунули на пізніше у зв’язку з трагічними подіями в Росії.

— Чи не складається у вас враження, що «газовий» консорціум — це всього лише маневр РФ чи України, який має відвернути від глобальніших проблем?

— Я так не думаю. Хоча не виключаю, що хтось може керуватися корпоративними інтересами. Однак рішення приймалося на найвищому політичному рівні, і я не схильний вважати, що хтось намагається хитрувати. Але я впевнений, що Німеччина як третя сторона з тих, котрі домовлялися про створення консорціуму, образно кажучи, не сяде за стіл, за яким дві інші вже пообідали.

— Хоч тема нашої розмови — консорціум, мене не зрозуміють, якщо не поставлю вам кілька запитань, відповіді на які принципово важливі сьогодні для України. Тому прошу вас сказати, чи ознайомлені ви з висновками експертів американо-британської групи про поставки Україною «Кольчуг»? Якщо так, то як ви їх оцінюєте?

— З висновками експертів я не ознайомлений. І доки їх не оприлюднено, гадаю, було б правильно, якби спочатку з цими висновками ознайомилася українська сторона.

— Як, на вашу думку, надалі розвиватимуться відносини України із Заходом (ЄС) в умовах ізоляції Президента Л.Кучми?

— З приводу ізоляції я не стверджував би. Річ у тому, що дво- і багатосторонні відносини не можна концентрувати виключно на окремих особистостях — це завжди відносини між країнами. І мені здається, що і Німеччина, і ЄС, і США не будують своїх відносин таким чином, щоб якось обмежити відносини з Україною та її народом. І ці відносини, на мій погляд, підтримуватимуться і розвиватимуться й надалі.

— Чим для України, на вашу думку, закінчиться майбутня зустріч у Празі? Як ви вважаєте, чи буде там підписано заплановані документи?

— Для зустрічі в Празі підготовлено документи, які передбачають подальший розвиток і поглиблення відносин України з НАТО, і вони значною мірою вже узгоджені. Я вважаю, що коли в Празі всі учасники конференції сядуть за стіл і підпишуть ці документи, то ефект буде позитивним насамперед для України. Німеччина як член НАТО зацікавлена в цьому. Але важливо, щоб це розуміли й в Україні. Запрошення українській стороні давно відправлено. Та результат залежатиме не лише від нас.

Що стосується економічного співробітництва, то німецька сторона переконується, що на Україну можна покладатися, попри певні політичні нюанси. Про це красномовно свідчить той факт, що протягом минулого року обсяг торгового обороту між Україною та Німеччиною зріс майже на 25% і сягнув 5,6 млрд. марок. На нинішній рік прогнозується трохи менший відсоток, що пов’язано з необхідністю поліпшення маркетингової політики України на зовнішніх ринках. У кожному разі, слід відзначити як позитив, що прямі інвестиції з Німеччини в Україну продовжують зростати. Я переконаний, що у взаєминах України та Німеччини існує багато поки що не використаних можливостей, і обом країнам у цьому контексті є над чим працювати.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі