БЮДЖЕТНЕ МЕНЮ НЕ СМАКУЄ БІЛЬШОСТІ ЗАДЕКЛАРОВАНІ ПРІОРИТЕТИ БЮДЖЕТУ-2001 ПОКИ ЩО НЕ ЗНАЙШЛИ БАЖАНОЇ ПІДТРИМКИ У ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ БІЛЬШОСТІ

Перший раунд бюджетних боїв не минув без прикрої несподіванки для уряду. Всупереч оптимізмові прем’єр-міністра, минулого четверга проект державного бюджету в першому читанні так і не ухвалили ні за песимістичним (230 голосів «за»), ні за оптимістичним сценарієм (250). Голосування з цього питання просто не проводили, його перенесли аж на два тижні — занадто високою була ймовірність зриву бюджетного процесу. І це попри те, що лідер парламентської більшості Олександр Карпов ще 13 жовтня запевняв, що під час зустрічі керівництва Кабінету міністрів і Координаційної ради досягнуто «фахової та політичної домовленості». Навряд чи такий поворот у розвитку подій передбачався в обговореній урядом і депутатами «технології проходження» держбюджету. Але факт залишається фактом — торг за державні ресурси триватиме, хоча Кабінет міністрів і пообіцяв народним обранцям врахувати в законопроекті майже всі пропозиції, підтримані бюджетним комітетом Верховної Ради.

Незважаючи на «щедрість» урядових обіцянок і затримку з прийняттям у першому читанні Закону «Про Державний бюджет України на 2001 рік», для будь-яких революційних змін у дохідній і видатковій частинах проекту бюджету поки що підстав немає. Треба віддати належне урядові, він у ході своїх консультацій із парламентськими фракціями та комітетами пішов на дрібні поступки, зате зумів нав’язати свою гру депутатам і малою кров’ю відстояти основи головного фінансово-політичного документа держави на майбутній рік. Парадокс, але навіть до ще недавно шокуючих 9 мільярдів гривень надходжень від приватизації-2001, які МВФ розглядає не інакше як прихований 5-відсотковий дефіцит, депутати поступово звикли. В їхню реальність, схоже, повірив і глава ФДМ Олександр Бондар, який заявив із трибуни парламенту: «В держави немає вибору, як немає й іншого джерела надходжень. І ми це завдання виконаємо!» Підтвердженням прийняття реальності горезвісних 9 млрд. грн. стала також і пропозиція глави бюджетного комітету Верховної Ради Олександра Турчинова не тільки не зменшувати чи фіксувати урядовий рівень дохідної частини бездефіцитного державного бюджету, а навіть збільшити його ще на 562 млн. грн., тобто до 39,7 млрд. грн. (без урахування місцевих бюджетів і трансфертів).

ПОДАТКОВА КОСМЕТИКА

Поява минулого вівторка у сесійній залі малого Податкового кодексу в редакції комітету з питань фінансів і банківської діяльності (про який «Дзеркало» докладно розповідало в попередньому номері), було розцінено деякими депутатами і членами уряду майже як дію, яка свідомо провокує зрив бюджетного процесу. Водночас був викинутий у кошик альтернативний значно м’якший законопроект, підготовлений фахівцями Державної податкової адміністрації. Не були сприйняті урядом навіть дуже скромні пропозиції Мінфіну зі зниження податкового пресу. А вони ж лише передбачали на 1% знизити податок із прибутку підприємств і зменшити ставку прибуткового податку для фізичних осіб до 25%. Не дивно, що заступник голови фінансового комітету Сергій Терьохін був здивований таким перебігом подій: «Хотілося б ще раз послухати думку Президента з цього питання. Адже це його пропозиція. Він наполягав на бюджеті-2001 на новій податковій базі».

Щоправда, незабаром борцям за зниження податкового пресу кинули кістку — уряд вирішив обмежитися підготовкою власних податкових змін у 13 законодавчих актах. Але в середу, напередодні очікуваного голосування за проект бюджету, стало зрозуміло: Кабмін усе ж погодився піти на податкові переговори з фінансовим комітетом парламенту і підготувати вже спільний документ, який буде врахований під час підготовки проекту бюджету до другого читання.

У кожному випадку, навряд чи прем’єр-міністр Віктор Ющенко дасть «добро» на серйозне урізання дохідної частини бюджету (він про це неодноразово привселюдно заявляв) за рахунок скорочення податкових надходжень, як не пристане він на пропозиції гарячих голів «нагодувати» народ точковою грошовою емісією. Кабмін, попри задекларований ним курс на зниження податкового пресу, сприймає у бюджеті на майбутній рік лише косметичні зміни податкового законодавства.

ПОЛЕГШЕНА РЕФОРМА МІЖБЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИН

Скільки грошей не давай в обласні бюджети, їх усе одно не вистачає. «Київ не може все будувати й фінансувати. А місцеві власті тоді навіщо? Через це, щоб регіонам було легше, ми й пропонуємо міжбюджетну реформу», — пояснює глава уряду Віктор Ющенко.

Бажання Кабміну більшої прозорості й обгрунтованості у взаєморозрахунках із регіонами змусили його знову підкинути депутатському корпусу ідею реформування міжбюджетних відносин. Це, мабуть, той випадок, коли уряд справді прагне реформи (бодай часткової) й шукає підтримку їй серед народних обранців. Хоч і не пройшла у вересні ідея Мінфіну щодо створення 682-х повноцінних місцевих бюджетів та надання більших прав окремим містам. Відмовитися від нинішньої формули побудови бюджету тільки на 25 обласних і двох міських (Києва й Севастополя) не дозволили губернатори, боячись втратити владу над районами. Та й ще їх підтримав Президент. Але ж, за логікою Кабміну, ніхто не забороняє спробувати те ж саме, лише в скромніших масштабах. Чому б у такому випадку не обмежитися в реформі міжбюджетних відносин, приміром, 168 місцевими бюджетами — із розрахунку кількості областей і міст обласного значення — і затвердити їх уже в бюджеті 2001 року. «Уряд готовий на всі 100%. Мери міст теж нас підтримують. А ви (депутати) визначайтеся», — висловив свою думку Віктор Ющенко.

СОЦІАЛЬНИЙ ПРІОРИТЕТ — ПОЖИВА ДЛЯ ІНФЛЯЦІЇ

Ще один пріоритет, бажаний для розробників проекту бюджету держави — «підвищення добробуту населення і його соціальний захист», — теж повною мірою не може бути реалізований у рамках бюджету 2000 року. Хоча, за великим рахунком, усе, що міг прем’єр Ющенко, він уже віддав соціальній сфері. Стаття «Соціальний захист і соціальне забезпечення», поза сумнівом, найбільша за обсягом в структурі видатків зведеного бюджету — 16,7%, або понад 8,5 млрд. грн. Додайте сюди 5,4 млрд., призначені на охорону здоров’я, 7,7 млрд. — на освіту, і стане зрозуміло, чому справді дивується прем’єр-міністр, що соціальність законопроекту піддається найжорсткішій критиці, а під час обговорення бюджету парламент перебуває в облозі пенсіонерів. Причому ця критика лунає не лише з табору закоренілих прибічників комуністичних принципів розподілу, а й, приміром, з боку фракції «Яблуко» або ще Рахункової палати, яка здійснює контроль за використанням коштів держбюджету від імені Верховної Ради. «Бюджет 2001 року антисоціальний, і ухвалювати його ні в якому разі не можна», — заявив представник фракції «Яблуко» Михайло Гуцол. І це тоді, коли уряд запланував витратити на соціальну сферу кожну другу гривню (з урахуванням коштів, спрямованих на Чорнобильську програму), що надійде в консолідований бюджет держави, і підвищити на 25% зарплати працівникам соціально-культурної сфери. Адже таке не дозволяв собі жоден попередній уряд України.

А скринька не була й замкнена. Насправді, скажімо, видатки на суму 32,97 млрд грн., заплановані в загальному фонді проекту держбюджету (з урахуванням трансфертів), на 11,7% перевищують відповідне бюджетне фінансування поточного року. Проте таке збільшення не приведе до поліпшення фінансування ні державних потреб, ні соціальних програм. Воно лише дозволить, та й то частково, покрити інфляційні втрати в 2000-му (річний рівень інфляції оцінюється в 27,7%) і 2001 році (19,5%). Тому, як запевняє голова Рахункової палати Валентин Симоненко, проголошений урядом соціальний курс, на жаль, не підтверджується розрахунками.

Зокрема, асигнування соціальної спрямованості загального фонду Держбюджету-2001 визначені зі зростанням на 3,5%, але водночас їх питома вага знижується з 3,7% 2000 року до 3,2% наступного року. А з урахуванням інфляції, реальне фінансування соціальної сфери 2001 року фактично скоротиться на 16,7%. І при цьому в проекті ще ж не заплановані кошти на покриття заборгованості, яка нагромадилася минулими роками, із зарплат бюджетників, стипендій, інших соціальних виплат.

ПАРЛАМЕНТСЬКІ ГУРМАНИ В ОЧІКУВАННІ ДЕСЕРТУ

Тепер, завдяки примхам у стані парламентської більшості, уряду «додалося часу» (до 1 грудня держбюджет має бути ухвалений) на те, щоб критично подивитись на свою дитину. Можливо, доведеться додатково пошкребти по засіках, змінити тактику, щоб за наступні два тижні виторгувати голоси, яких не вистачає, на підтримку законопроекту. Навряд чи є сенс витрачати енергію на переговори з фракцією комуністів, які відкрито запропонувала відхилити проект бюджету. Зате доведеться таки урядові попрацювати з фракціями СДПУ(о), «Відродження регіонів», ПЗУ, НДП і «Яблуко». Саме ця чудова п’ятірка, зі слів представника Президента у Верховній Раді та члена фракції НДП Романа Безсмертного, з «технічних причин» наполягала на перенесенні голосування. Для них формальною перешкодою виявилася відсутність порівняльної таблиці всіх бюджетних пропозицій депутатів. Отже, торг за бюджетні ресурси триває...