ДЕ «РОСТУТЬ» ІНВЕСТИЦІЇ? КРИМСЬКІ ТПР: ДОСЯГНЕННЯ І ПОМИЛКИ, НАДІЇ ТА ПРОРАХУНКИ

Території пріоритетного розвитку (ТПР) було задумано, по-перше, для подолання виробничої кризи й виживання цілих регіонів, по-друге, сподівалися, що по тому вони стануть лідерами у реформуванні економіки. Минуло вже майже три роки з моменту створення, і саме час подивитися, наскільки ці задуми реалізувалися, у чому організатори ТПР помилялися, де плекали марні надії.

Лідери реформування?

На думку заступника міністра економіки Криму Олексія Верченка, головне досягнення в тому, що сім ТПР і одна ВЕЗ в автономії відбулися як експериментальний майданчик для залучення нових інвестицій. По Криму на початок нинішнього вересня надходження в бюджети від підприємств–суб’єктів кримських ТПР і ВЕЗ «Порт «Крим» за весь період їхньої роботи сягнули 97 млн. гривень, що перевищує надані їм пільги на 6,2 млн. Рада з ТПР затвердила вже 50 інвестиційних проектів на 276 млн. дол., а підприємства-суб’єкти залучили 104,2 млн. дол. інвестицій. Значні кошти інвестують в економіку Криму компанії з Росії, Латвії, Швейцарії, Британії. Не було б ТРП — не було б ні цих інвестицій, ні доходів у бюджет, ні відродження підприємств, ні збереження робочих місць.

За час роботи підприємства-суб’єкти ТПР реалізували продукції на загальну суму 1,07 млрд. гривень, зберегли 13,5 тис. і створили 2,7 тис. нових робочих місць. Зараз ТПР на піднесенні, їхні показники наростають: 2003 року залучено інвестицій у 2,5 разу більше, ніж торік, реалізація продукції зросла в 1,7, податкові надходження до бюджету — в 1,4 разу.

За даними оперативного моніторингу Міністерства економіки і європейської інтеграції України, кримські території пріоритетного розвитку за вартістю інвестиційних проектів і залученням інвестицій у першому півріччі посідали друге місце, поступившись лише Донецькій області, але при цьому випередивши Харків і Закарпатську область. Однак за обсягом реалізації товарів і послуг суб’єктами ТПР Крим посідає лише третє місце — після Харкова та Донецька.

Вже ніхто не заперечує, що підприємства-суб’єкти ТПР працюють краще, ніж багато інших, але сказати, що вони вже стали лідерами у реформуванні економіки, ще не можна. Їхня ефективність в умовах спеціального режиму інвестиційної діяльності, на думку кримських фахівців, могла б бути значно вищою. Що ж цьому перешкоджає?

— Основна перешкода в розвитку ТПР — нестабільна законодавча база, — каже Олексій Верченко. — У квітні 2003 року ми брали участь у роботі «круглого столу» у Верховній Раді України з проблем законодавчого забезпечення ТПР і ВЕЗ в Україні. У червні ми знову розглядали в парламенті особливості їх правового режиму й ефективність. У травні Мінекономіки Криму, Керченський, Феодосійський, Ялтинський міськвиконкоми, колективне підприємство «Адміністрація ТПР «Сиваш», ТОВ «Адміністрація ВЕЗ «Порт Крим», ЗАТ «УКснаб» брали участь у науково-практичному семінарі «Вільні економічні зони України. Проблеми оподаткування» в м. Києві, де розглядалося проблемне питання про пільгове ввезення устаткування для курортно-рекреаційного комплексу Криму. І весь цей час точаться дебати, вносяться пропозиції, усі чогось чекають, бояться різних змін...

У лютому 2002 року було внесено зміни в законодавство про спеціальний режим інвестиційної діяльності, відповідно до яких, під терміном «оснащення (обладнання)» слід розуміти машини (окрім транспортних засобів), механізми, пристосування, пристрої, призначені для використання в технологічному процесі, що здійснюватиметься в ході реалізації інвестиційного проекту. І ось тут дуже цікаво подивитися, наскільки несучасно, довго, тупо, бюрократично і на шкоду виробництву ми працюємо. Так, на основі цього положення митні органи припинили пільгове оформлення «устаткування для оснащення номерного фонду готелів, пансіонатів, санаторно-курортних закладів», тобто — меблів, систем кондиціонування тощо. Тому, при такому трактуванні, ставиться під загрозу подальше успішне функціонування територій пріоритетного розвитку «Велика Ялта», «Алушта», «Судак». Радмін Криму подав запит у Кабмін України з цього приводу. З ініціативи Кабміну створено робочу групу. Радмін спільно з Ялтинським міськвиконкомом підготував для робочої групи пропозиції щодо пільгового ввезення устаткування для санаторно-курортної й туристичної галузі. І лише в серпні відбулося засідання робочої групи, на якому був підготовлений проект закону про внесення змін у чинне законодавство України, де враховано ці пропозиції. Коли його ухвалять — невідомо, а людям же треба було працювати ще вчора і потрібно працювати сьогодні. Такий стиль роботи для ринкової економіки просто нестерпний.

Якість інвесторів

Здавалося б, найкращі стартові можливості були у ВЕЗ «Порт Крим», але вийшло якраз навпаки. Її показники пригнічують найбільше. І причина в тому, що керівники Керчі допустилися помилки в роботі з інвесторами. Зараз доводиться констатувати, що турецький інвестор — ТОВ «Берімпекс», — на якого покладалося стільки надій, нинішнього року палець об палець не вдарив для облаштування ВЕЗ, більше того, глава фірми з березня переховується в Туреччині. Тому адміністрація ВЕЗ має намір розірвати з ним контракт на оренду землі й анулювати проект.

«Інвестори відвернулися від директора фірми, оскільки зрозуміли, що глава «Берімпексу» не дотримується слова. Нових інвесторів поки що не знайдено», — каже заступник керченського мера Микола Черевков.

Як повідомив заступник міністра економіки Криму Олексій Верченко, з початку нинішнього року ТОВ «Берімпекс» зупинило всі роботи, заборгувало 309 тис. гривень за оренду двох земельних ділянок, не відзвітувало перед податковою. Водночас у «Берімпексі» стверджують, що в рамках проекту вони залучили 446 тис. дол., але не можуть представити документального підтвердження. Хоча, за даними Мінекономіки, інвестиції по цьому проекту не залучалися взагалі. За 446 тис. дол. турки нібито очистили ділянку від очерету під встановлення тимчасових споруд, побудували тимчасові житлові будиночки для будівельників, пробурили свердловини для проведення дренажних робіт, провели підрив бетонних покриттів. Хоча, за контрактом на реалізацію інвестпроекту, «Берімпекс» повинен був завершити освоєння земельної ділянки під будівництво виробничо-торгового центру у вересні й інвестувати в ТПР не менше 1 млн. дол. У цілому проект передбачає створення на січень 2004 року 625 робочих місць, забезпечення протягом шести років 8 млн. додаткових надходжень до бюджету, а загальний обсяг інвестицій має становити 57 млн., але нічого цього, напевно, не буде...

Що характерне для кримських ТПР? Лідер серед них — «Велика Ялта», підприємства-суб’єкти навіть перевиконали планові показники з податкових виплат на 14%. Однак саме на цій ТПР багато непрацюючих проектів. З 11 затверджених на загальну суму понад 77 млн. дол. реально працювали лише 8, тому передбачений бізнес-планами показник залучення інвестицій по ТПР виконано лише на 80%. Усього по цій території пріоритетного розвитку скасовано чотири інвестпроекти. Крім того, тут ще не вирішено питання проекту «Створення й експлуатація центру відпочинку «Медвежонок», не розпочато його реалізацію й не виконано рішення ради про зміну бізнес-плану. Головною перешкодою дедалі частіше стає земельне питання.

Найуспішніше працює, мабуть, ТПР «Алушта». Загальна вартість п’яти інвестиційних проектів перевищує 39 млн. дол. У регіон було залучено й освоєно інвестицій на 4% більше від запланованого. По двох проектах інвестиційну програму виконано повністю. Створено пансіонат «Кримські зорі», побудовано центр розваг «Алушта»; підприємство «Аквавіта» завершило будівництво заводу з виробництва устаткування краплинного зрошення.

Пільговий режим інвестиційної діяльності на ТПР «Керч» дав можливість підприємствам рибної промисловості та транспорту модернізувати виробничий процес, ряд рибколгоспів переоснастили судна, модернізовано рибообробне й пакувальне устаткування на Керченському рибокомбінаті, ожив і функціонує Керченський склокомбінат. Однак серед недоліків цієї ТПР Мінекономіки Криму називає не досить активну рекламу актуальних і соціально значимих інвестиційних проектів.

Проблема для ТПР «Керч» і «Східний Крим» — тривале узгодження технічної документації в Києві: до півтора року. Лише самій Раді міністрів Криму вдалося в Кабміні України узгодити ряд доповнень у переліку пріоритетних видів діяльності, що, безумовно, не сприяло ефективній роботі суб’єктів територій. Що стосується ТПР «Східний Крим», то, очевидно, інвестори нею так всерйоз і не зацікавилися — залучено всього 536 тис. дол.

Не блискучі справи на ТПР «Феодосія», що посідає передостаннє місце за вартістю проектів і за обсягом залучених інвестицій. Тут було затверджено лише три проекти на 5,8 млн. дол. Причому будівництво Феодосійського припортового елеватора вартістю 3,4 млн. «зелених» так і не було розпочате — досі не вирішено питання виділення земельної ділянки, хоча проект був затверджений ще 2000 року. Повільно реалізується і проект ВАТ «Феодосійський приладобудівний завод»; у цілому по ТПР передбачений бізнес-планами показник залучення інвестицій виконано лише на 11%.

Про нове і корисне

Не хотілося б закінчувати огляд на песимістичній ноті. Попри окремі провали, у цілому кримські ТПР демонструють свою життєздатність і перспективність.

Міністерство економіки Криму завершує розгляд інвестиційного проекту будівництва спільно з американцями газопоршневої теплоелектричної установки у Феодосії потужністю 38 мегават і вартістю 22,8 млн. дол. Реалізація проекту дозволить не лише виробляти електроенергію в кримську енергосистему, а й забезпечити тепловою енергією житлові масиви міста опалювальною площею 274 тис. кв. метрів.

Адміністрація ТПР «Судак» підготувала для потенційних інвесторів 19 інвестиційних пропозицій на загальну суму 30 млн. дол. Судакці видали компакт-диски і брошури з характеристикою регіону та актуальних інвестиційних пропозицій, розмістили інформацію на кількох інтернет-сайтах, у тому числі в Росії та США.

Конкурсна комісія Ялти визначила перших переможців конкурсу на шість інвестпроектів. Московська фірма «Аліано» реконструюватиме Піонерський парк, дочірнє підприємство «Аеробуд-сервіс» ЗАТ «Аеробуд» (Київ) — будуватиме підземний культурно-розважальний комплекс, ялтинські підприємці з ТОВ «Водоспад» займуться об’єктом над річкою Водоспадною. На умовах ТПР споруджуватимуть готельний комплекс, аквацентр, торгово-виставковий комплекс і п’ять об’єктів над річкою Водоспадною...

Мінекономіки Криму вважає, що ТПР на піднесенні й наступного року вони зможуть дати більший ефект, оскільки підприємці та місцеві органи влади вже навчилися цінувати нові умови і ринкові можливості. А головне, кримчани зрозуміли, що інвестиції на півострові добре «ростуть», — ось тільки поле треба «орати» якомога старанніше...