Дешевше за собівартість

Ви вже запланували свій літній відпочинок? Ще ні? А дарма! Он європейці звикли планувати свій відпочинок заздалегідь - за рік або навіть півтора. Чи знаєте ви, що готельні каталоги для англійського ринку на 2013 рік оператори і готелі виготовляли в березні 2011-го? Ось так, наперед і чітко, європейці планують не тільки свій відпочинок, а й своє життя. Проте, залишивши за дужками цієї статті порівняльний аналіз ментальних особливостей організації відпочинку українських громадян та їхніх сусідів, зупинімося на аналізі особливостей самого ринку туристичних послуг, які значною мірою обумовлюють як поведінку українського туриста, так і його рішення стосовно свого відпочинку.

Навіщо українцям планувати поїздку за кілька місяців, авансом викладати гроші туристичній компанії, коли можна просто уважно вивчати рекламу великих міжнародних туристичних операторів, які в розпал сезону рясніють ціновими пропозиціями, істотно нижчими від собівартості турів. Хіба не спокусливо скористатися пропозицією туроператора й відпочити сім днів в Іспанії за 300 євро чи на Кіпрі за 400? Адже туриста не має хвилювати, навіщо оператору працювати в мінус, продавати туристичні послуги в кілька разів дешевше від їхньої собівартості…

Що візьмеш із банкрута?

Адже так? Чи не зовсім? Поцікавмося в понад трьох із половиною тисяч клієнтів дуже відомої в Російській Федерації компанії «Ланта тур вояж», які, купивши тури заздалегідь за дуже прийнятними цінами, залишилися за тридев’ять земель на вулиці, без квитка на зворотний шлях і без права на мешкання в наперед оплачених ними готелях. Що сталося? Туроператор відмовився виконувати свої фінансові зобов’язання перед партнерами, внаслідок чого готелі й авіакомпанії відмовилися від надання оплачених туристами послуг. Туристів виселили на вулицю, авіакомпанії ж просто скасували не оплачені туроператором авіарейси. Навіть до аеропорту горе-мандрівники мусили добиратися самостійно, оплачуючи двічі вартість трансферу.

Гучний скандал став причиною порушення слідчим комітетом РФ кримінальної справи щодо керівництва компанії за фактом шахрайства, скоєного організованою групою в особливо великих розмірах (ч. 4 ст. 159 КК РФ). Державні органи Російської Федерації, об’єднавши зусилля і знайшовши кошти, організували вивезення російських громадян на батьківщину. Крім того, кажуть - не без особистої участі Володимира Путіна (благо країна в розпалі президентських виборів), компанії-банкруту дали кредит, який дозволив частково вирішити проблему її платоспроможності. Але не щодня відбуваються президентські вибори, і не кожна держава може дозволити собі компенсувати розтрачені недобросовісними операторами кошти.

Наприклад, компанія «Каріа тур» збанкрутувала у 2010 році, залишивши на турецькій землі понад 1800 українських туристів. Тоді туристів вивозили з території закордонної держави силами колег неспроможного оператора - турецьких компаній, котрі працюють в Україні. Як пояснив в інтерв’ю місцевій пресі один із турецьких власників «Карії», Озгюр Екінджі, причиною банкрутства стало те, що «ми не змогли заповнити місця на орендованому чартері. Аби залишитися на плаву, ми почали продавати квитки у збитки, але так і не змогли досягти необхідного обсягу продажів. Тоді ми оголосили себе банкрутами».

Банкрутство турецької компанії призвело до згортання діяльності її української дочки. Результат той самий, що і з «Ланта тур вояж», - туристи на вулиці, без засобів до існування та можливості повернутися додому. Мабуть, зрозуміло, що українські громадяни не отримали відшкодування матеріальних, не кажучи вже про моральні, збитків. Бо що візьмеш із банкрута?

Піраміда валиться

У чому ж річ? Чому зовні могутні, широко розрекламовані туристичні оператори з офісами по всьому світу раптом в один момент перестають існувати, кидаючи напризволяще тисячі туристів? Що це - шахрайство, привласнення коштів туристів? Можливо. Випадки шахрайства в туристичному світі - не рідкість. І не тільки в туроператорській діяльності. Проте ми ризикнемо припустити, що співвласник «Каріа тур» має рацію і в основі фінансової неплатоспроможності компаній лежить не так лихий намір керівництва туроператора, як банальна жага наживи вкупі зі сподіванням на удачу. Саме це є першопричиною побудови сучасних фінансових пірамід у туризмі.

Великі міжнародні туристичні оператори, сьогодні широко представлені в Україні, володіють величезними фінансовими ресурсами, які, як правило, фактично належать не їм. Ці гроші - передоплата туристів за ще не надані їм туристичні послуги. Бізнесменам, які мають на рахунках такі суми фінансових ресурсів, важко відмовитися від спокуси нецільового використання доручених їм грошей. Таким чином, оператор витрачає отримані гроші, вилучаючи їх із обороту, на розвиток бізнесу чи на покриття своїх кредитних зобов’язань, а можливо - і на якісь інші потреби. Послуги, надані туристам, котрі довірили оператору свої гроші, той оплачує грішми інших туристів, котрі внесли йому оплату трохи пізніше. Оборот грошей дозволяє оператору (в окремих випадках - досить довго) підтримувати власну платоспроможність. При цьому кількість туристів, які купують тури, має невпинно зростати. Затим настає момент, коли оператор не може покривати свої зобов’язання поточними надходженнями. Він змушений продавати у збитки, залучаючи додаткові кошти. Це ще більше погіршує ситуацію, і, якщо оператор не зможе знайти додаткове джерело фінансування (наприклад, багатого інвестора), піраміда валиться.

Приваблива знижка

Звісно, банкрутство оператора не завжди пов’язане з побудовою фінансово-туристичних пірамід. Наприклад, набагато менш відчутні наслідки для ринку мала неплатоспроможність ще одного туристичного оператора - компанії «Проланд» у січні поточного року, яка, згідно з повідомленнями в Інтернеті, в односторонньому порядку відмовилася виконувати взяті на себе зобов’язання як перед агентами, так і перед авіакомпаніями. Однак саме банкрутства великих туристичних операторів найнегативніше позначаються на туристичному ринку, підриваючи довіру не тільки туристів, а й туристичних агентів до власне діяльності туроператорів. Повернімося до запитання на початку цієї статті: хіба може притомний український турист, бачачи такі перспективи, купувати тур заздалегідь?

Великою мірою винуватці ситуації, що склалася, - самі оператори, які намагаються зібрати гроші з ринку, вдаючись до відвертого демпінгу або недобросовісної реклами. Чого тільки варта поширена в лютому в нашій столиці реклама одного з туристичних операторів, який обіцяє небувалу знижку - 40% від вартості туру за умови купівлі літніх турів узимку. Пояснень такій щедрій пропозиції може бути тільки два. Або це відвертий демпінг - остання конвульсивна спроба напівбанкрута зібрати гроші з ринку, або відвертий обман споживачів, далеких від специфіки туристичного бізнесу, який, як відомо, передбачає максимальний операторський заробіток на «найжирніших» напрямках не більше 20%. І це без урахування комісії, якою оператор має поділитися з агентом. Не дивно, що саме такі непродумані, непрофесійні дії операторів підривають довіру не тільки до авторів «привабливих» пропозицій, а й до ринку загалом.

Потрібні гарантії

Жертвами недобросовісних бізнесменів стають не тільки й не так туристи, як середні за обсягами продажів туроператори, котрі працюють «на свої», мало або й взагалі не використовуючи грошей туристів для отримання додаткового прибутку.

Зазначимо, що за кордоном гарантії добросовісності операторів, у т.ч. й заборона на нецільове використання грошей туристів оператором, прямо прописані в законодавстві. Такі норми, наприклад, містяться в законодавстві США, що дозволяє значною мірою обмежити діяльність шахраїв на ринку. При цьому, якщо туроператор не може перерахувати партнеру (готелю, авіакомпанії) отримані від клієнта кошти негайно з об’єктивних обставин, він зобов’язаний зберігати їх на спеціальному трастовому рахунку в банку, не використовуючи їх взагалі. Наприклад, у Каліфорнії туроператор не може отримати навіть свою комісійну винагороду доти, доки документи, які засвідчують право на тур (наприклад, авіаквитки), не будуть на руках у туриста.

За кордоном існує ціла низка взаємозалежних механізмів, які забезпечують як стабільність ринку, так і права туриста. Так, туристичні оператори зобов’язані надати банківську гарантію покриття всіх збитків, заподіяних клієнтові внаслідок неплатоспроможності такого туроператора, на суму, що обчислюється як відсоток від передбачуваних обсягів продажів у наступному сезоні (від 10% передбачуваного обсягу продажів!). Цікаво, коли б запровадити таку норму в законодавстві України, замінивши нею дуже умовну гарантію на суму 20 тис. євро, яку забезпечують оператори сьогодні, чи була б можливою ситуація з побудовою фінансово-туристичних пірамід? Відповідь очевидна.

Як очевидно й те, що реальна, а не декоративна діяльність об’єднань туристичних операторів, яких, у цивілізованому розумінні цього поняття, немає в Україні, могла б значною мірою гарантувати добросовісність туристичного оператора, додатково захистивши інтереси туристичних агентів та безпосередніх споживачів послуг від шахрайства й непрофесіоналізму.

***

Сьогодні, на жаль, туристичний ринок усього СНД позбавлений ефективних механізмів самоорганізації, а діяльність декоративних об’єднань, швидше, дискредитує саму ідею, ніж реалізує її.

Необхідність впровадження жорсткіших правил гри на ринку - питання не просто забезпечення безпеки кількох тисяч українських туристів, хоча вже цього має вистачити можновладцям для реформування туристичного законодавства. Це питання, без жодного перебільшення, довіри громадян до туристичної індустрії в цілому, від чого залежить майбутнє власне туристичного ринку. Свого часу фінансові піраміди підірвали довіру українців до фінансового ринку. Він досі перебуває у стані летаргічного сну, попри розроблену вже після масштабних дій шахраїв відносно прийнятну законодавчу базу для його розвитку. Хіба такі потрясіння необхідні туристичному ринку, щоб влада серйозно звернула свою увагу на нього? Гадаю, ні. Хоча, можливо, і тут ми вибираємо свій, особливий шлях… Але цей шлях явно не передбачає гарантування спокою українського туриста, як і планування ним заздалегідь свого відпочинку.

Свої ідеї для рубрики «На злобу дня» читачі можуть надсилати на редакційний e-mail - sledz@mirror.kiev.ua