Держбанки можуть тривалий час спотворювати трансмісійний механізм — експерт

За рахунок структурних зрушень саме ставки держбанків починають визначати поведінку ставок у середньому по системі. З 2018 р. депозитні ставки починають істотно спізнюватися в реакції на облікову ставку. Для "Ощаду" та "Привату" це найбільш характерно. Якщо вони перерозподіляють на себе найбільшу частку депозитного ринку через експліцитні та імпліцитні гарантії вкладникам, то це може сформувати суттєві викривлення в монетарній трансмісії. Недостатня реакція депозитних ставок на рух облікової ставки вгору може призводити до активізації поведінки пошуку дохідності. Цьому сприяє асиметричний податковий режим, унаслідок чого, наприклад, реальні ефективні ставки по ОВДП значно перевищують аналогічні ставки за депозитами. Через брак довіри до банків з вищими депозитними ставками державні банки можуть тривалий час викривлювати трансмісійний механізм. Якщо довіра до менших банків відновиться, а останні здійснюватимуть більш ризикову діяльність, то втрата інтересу до низької дохідності за депозитами держбанків з часом позначиться на появі додаткових змін на грошовому ринку.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Віктор Козюк, член ради НБУ. За його словами, кількісна оцінка кореляції між обліковою ставкою та ставкою за депозитами і кредитами підтверджує наявність деяких спотворень у трансмісійному механізмі.

"Загальний рівень корельованості ставок можна вважати непоганим, за винятком випадку "Привату" після націоналізації. Також досить неприємним явищем є низька кореляція між обліковою ставкою та ставкою за кредитами фізичних осіб. Низькі рівні кореляції для випадку депозитів фізичних осіб також підтверджують вразливість трансмісійного механізму в аспекті впливу процентної політики центробанку на рішення щодо споживання та заощаджень", - зазначає експерт.

Детальніше про перекоси банківської системи читайте в статті Віктора Козюка "Держбанки: стабілізатор, тягар чи джерело макрофінансових викривлень?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".