БУШ «ПРОГНУВ» ПІД СЕБЕ ВЕСЬ СВІТ, АЛЕ «ПРОГНУТИСЯ» ЗМУСИЛИ ЙОГО САМОГО УКРАЇНА І РОСІЯ — У ПРОЦЕСІ РЕАЛІЗАЦІЇ ТРАНСАКЦІЇ: «КУРИ В ОБМІН НА СТАЛЬ»

20 березня набрало чинності підписане американським президентом Джорджем Бушем-молодшим рішення запровадити на три роки тарифні мита в розмірі від 8% до 30% на десять видів сталеливарної продукції походженням з України, Росії, Бразилії, Південної Кореї, Німеччини, Туреччини, Франції, Китаю, Австралії та Нідерландів. При цьому Канада і Мексика — партнери США по Північноамериканській угоді про вільну торгівлю і кілька країн, що розвиваються, — не підпали під дію цих обмежень.

Зокрема тарифом у розмірі 13% американці «омитили» сталеві вироби, що використовуються в автомобілебудуванні. Найвища ставка в 30% застосовується до холоднокатаного листа, гарячекатаної і холоднокатаної балок. Балки і пруток із нержавіючої сталі та зварні труби оподатковуються тарифом у 15%, дріт із нержавіючої сталі — 8%. Щодо сталевих слябів, впроваджується квота в 5,2 млн. тонн на рік, до імпорту понад установлену квоту застосовується тариф у 30%.

Європейські мита «порозумнішали»

Буш наполягає на тому, що його рішення не суперечить правилам ВОТ, яка визнає, що коли «імпорт завдає серйозної шкоди національній економіці, то такі обмеження виправдані».

Щоправда, інші країни так зовсім не вважають. Американські обмеження викликали хвилю обурення в усьому світі. ЄС і Бразилія подали офіційну скаргу до ВОТ і зажадали від США компенсації за втрачену частку. «Рішення США — акт протекціонізму, що призведе до значного спаду у світовій торгівлі», — наголосив Паскаль Ламі, торговий уповноважений ЄС. За оцінками Єврокомісії, тільки втрати європейських виробників від дії захисних заходів США становитимуть близько 2 млрд. дол. на рік.

Японія також подала до ВОТ офіційний позов.

Заступник міністра з торгівлі Південної Кореї Кім Кван Дон заявив, що Сеул прийняв рішення оскаржити дії США.

Не має поки що наміру скаржитися до ВОТ Китай: у Вашингтоні перебуває китайська делегація, яка проводить переговори з американськими представниками з метою розв’язання «сталевого конфлікту». У разі провалу переговорів Пекін уперше після вступу до ВОТ також погрожує подати позов проти США.

У цій ситуації слабкі виправдання американців, зокрема заява міністра фінансів Поля О’Ніла про те, що рішення США було прийнято лише для того, щоб дати американським сталевиробникам короткочасний перепочинок. Буша не зрозумів навіть найбільший друг США по антитерористичних операціях в Афганістані — прем’єр-міністр Великобританії Тоні Блер, який заявив, що розглядає запровадження імпортного тарифу як дію проти Британії зокрема і Європи загалом.

Привид нової торгової війни дуже спантеличив керівництво ВОТ. Майбутній глава цієї організації Супачай Пантічпакіді (обійме посаду у вересні 2002 року) закликав діюче керівництво ВОТ негайно втрутитися в конфлікт, щоб «події не вийшли з-під контролю і не виникла ситуація «зуб за зуб».

Експерти стверджують, що справді існує угода про захисні заходи ВОТ від 1995 року, на яку посилається Буш, виправдовуючи ухвалення рішення про сталеві обмеження. Вона дозволяє тимчасово підвищити тарифи у разі, якщо різке зростання імпорту загрожує серйозно зашкодити нацпромисловості. Правда й те, що в 1996—2000 роках імпорт сталі у США різко збільшився, у зв’язку з чим комісія з міжнародної торгівлі США (ITC) рекомендувала Бушу дати згоду на запровадження захисних заходів. Проте експерти ЄС вважають, що ITC свідомо оминула дані за 2001 рік, коли імпорт сталі у США, навпаки, зменшився до найнижчого рівня з 1995 року — 25 млн. тонн, тоді як ще 2000 року він становив 34 млн. тонн. За їхніми словами, дії Вашингтона стали ще одним проявом «політики односторонніх дій», характерної для адміністрації США.

Євросоюз звинувачує США також у порушенні семи статей угоди про захисні заходи і трьох статей ГАТТ (попередниця ВОТ до 1993 року), у тому числі першої й основної — про надання всім країнам ВОТ режиму найбільшого сприяння. Експерти вже пропонували перевернути ситуацію: запровадити санкції, і нехай тоді США подають скаргу до ВОТ і чекають рішення два роки...

В ЄС сумнівалися, що навіть якщо ВОТ прийме рішення на їхню користь, то США відмовляться від сталевих обмежень.

Втім, не такий страшний вовк (вибачте — Штати), уже перші події після запровадження обмежень показали, що на поступки США все-таки доведеться піти.

Спочатку США здалися під тиском федерального уряду Австралії. Як наслідок на 35% був розширений обсяг постачань сталевої продукції, що не обкладається митом, австралійського виробника сталі — компанії BHP. Виняток був зроблений для 250 тис. тонн гарячекатаної сталі, що постачається на металургійні заводи західного узбережжя США. І це рішення було прийняте 8 березня — тобто США викинули білий прапор через два дні після підписання сталевих обмежень Бушем.

Американці мусили розпочати переговорний процес і з Євросоюзом. День, коли почали працювати американські обмеження, ЄС і США зустріли за столом переговорів. Проте поки що успішними їх назвати не можна.

Проте вибір у США невеликий: або вони погоджуються компенсувати запропоновану під час переговорів суму в 2,2 млрд. дол., або, як повідомляє агентство Bloomberg, Європейська комісія запровадить так звані розумні мита на майже 300 найменувань американських експортних товарів вартістю 2,5 млрд. євро (що приблизно покриває 2 млрд. дол. збитків європейських металургів).

Чим же ці мита такі «розумні»? Як повідомив газеті The Wall Street Journal глава комісії ЄС із питань торгівлі Паскаль Ламі, ЄС підготував список таким чином, щоб до нього ввійшли насамперед товари, виготовлені в штатах, де президент Буш лише незначною більшістю голосів випередив на президентських виборах 2000 року свого суперника. Саме від цих штатів залежить успіх його партії на проміжних виборах 2002 року. Приміром, до списку увійшли зроблені у Вісконсині мотоцикли Harley-Davidson і апельсиновий сік із Флориди (Флорида була ключовим штатом, що забезпечив Бушу перемогу в 2000 році).

У результаті — «Штати готові на розумних умовах розглянути питання про виплату компенсації зарубіжним постачальникам сталі, які постраждали від підвищення імпортних мит», — заявив торговий представник США Роберт Зеллік. Виступаючи у Вашингтоні, він також закликав країни ЄС не поспішати із запровадженням своїх обмежень проти США.

Втім, хоч би чим закінчилися переговори США з іншими країнами, Україні і Росії в цій боротьбі нічого «не світить». ВОТ захищає тільки своїх...

Росія «відігралася»
на сусідах

Рішення Буша в Росії сприйняли дуже бурхливо. Щойно про нього стало відомо, російський прем’єр Михайло Касьянов сказав, що внаслідок підвищення США імпортних тарифів на сталь Росія зазнає 400 млн. дол. збитків щороку, і додав, що все ще сподівається домовитися з американцями. Потім сума збитків збільшилася до 700 млн. і надій, здається, у нього вже не залишилося. За оцінками ж російських металургів, збитки становитимуть 1,5 млрд. дол. І йдеться не лише про прямі втрати...

У принципі, російські металурги та сталевари інших країн не так і побоюються закриття для них ринку США. Економісти говорять про значно більші непрямі втрати від ухваленого американцями рішення і «охрестили» їх — «ефектом або принципом доміно». По-перше, цей ефект діє всередині країн, до яких США застосували обмеження. Знизяться доходи металургійних підприємств, а отже, зменшаться і доходи країни, збільшиться безробіття, доведеться вдатися до істотного скорочення соціальних програм, та й до інших «принад».

По-друге, це призведе до найбільшого в історії світової економіки переділу сфер впливу на металургійних ринках. Після «закриття» Америки на інші ринки рине продукція, яка призначалася США, — це як мінімум 16 млн. тонн на рік, що загрожує такими самими обмеженнями і на цих ринках.

Що це означає на практиці? Європейський Союз планує запровадити квоти на імпорт сталі з країн, щодо яких США запровадили нові тарифи. «Особлива увага приділятиметься постачанням з Азії та Латинської Америки, — пише The Wall Street Journal. — Ці регіони — значні виробники сталі і дуже постраждають від запровадження США обмежень. Водночас на шляху цієї сталі до країн ЄС майже немає перешкод, і потік недорогої сталі може ринути в Європу».

І, нарешті, приклад, уже ближчий до України, — про можливе підвищення з березня імпортних мит до 35% на імпорт сталі й іншої металургійної продукції з нашої країни і Росії заявила також Мексика.

І це ще не повний перелік держав, готових за будь-яку ціну обмежити поставки сталі на свої ринки. Але сюрпризом став осуд дій Вашингтона з боку Канади, найбільшого торгового партнера США. І це при тому, що проти Канади американці не запроваджували торгових санкцій.

Впливові асоціації канадських виробників, експортерів і автомобільних виробників закликали федеральний уряд утриматися від запровадження підвищених митних тарифів на імпортовану сталь, на чому наполягає американський уряд.

Що стосується Росії, то «ефектом доміно» там переймаються особливо сильно.

Коли перший мандраж від ухваленого американцями рішення минув, росіяни стали думати, чим би компенсувати цей злощасний ефект. Напередодні ухвалення Бушем рішення Росія, за прикладом України (а також Європи і Китаю), вирішила з 10 березня обмежити ввезення курятини. Варто зазначити: « удар у відповідь» було вибрано дуже вдало — 2001 року із США до Росії імпортовано 970 тис. тонн курятини, а її вартість — 600 млн. дол. — майже повністю перекриває названу Касьяновим суму збитків.

Реакція США на це рішення Росії була блискавичною. Торговий представник США Роберт Зеллік злобливо заявив, що заборона на ввезення «ніжок Буша» означатиме збереження в законодавстві США поправки Джексона—Веніка. Американський чиновник, правда, не уточнив, що поправка приймалася не у зв’язку з ввезенням до Росії курятини, а зовсім навпаки — в ім’я свободи виїзду з Росії її громадян. Тим часом це тісно пов’язано зі ставленням США до вступу Росії до ВОТ. Зеллік дав зрозуміти, що і ця позиція може загостритися.

За останніми даними, Росії вдалося вибити у американців збільшення квоти на постачання слябів до рівня 2000 року (США взяли на себе зобов’язання і надалі розширювати її протягом трьох років). Крім того, з низки видів холоднокатаної сталі, що не виробляється у США або виробляється в незначній кількості, будуть або зняті обмеження, або запроваджені квоти. Проте щодо гарячекатаної сталі розбіжності ще зберігаються.

І ціна можливих поступок, як неважко здогадатися, — кури. Саме тоді російський прем’єр Касьянов заявив, що «тема заборони імпорту м’яса птиці із США вичерпана» і постачання можуть бути відновлені протягом 10—30 днів. Тобто можна вважати, що російська операція під назвою «кури в обмін на сталь» пройшла більш-менш успішно. Чому більш-менш? На думку російських експертів, ціна цієї торгової угоди різна: якщо США виграють 600 млн. дол. на рік, то Росія — близько 300—400 млн.

Компенсація під номером 2. Заступник глави Мінекономрозвитку і торгівлі (МЕРТ) Максим Медведков нагадав, що Росії вдалося підписати вигідну угоду про торгівлю сталлю з ЄС. Російська квота на європейському ринку збільшується на 28% і досягне нинішнього року 1,2 млн. тонн. Причому можливо, що експорт коштуватиме російським сталеварам дешевше, — МЕРТ подав уряду пропозицію про скасування експортних мит на чорні метали.

І остання — третя, що стосується безпосередньо України: Росія активізувала антидемпінгові розслідування відносно імпорту сталі з України.

13 березня комісія із захисних заходів уперше в російській зовнішньоторговельній практиці запровадила спеціальні мита в розмірі 21% проти українських постачальників прутків з чорних металів. Відповідно до офіційної версії, Україну покарано за держсубсидування експорту, заборонене ВОТ (мабуть, ідеться про «почилий у Бозі» 1 січня 2002 року Закон «Про економічний експеримент...»)

Українців покарали і за виявлений комісією із захисних заходів демпінг при постачанні в Росію оцинкованої сталі, і на неї — також уперше в російській практиці — будуть запроваджені антидемпінгові мита в розмірі 31,8%. Демпінгом оцинкованої сталі, на думку росіян, займалися й казахи. Тільки з іще вагомішими наслідками — мито на їхню сталь становитиме 36,9%. І це ще не все — раніше росіяни запровадили мито на українські труби. Слід згадати і про запроваджені обмеження на український цукор та кондитерські вироби.

Щоправда, банальне копіювання американських методів роботи на світовому ринку не пішло на користь росіянам.

Україна: де тут Слон, ми — Моська...

В Україні спочатку реакції не було жодної. Взагалі. Більше того, за повідомленням поінформованих джерел, для проведення першого аналізу наслідків для України від запроваджених Штатами мит високі урядові чини зібралися 6 березня тільки в пообідній час. Зустрілися з американським послом Карлосом Паскуалем, вислухали його запевняння в дружбі, висловили йому легкий негатив з приводу чергових торгових обмежень. Не більше того.

Мляву реакцію Кабміну можна пояснити хіба що тим, що всі позиції, які українські металурги мали на ринку США, були втрачені ще 2001 року. «Ми зробили все, що могли. Свідомо зняли постачання на ринок США, переорієнтували географічну структуру експорту і пішли на ринки, де вільно», — заявив представник Мінпромполітики України. «Збитки є, але це лише потенційні втрати — на рівні 300 млн. дол. А реально ми втратимо на порядок менше», — додав він.

За даними Держкомстату, 2001 року, порівняно з аналогічним показником 2000 року, Україна збільшила виробництво сталі на 5,5% — до 33,5 млн. тонн (за даними ISII — 33,11 млн.). Значні обсяги сталі були експортовані, проте, за даними Мінекономіки, сьогодні США не входять до числа основних покупців українського металу. Згідно з даними цього відомства, 2001 року країна експортувала своєї металопродукції на суму 4,976 млрд. дол., а частка США в цьому обсязі становила в 2001 році лише 114,239 млн. дол. Усього в США з України було постачено 505,491 тонни продукції чорної металургії, що втричі менше, ніж обсяг експорту до США металопродукції України в 2000 році.

Кілька думок представників підприємств. Голова правління, гендиректор ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» Володимир Жуков: «На щастя, на американському ринку ми не працювали, тому нічого і не втрачаємо». Директор зі стратегічного розвитку ВАТ «Дніпроспецсталь» Пилип Вагнер: «США запроваджують обмеження на імпорт нержавіючої сталі в розмірі 15%. Проте на нас це не позначиться, оскільки ми вже практично перестали постачати у США продукцію».

Отож, навіщо особливо хвилюватися — втрати невеличкі, а скажеш зайве — собі ж гірше. Адекватних аргументів в України жодних, а США можуть заблокувати «Джексона—Веніка», та й під час вступу до ВОТ, куди Україна планує потрапити вже до кінця нинішнього року, підтримка американців також не завадила б. За словами Президента Кучми, Україна не запроваджуватиме відповідних санкцій проти США через мита на сталь, а «закликатиме до здорового глузду американців».

Україна також сподівається на успішну реалізацію «трансакції» — «кури в обмін на сталь». З пропозиціями щодо скасування заборони на імпорт «ніжок Буша» у Київ 22 березня приїжджав представник департаменту аграрної політики США Боб Мерклі. Проте поки що сторонам домовитися не вдалося.

Хоча політики і в Україні, і в Росії стверджують, що «сталеві» заходи і заборона на ввезення стегенець аж ніяк не взаємозалежні...

Про «ефект доміно» в Україні зрозуміли лише через два дні і кинулися підраховувати свої збитки на інших ринках. Зокрема непрямого удару можуть зазнати країни Південно-Східної Азії, куди українські металурги переорієнтували свої постачання після втрати американського ринку.

Активізувався Китай, що також постраждав від захисних заходів США. Хоча найближчим часом у Пекіні мають зустрітися представники Мінекономіки України з відповідними офіційними особами Китаю з приводу нескорочення українського імпорту сталі, успіх цих переговорів проблематичний.

Можуть бути проблеми в українських сталеливарників і при постачаннях у Євросоюз. Хоча торік Україні і вдалося домовитися про збільшення квоти з металопрокату на 35% і, здається, України немає серед країн, із якими ЄС вирішила переглянути свої торгові відносини. Проте ситуація в будь-який момент може змінитися — занадто вже великі втрати...

Адекватну відповідь України на дії США і Росії озвучив прем’єр-міністр Анатолій Кінах. Він заявив, що уряд найближчим часом розробить заходи для захисту внутрішнього ринку від ввезення деяких видів продукції. Як удалося зрозуміти з подальших коментарів прем’єра, йдеться про імпорт російської залізорудної сировини на українські метпідприємства і про антидемпінгове розслідування, пов’язане з експортом до України їхніх же міндобрив та легкових автомобілів.

За словами пішли і конкретні справи — 15 березня стало відомо, що Україна запровадила квоту в розмірі 4,5 млн. тонн на рік на імпорт залізорудної сировини, а 21 березня — терміном на 4 місяці попереднє спеціальне мито в розмірі 41% на імпорт цементу з Росії. З’явилася і нова загроза — підприємства, що виробляють в Україні картон і папір, звернулися до уряду з пропозицією захистити їх від російської продукції.