«Битий небитого везе»

Приблизно так можна охарактеризувати ситуацію по обидва боки українсько-польського кордону відтоді, як два роки тому Польща увійшла до кола країн Шенгенської зони.

Нині на кожних 100 автомобілів, які перетинають українсько-польський кордон, лише 10 — українських. Багато мешканців українського прикордоння, які донедавна досить успішно розвивали тут власний бізнес — будівельний, перевезення, готельний, аграрний, змушені були згорнути його. На плаву залишилося обмежене коло підприємців, котрі мали польські візи і могли продовжити свій бізнес без перешкод. Зате польські підприємці отримали більше можливостей і повністю переобрали на себе ініціативу. Саме на польській частині кордону сьогодні найбільше будівельних підприємств, готелів та ресторанів. На неймовірній користі спрощеного прикордонного руху нещодавно наголосив представник головного статистичного управління Польщі В’єслав Лагодзінський.

На його думку, Підкарпатське та Люблінське воєводства — це економічно слабо розвинені регіони Польщі. І саме прикордонний рух з Україною створює шанси для їх розвитку. Це ж стосується і прикордонних зон поблизу Львова та Луцька. Доки рівень економіки в обох країнах не вирівняється, доти державний польсько-український кордон буде джерелом заробітку для підприємців обох країн. Проте після входження Польщі до Шенгенської зони користь поки що мають переважно польські підприємці.

Зрозуміло, що українці були незадоволені таким становищем. Тому після тривалих українсько-польських переговорів було вирішено запровадити особливі умови спрощеного перетину кордону хоча б для мешканців прикордонної зони. Спочатку йшлося про 50-кілометрову зону, а коли у справу втрутився Євросоюз, її було звужено до 30 кілометрів. Таким чином, під дію угоди про малий прикордонний рух потрапили понад півтори тисячі населених пунктів Львівської та Волинської областей.

Це означало, що близько 1,4 млн. мешканцям буде видано документ, який дозволить перебувати без паспорта і візи на польській стороні у межах 30-кілометрової зони від кордону до 90 днів кожних півроку. Перший дозвіл мешканці отримають на два роки, а якщо з їхнього боку не буде допущено порушень, наступні дозволи видаватимуться вже на п’ять років. Про прийняття відповідного документа і готовність Польщі хоч завтра почати видавати відповідні документи для перетину польського кордону нещодавно заявив польський консул. Проте для набуття угодою чинності документ повинна ратифікувати Верховна Рада України.

На запитання, чи не станеться так, що жителі української сторони перетворяться на дешеву робочу силу для польських підприємців, депутат Львівської обласної ради Богдан Кук відзначив, що справді у перший період це дасть українцям можливість заробити початковий капітал, який згодом можна буде вкласти у розвиток власної справи. І Жовківський район, де силами малого та середнього бізнесу вже споруджено чимало готелів, автозаправних станцій, пунктів харчування та іншого придорожнього сервісу, — підтвердження цього.

Як засвідчила недавня зустріч митників, прикордонників, представників обласної та районних рад і адміністрацій, що зібралися для обговорення питань реалізації угоди про правила місцевого прикордонного руху, українська влада не готова дати «зелене світло» підприємцям і заробітчанам. Причина для такого висновку — документ досі не ратифікувала Верховна Рада. Представниця МЗС, присутня на нараді, виявилася не готовою надати будь-яку інформацію.

Проте, як повідомив народний депутат Андрій Шкіль, українська сторона зробила все, залежне від неї, для набуття чинності угодою про малий прикордонний рух між Україною та Польщею. Польська сторона угоду ратифікувала, але її ще мають підписати президент і прем’єр Польщі. Саме тут виникають складнощі, бо всім відомі стосунки між главою держави та керівником уряду Польщі. Спростував він також побоювання, що початок дії угоди про прикордонне співробітництво спричинить виведення робочої сили за межі України. Тут усе залежатиме від величини оплати праці.

На думку підприємців, найсерйознішою проблемою є те, що принаймні половина з 1,4 млн. людей, котрі проживають у 30-кілометровій зоні, претендуватимуть на отримання дозволу на перетин кордону. Швидше за все, українська влада не готова до такого розвитку подій.