«Чорна тендерна діра» поглинула нову жертву

Боротьба за полегшення долі замовників і учасників державних торгів, яка тривала увесь 2007 рік, завершилася провалом. В умовах урядової чехарди 20 грудня Міжвідомча комісія з питань держзакупівель швидко перетворилася на придаток «тендерної схеми». Для підприємців це обернеться остаточною легітимізацією багатомільйонних платежів на користь непотрібних «консультантів». Для держави — цілковитою втратою контролю над тим, у який спосіб витрачаються мільярди гривень платників податків. І все це відбуватиметься під гаслами різних «проривів»: антикорупційного, підприємницького…

Впровадження безплатного і загальнодоступного державного веб-порталу про держзакупівлі, зниження або скасування багатомільйонних платежів на користь «консультантів», а також структур Тендерної палати, які ведуть Тематичний каталог учасників торгів, розслідування діяльності цих самих «консультантів»... Протягом року такими були основні лінії публічного протистояння між Антимонопольним комітетом, КРУ, центральними відомствами і Тендерною палатою, ТОВ «Європейське консалтингове агентство» (власник веб-порталу zakupivli.com), а також групою народних депутатів. Мало не головним майданчиком протиборства була Міжвідомча комісія, наділена законом ключовими повноваженнями у сфері держзакупівель — правом надавати дозволи на закупівлі в одного виконавця і розглядати скарги учасників торгів. З одинадцяти її членів шість представляли ТПУ і комітет ВР з фінансів і банківської діяльності, а п’ять — АМКУ, Рахункову палату, Держказначейство, Міністерство економіки і ДПАУ.

Засідання комісії 20 грудня — ймовірно, одне з останніх, коли можна з певною точністю встановити імена присутніх. Це О.Ткаченко (КПУ), В.Ясинський (комітет ВР), С.Стефановський (АМКУ), В.Лаба і Л.Кравченко (обидва — ТПУ), Г.Бондаренко (ДПАУ), Ю.Зоц (Держказначейство), М.Гарбуз (Рахункова палата), Т.Дергалюк (Мінекономіки), Д.Красніков (КРУ), а також нардеп від БЮТ А.Яценко. Рішення, що нас цікавлять, точно не підтримав С.Стефановський, а Ю.Зоц і Д.Красніков пішли, коли відбувалося голосування.

Рішення і висновки комісії від 20 грудня стали справжнім шоком для замовників торгів і підприємців. По-перше, з 1 січня 2008 року «консультанти» мають бути позбавлені настирливої уваги органів влади. «Правові відносини, які виникають у зв’язку з наданням послуг [учасникам і замовникам торгів] експертами, консультантами, інформаційними системами... регулюються цивільним законодавством», а тому «проведення перевірок (ревізій) цих відносин не є компетенцією контролюючих і правоохоронних органів», а також КРУ.

Це «рішення» мало б уже зараз зацікавити ті самі правоохоронні органи і СБУ. Якщо у МВС або КРУ виникнуть підозри, що плата за послуги «консультанта» — це легалізований «відкіт», то що їм робити? А якщо СБУ раптом виявить, що «Аль Каїда енд Ко» виступила «експертом» при закупівлях атомних станцій або установ, які мають доступ до радіоактивних матеріалів?!

До речі, відтепер перелік підприємств оборонно-промислового комплексу, які виводяться з-під чинності закону, «вестиме» комісія! До цього таку прерогативу начебто мав Кабінет міністрів...

Крім того, відтепер учасники торгів не повинні вносити в тендерну пропозицію різні витрати на послуги консультантів, інформаційних систем, оформлення тендерного забезпечення. Все це слід оплачувати з прибутку.

По-друге, на засіданні 20 грудня вирішено, що всі розпорядження і рішення АМКУ, які стосуються веб-порталу zakupivli.com, а також спроби створити державну інформаційну систему суперечать закону про держзакупівлі, Господарському кодексу тощо. Більш того, Міжвідомча комісія встановила, що нерозміщення замовниками тендерної інформації на схвалених веб-порталах завдає шкоди державі, і додала методику їхнього розрахунку. До того ж, крім zakupivli.com і порталу ТПУ torgi.net.ua (до речі, хтось бачив офіційне підтвердження його відповідності вимогам закону?), у січні, якщо вірити заяві комісії, з’явиться третій — el-trade.net.ua. Правда, ще минулого четверга на ньому розміщувалася інформація про якусь фірму, що надає послуги світлодіодної реклами...

По-третє, Тематичний каталог з елемента «монопольної пастки» перетворюється на справжній «зашморг». Комісія скасувала свої літні роз’яснення про те, що внесення до каталогу обов’язкові тільки з 1 вересня ц.р., і проігнорувала подібний висновок Міністерства юстиції. Виявляється, з 11 березня 2007 року навіть учасники торгів у одного учасника і з обмеженою участю мали надавати замовникам підтвердження того, що вони внесені до каталогу (лише передплата — понад 10 тис. гривень).

Але це «квіточки», а «ягідки» попереду. Відповідно до рішень комісії, договір, укладений з учасником, якого немає в каталозі, вважається недійсним. Учасники поза каталогом автоматично заносяться до Реєстру недобросовісних учасників (позбавлення права на участь у торгах на два роки). «Пораженцями» стають і члени тендерних комітетів замовників, які допустили «безкаталожників» до торгів: їх виключають із комітетів, позбавляють права членства надалі...

Втім, комісія діє не лише батогом: учасників і замовників, які «проштрафилися», помилують, якщо протягом п’яти робочих днів із моменту прийняття комісією рішення про виключення вони доведуть наявність учасників у каталозі. Йдеться про розпуск близько тисячі комітетів, як заявив на прес-конференції після засідання 20 грудня голова правління ТПУ пан Лаба.

Ви запитуєте, чому комісія так переймається присутністю в каталозі учасників-переможців закупівель в одного виконавця? Адже каталог не надає ніякої відкритості і прозорості процедурам закупівель. Схоже, справа в тому, що чимало замовників (особливо серед реально працюючих держпідприємств) або взагалі ігнорують режим закону, або намагаються «піти» у процедуру закупівель в одного учасника — подалі від «тендерної пастки» з її «консалтинговими» платежами. За даними АМКУ, у першому півріччі ц.р. обсяг таких закупівель становив понад 50%! У той самий період минулого року цей показник дорівнював 16%...

А от ще одне рішення комісії, схоже, позбавить центральні органи влади «зворотного зв’язку» навіть із своїми підлеглими (держслужбовцями). Відтепер «звернення замовників щодо чинності закону, існуючої системи держзакупівель і суб’єктів системи держзакупівель підлягають передачі на розгляд» комісії. Суперечки з «консультантами», «експертами» тощо мають вирішуватися виключно в суді. Однак якщо замовник таки вирішить звернутися «нагору» із своїми бідами — на нього чекає обов’язкова перевірка комісією дотримання законодавства про держзакупівлі за період не менше одного року...

До речі, це остаточно відіб’є бажання замовників публічно звертатися і до журналістів...

Міжвідомча комісія вирішила поборотися і з закупівлями за завищеними цінами. Чудова ідея для цивілізованих країн! Тільки от Україна — це не Європа. І навіть не Росія. Відповідно до рішення комісії, закупівлі за завищеними цінами автоматично свідчать про наявність корупційних діянь і зловживання владою (нагадаємо, відтепер учасники не мають права включати «консультаційні», «каталожні» та інші платежі у свою пропозицію). «Правові наслідки» — скасування процедур закупівель, а також розпуск тендерного комітету. Комісія зобов’язала всіх замовників, які провели в 2007 році закупівлі на суму понад 1 млн. гривень, направити відповідні матеріали комісії. І робити так і надалі. Якщо виявляться «завищені ціни» — див. «правові наслідки».

А судді хто? Комісія. А як визначати завищення? «Рекомендується» використовувати бюлетень ТПУ «Моніторинг і аналіз цін і якісних параметрів товарів, робіт і послуг». Але його перший номер вийшов тільки 1 грудня. Що робити з «мільйонниками» до цієї дати? Комісія поки що мовчить, але вочевидь щось вигадає.

Нарешті, комісія відкрила світу український зразок відкритості і прозорості, змінивши положення про свою діяльність. Відтепер голосування тільки таємне, кудись подівся протокол засідання, але найголовніше — комісія змінює свою адресу. Вона переміщується з офісу Антимонопольного комітету в... приміщення комітету Верховної Ради з економічної політики. Як повідомив «ДТ» голова департаменту АМКУ з держзакупівель Олександр Федоренко, це означає, що з 1 січня наступного року організаційно-методичний супровід комісії фактично здійснюватиме хтось інший (АМКУ остаточно перетвориться на «весільного генерала»).

Парламентарії, схоже, не працюватимуть у тісняві. Адже зов­сім поруч офіси ТПУ, а також «Євро­пей­ського консалтингового агентства»... А от при спробах одержати доступ до документів комісії СБУ, ГПУ, МВС ризикують знову «цілувати» таблички з надписом «Офіс народного депутата...». І як її попередниця — спецкомісія при Рахунковій палаті — нинішня комісія теж перетвориться на «чорну скриньку». Чи — скриню Пандори?

Що ж буде далі?

Не відвідуючи вечірніх засідань народних депутатів у ресторанах, прогнозувати важко. Можна лише припускати і здогадуватися. Напевно, замовники і підприємці можуть точно розраховувати тільки на одне полегшення — зниження обов’язкової кількості учасників торгів до двох, а також підвищення порогу закупівель. Подвоєння кількості скасованих торгів через відсутність учасників (дані АМКУ) — цей сигнал почули ті, хто не хоче різати курку, яка несе золоті яйця.

Більш чіткі обриси у негативних сценаріїв. Комісія своїм рішенням внесла Університет фінансів і права при ТПУ до числа установ, які мають право навчати держзакупівель. А також піддала остракізму ряд інших вузів і організацій. Тож припущення «Української правди» про впровадження «палаточної» монополії на навчання не виглядають безпідставними.

Новими фарбами засяяла ідея спецбанку, котрий єдиний отримає право оформляти тендерне забезпечення і забезпечення виконання договору. Вона з’явилася ще в літньому законопроекті регіоналки Л.Кириченко і спливла в законопроектах депутатів теперішніх — бютівців С.Пашинського й О.Лукашука, комуністів О.Ткаченка і К.Самойлик. А 20 грудня комісія вирішила, що єдиними формами надання такого забезпечення є документ, виданий банком, або депозит. Хоча ст. 23 і 25 чинного закону передбачають і цілий ряд інших інструментів (чек, резервний акредитив, вексель тощо).

Нарешті, не виключене впровадження кримінальної відповідальності за завдання державі збитків через порушення у сфері закупівель. Хороша ідея, але тільки не в умовах України. Тому що каратимуть за нерозміщення інформації в каталозі, на веб-порталі...

Реалізація цих припущень залежить від політичної волі та енергії основних гравців. «Стара тендерна гвардія» у складі комуніста О.Ткаченка, бютівців С.Осики, О.Лукашука і «новобранця» А.Яцен­ка успішно «взяла» комітет ВР з економічної політики. Перший став його головою, другий — заступником, інші — членами. Раніше питання держзакупівель були передані у відання саме цього комітету.

До речі, зовсім недаремно в розпал передвиборної кампанії нинішній перший віце-прем’єр О.Турчинов назвав А.Яценка «молодим талановитим ученим». До того ж «викриття» й ініціативи Тендерної палати і Міжвідомчої комісії ідеально лягають у канву «антикорупційного аудиту»...

Пообіцявши на початку грудня мерам міст повернення в сфері держзакупівель до 2004 року, президент України замовк.

Затято — і публічно — б’ється лише Асоціація міст України й громад. У депутатському середовищі відбувається бродіння, але тільки два законопроекти (бютів­ця Сербіна й литвинівця Пилипи­шина) хоч якось намагаються розірвати замкнуте коло...

Тож негативні сценарії стануть гіркою дійсністю, якщо... Якщо у ВР не сформується потужна протидія тендерному лобі; якщо новоспечена регіональна «опозиція» не підніме проблеми на щит; якщо незліченні бізнесові асоціації, а також просто громадяни не почнуть публічно тиснути на владу, у тому числі на тих самих депутатів-бютівців у місцевих радах; якщо міжнародні організації не звернуть уваги на розширення «чорної тендерної діри» у центрі Європи...

Однак не забуваймо: історія не знає умовного способу…