Через невиправдані податкові "дотації" аграріям бюджет щорічно втрачає десятки мільярдів гривень

Справжня сутичка з приводу податкових агропільг іще попереду. І, зважаючи на все, вона здатна піднести дуже серйозні сюрпризи - аж до остаточного розвалу діючої парламентської коаліції.

Адже, як пише в статті на DT.UA Юрій Сколотяний і Роман Івченко, на одній шальці терезів - "структурний маяк МВФ", без виконання якого його програма кредитної підтримки Києва не зможе далі діяти (йдеться про зобов'язання перевести аграріїв на загальну систему оподаткування з 1 січня 2016 р.). А на іншій - інтереси представників сектора, які виявилися найсильнішими (і не тільки за кількістю) не лише в нинішньому складі ВР, а й у всій українській владі та на її орбітах. У тому числі й в особі чинного президента, коли вже він не квапиться розпрощатися з наявними у нього в цій сфері активами (і навіть навпаки, активно їх нарощує).

"Священна корова агропільг у "найкращих традиціях" червів-паразитів годується з держбюджету так давно, що ніхто вже достоту й не пам'ятає, хто і коли зростив її на вітчизняному фіскальному полі. А всі спроби її звідти вигнати дотепер закінчувалися невдачею. Не допомагала навіть наявність відповідних зобов'язань у попередніх версіях угод України з "кредитором кредиторів" - цього не змогли зробити навіть "пастухи смотрящих" з "сімейного оточення" Януковича", - йдеться в статті.

Автори описують привабливе оподаткування, яка застосовується в Україні до агропромисловим підприємствам.

Якщо підприємство є сільськогосподарським товаровиробником, і частка сільгоспвиробництва не менш як 75%, то воно, зокрема, може не платити податку на прибуток. Замість нього може сплачувати єдиний податок.

Ставки єдиного податку - від 0,09 до 3% нормативної грошової оцінки земель. І все, незалежно від розміру прибутку, який підприємство одержує. "Порівняйте це зі стандартними 18% податку на прибуток, які платять "менш рівні" бізнеси, або з 2–4% податку з доходів, що сплачуються платниками єдиного податку третьої групи. Порівняння підсилить привабливість оподатковування аграріїв", - зазначають автори статті.

Не будучи платником податку на прибуток, таке підприємство може розподіляти дивіденди своїм акціонерам без сплати податку на прибуток. Якщо акціонерам "пощастило", і вони є нерезидентами та перебувають у країні, з якою в України є договір про запобігання подвійного оподатковування з хорошими умовами (наприклад, в Нідерландах), то такі акціонери одержать свої дивіденди без застосування до них українського податку на доходи нерезидентів.

"Чи треба говорити, що зареєстровані в далеких країнах підприємства контролюються (відрито чи не дуже) особами, які в усіляких рейтингах найбагатших людей представляють саме Украйну, а не ці далекі країни. Цим особам податкові пільги явно йдуть на користь уже зараз, забезпечуючи можливість дедалі надійніше влаштовуватися в списках мультимільйонерів і мільярдерів", - йдеться в статті.

Крім того, аграрії користуються спеціальним режимом ПДВ, що дозволяє їм вважати зібраний ПДВ своїми коштами. У цьому, по-простому, і полягає спеціальний режим. Продаючи свою продукцію, пільговики збирають зі своїх покупців 20% ПДВ, але не перераховують ці гроші в бюджет (як роблять звичайні платники), а залишають їх собі.

Згідно з оцінкою МВФ, повернення "сільськогосподарського сектора повністю в загальний режим ПДВ у 2016 р. призведе до зростання податкових надходжень на 0,5–0,75% ВВП".

"Рушниця податкових пільг висить на стіні вже давно й регулярно пострілює. За деякими даними, у 2014 р. обсяг пільг, який піддається оцінці, становив близько 19 млрд грн. Невидимий же - "радіоактивний" - вплив таких пільг (потреба в неврахованій готівці, ухиляння від зарплатних податків, "допомога" третім особам у зменшенні податків) достовірно оцінити взагалі неможливо", - пишуть Сколотяний і Івченко.

"Податкові пільги слід давати для того, щоб дати можливість бізнесу відносно швидко акумулювати кошти, за рахунок яких буде зроблено інвестиції, що дозволяють цьому бізнесу зробити якісний стрибок. Якщо ж бізнес не очікує й не планує жодного стрибка, а податкові пільги являють собою фактично регулярно виплачувані дотації, без яких окремі представники бізнесу просто не зможуть звести кінці з кінцями, то треба називати речі своїми іменами!" - резюмується в статті.

Детальніше про пільгове податком режимі для аграріїв читайте у статті Юрія Сколотяного і Романа Івченко Жити за правилами чи винятками з правил, або У що державі та її громадянам обходяться діючі податкові пільги у свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".