Борис ТИМОНЬКІН: «Єдиним критерієм була ціна»

Поділитися
Як уже повідомлялося в пресі, у середині лютого один із найбільших українських банків — Укрсоцбанк — змінив основних акціонерів...

Як уже повідомлялося в пресі, у середині лютого один із найбільших українських банків — Укрсоцбанк — змінив основних акціонерів. Його власники (опосередковано банк контролювали структури Віктора Пінчука і його партнерів) підписали угоду про продаж 85,42% акцій другому за розміром в Італії Banca Intesa. Сума угоди становила 1,16 млрд. дол., що є новим рекордом для українського фінансового ринку.

Перехід під контроль іноземних акціонерів уже третього (після «Авалю» і Укрсиббанку) системного банку закріпив тенденцію інтернаціоналізації українського банківського сектора.

Про наслідки продажу і перспективи банку «ДТ» розпитало голову правління УСБ Бориса ТИМОНЬКІНА.

— Наскільки ви задоволені ціною продажу? Чи могла вона бути ще вищою?

— Почнемо з того, що це й так дуже солідна ціна — найвища в історії банківського сектора. Що, до речі, свідчить про якість проданого «товару», адже за погане не викладуть великих грошей. Тепер ціна за Укрсоцбанк є індикатором рівня бажання великих іноземних банків облаштуватися на українському ринку.

— Скільки загалом було пропозицій від іноземних банків, які були критерії відбору, чому не пройшла пропозиція від угорського ОТР Bank?

— Спочатку було вісім претендентів, потім коло звузилося до чотирьох, наприкінці — залишився один, котрий і став покупцем. Серед учасників були європейські банки із солідною репутацією, і тому єдиним критерієм стала ціна купівлі. Пропозиція, яка надійшла від OTP Bank, була досить вигідною, але усе-таки меншою, ніж запропонував переможець.

— Продавалися акції банку чи управляюча компанія?

— Предметом угоди купівлі-продажу була компанія-власниця — комерційна структура, якій належить контрольний пакет акцій Укрсоцбанку. Таким чином, покупець одержав право власності на 85,4% акцій банку.

І вже в процесі купівлі-продажу була проведена додаткова емісія і пакет збільшився до 88,1%. Реєстрація цієї додаткової емісії мала завершитися у липні-серпні нинішнього року.

— Наскільки загостриться конкуренція в банківському секторі, зокрема, у ТОП-10? Взагалі, яку кількість банків ви вважаєте оптимальною для України?

— Загострення конкуренції, безумовно, відбудеться. Хоча, як свідчать показники розвитку банківської системи в попередні роки, загострення конкуренції відбувається циклічно серед кількох груп банків.

Окремо хочу зазначити, що не існує поняття «оптимальна кількість банків». Зокрема, помилково вважати, що чим менше банків, тим краще для економіки. Наприклад, у США — понад 25 тис. банків, а в Німеччині — 2 тис., і при цьому там існує дуже гостра конкуренція. Просто кожен банк має свою нішу на ринку. Вважаю, українська банківська система теж розвиватиметься в цьому напрямі.

Тож з приходом в Україну іноземних банків такого «апокаліпсису», як «вичищення ринку», не станеться. До речі, це — далеко не останній прихід іноземних банків у нашу країну; нинішнього року на український ринок можуть вийти ще три-шість банків.

— Що виграє Укрсоцбанк у результаті угоди?

— Одна зі складових рейтингу банку — це підтримка його акціонерів, тобто їхня спроможність підтримувати банк як у звичайних ситуаціях, так і в «стресовий» період (наприклад, у період помаранчевої революції багато банківських установ відчували кризу ліквідності).

Угода з продажу контрольного пакета акцій італійському Banca Intesa уже сприяла підвищенню рейтингу Укрсоцбанку. Ми зрівнялися з Укрексімбанком і перебуваємо на «рівні суверена» — України як держави. Плюс природний доступ до більш довгих і дешевих ресурсів материнського банку, а також до технологій і досвіду.

— І що буде далі? Чи обговорював покупець свою стратегію роботи на українському ринку з топ-менеджментом Укрсоцбанку?

— Усі іноземні інвестори, які заходять на український ринок, мають подібну стратегію, як правило, агресивну. Цьому сприяє насамперед величезний потенціал українського ринку, який динамічно зростає. Наприклад, у нас зростання ринку банківських послуг становить у середньому 40—50% на рік. Для порівняння: у Центральній і Східній Європі — у середньому 20—25%, у ЄС — 4—7%. Стратегія Banca Intesa — завоювання роздрібного споживчого ринку банківських ресурсів України плюс активна робота з корпоративним сектором.

— Що загалом змінить прихід на український ринок іноземних банків?

— Насамперед спостерігатиметься зростання капіталізації банківської системи. Це, у свою чергу, дасть змогу залучити більше кредитних ресурсів, причому дешевших і на триваліші терміни.

— Наскільки ви тепер зможете здешевити кредити?

— Цей процес уже пішов. Але на внутрішньому (гривневому) кредитному ринку зміни, можливо, будуть незначними — передусім за рахунок підвищення довіри до банку, придбаного іноземним інвестором. Найбільше зниження ставок відбудеться за кредитами в євро. І з 20 лютого ми зробили в цьому напрямі перші кроки, знизивши ставку до 10,5% річних.

— Банк працюватиме як самостійна юридична особа чи обговорювалася перспектива його перетворення на філіал іноземного банку? Тим більше що при вступі до СОТ від нас вимагатимуть поступок стосовно філіалів інобанків.

— Така перспектива не обговорювалася. До того ж, як свідчить практика, європейські банки вважають за краще не відкривати філіали, а працювати в інших країнах через свої дочірні структури.

Крім того, «філіальний» проект змін до Закону «Про банки і банківську діяльність» виписаний дуже мудро. Масовому допуску філіалів першокласних іноземних банків на наш ринок перешкоджає положення цього законопроекту про те, що іноземний банк може відкрити філіал в Україні тільки за умови, що в його країні одержать право відкривати свої філіали українські банки.

Водночас у найближчі роки відкриття вітчизняними банками своїх філіалів за кордоном, зокрема в Європі, неможливе, оскільки більшість розвинених країн (насамперед держав Євросоюзу) захищені від цього жорсткими нормами свого банківського законодавства. Таким чином, вимоги законопроекту унеможливлюють масовий прихід в Україну філіалів іноземних банків у найближчі роки.

— Чи існує загроза скуповування українських банків іноземцями?

— Щоб відповісти на це запитання, потрібно проаналізувати крайнощі. Припустімо, скуплено усі банки. Ну то й що? Коли на ринок приходять сильні гравці, нічого поганого в цьому немає. Чи буде це загрозою для «слабких і убогих»? Так, буде. Вони швидше «помруть» — у цьому і полягатиме природний відбір.

— Чи залишаться в ТОП-10 банки з українським капіталом?

— У найближчі три роки, гадаю, залишаться. Але в довгостроковій перспективі — у межах 10 років — маю щодо цього великі сумніви. Проте зниження банків з українським капіталом у загальному рейтинг-листі не призведе до негативних наслідків для споживачів фінансових послуг. Прихід на український ринок західних банків підвищує стабільність вітчизняної фінансової системи.

— Чому скуповування українських банків почалося саме зараз?

— Свою роль тут відіграв комплекс чинників. Уже дозріла економічна ситуація. До того ж велике значення має визнання Євросоюзом істотного просування України в напрямі демократії.

— Як ви оцінюєте заяви ТОВ «Славутич-Реєстратор» — міноритарного акціонера, що висловлює невдоволення продажем?

— Узагалі міноритаріїв цікавлять насамперед котирування їхніх акцій. Продаж Укрсоцбанку істотно збільшив такі котирування. Напевно, тому переважна більшість міноритарних акціонерів банку угоду привітали.

Зробимо прості підрахунки.

Після реєстрації емісії акцій статутний фонд Укрсоцбанку становитиме 370 млн. грн. Ринкова ціна банку (сплачена покупцем) — 5,615 млрд. грн. Після продажу контрольного пакета Укрсоцбанку ринкова ціна його акцій перевищила номінал у 17,8 разу. Умовно кажучи, акція за 10 коп. сьогодні на ринку коштує 1,7 грн. І це притім, що колись наші акції продавалися по 8 коп.

Стосовно ж докорів, що угода здійснювалася закрито, то законодавство України не передбачає обов’язкового узгодження продажу акцій з іншими акціонерами. Тим більше, ще раз підкреслю, що продавалися не акції, а компанія, яка володіє ними.

І, зрештою, я принципово не розумію, чим можуть бути незадоволені міноритарії, адже в результаті проведеної операції вони заробили на своїх акціях понад 1500% прибутку буквально за кілька місяців!

— Серед заяв міноритаріїв були й обвинувачення в порушеннях, які мали місце на другому етапі підписки на акції...

— На першому етапі кожен акціонер має право підтримати свою частку. Наприклад, був у нього 1% акцій — він може докупити за номіналом до 1% під час емісії. При цьому вже за кілька місяців до підписки акції Укрсоцбанку на ПФТС котирувалися по 10 номіналів. Тобто акціонеру відразу робиться солідний подарунок — можливість заробити в 10 разів більше. Зрозуміло, жодних скарг після першого етапу не надходило: усі, хто прийшов, підписалися на акції.

Відповідно до банківського законодавства, на другому етапі підписки реалізуються акції, які не було продано на першому. Таких у нашому випадку виявилося усього близько 3%.

Процедура торгів — у порядку живої черги. Двері банку на всіх етапах було відчинено. Черга виникла вранці напередодні дня продажу, а підписка почалася в призначений день і час. Усього в черзі було близько 40 покупців. Проте перші п’ять акціонерів-черговиків скупили всі акції. Тобто для того щоб купити ці 3% залишку, потрібно було елементарно не полінуватися, а вчасно прийти до нас в офіс і купити акції. При цьому, повторюю, усі, хто протестує, успішно купили акції на першому етапі підписки.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі