Батарейне головотяпство як добра традиція

Поділитися
Терплячий і до всього звиклий «маленький українець» вже якось зріднився з думкою, що опалення як на теперішні часи — задоволення ну зовсім не з дешевих...

Пам’ятається, ще до виборів, під час виїзної наради в сумнозвісному Алчевську, прем’єр-міністр України Віктор Янукович сказав майже афористичну фразу. Намагаючись зробити так, щоб учасники заходу пройнялися важливістю теми, прем’єр грізно, у своїй манері, заявив: «Боятися треба не 30 вересня, а 15 жовтня».

І таки мав рацію. Вибори минають, а опалення — тема вічна. Особливо, коли деякі ночі виявляються вже не по-осінньому прохолодними, а по-зимовому холодними.

Терплячий і до всього звиклий «маленький українець» вже якось зріднився з думкою, що опалення як на теперішні часи — задоволення ну зовсім не з дешевих. Але цей самий настирний українець, котрий, як співав колись Володимир Висоцький, постійно нарікає й вимагає справедливості, задумуючись над питанням: а чи є за що платити? Минулого разу всі стверджували, що уряд Януковича врятувала тепла зима і лише тому на карті України не з’явилося нового «Алчевська». Тепер усі чекають, як воно буде цього разу.

На батьківщині врятованого теплою зимою прем’єра опалювальний сезон розпочався в тради­ційний термін — 15 жовтня. У пер­ший же день зранку запрацювали 60% котелень. Повністю й відразу було запущено об’єкти в Донецьку, Маріуполі, Красно­армійську, Добропіллі. До вечора того ж дня тепло вже надійшло до 41% житлових будинків, 61% лікувальних установ, 63% шкіл і 68% дитячих дошкільних закладів. У деяких школах, щоправда, опалення не включали навмисне: на прохання чиновників від освіти пуск тепла відкладено до закінчення канікул, аби не марнувати дорогий ресурс.

Такий початок представники влади оцінюють як «класичний дебют»: кожен рік... загалом, традиції в усіх свої. За словами відповідального за регіональне ЖКГ заступника губернатора Донецької області Юрія Хиврича, на те, щоб цілком розкачатися й увійти в режим, звичайно йде днів десять, а то й два тижні. Інертна, мовляв, ця махина, теплопостачання. Поки «розкачка» начебто йде за планом.

З технічного погляду, особливих проблем на Донеччині не очікується. У підготовку підприємств теплокомуненерго до роботи в зимовий період в області було вкладено 300 млн. грн., із них 15,65 млн. — у Донецьку. Щоправда, в деякі міста досі не надійшли заплановані в держбюджеті-2007 кошти з цільових програм модернізації теплового господарства, отож ремонтуватися й модернізуватися довелося переважно самотужки.

Варто зазначити, що донецькі управлінці й у комунальному господарстві стали виліковуватися від індустріальної гигантоманії, дедалі частіше віддаючи перевагу компактним й ощадливим у споживанні ресурсів агрегатам. Так, цього літа було закрито велику котельню в Селидовому, завантаження якої становило всього 25% (що поробиш, скорочується населення в донбаській провінції, а не зростає, як розраховували проектувальники об’єктів комунальної інфраструктури). Замість неї на базі теплопункту побудовано міні-котельню — теплової енергії стільки ж, а витрат непорівнянно менше.

Розглядаються проекти переходу на опалення з допомогою міні-котелень і в ряді інших міст облас­ті. Максимальні холоди, на які розраховані донецькі об’єкти тепло­постачання — -25 °С, і тепловики запевняють, що за такої температури система працюватиме стабільно. Якщо вдарять вже зовсім люті морози, то можливі варіанти...

Після інцидентів у Дніпро­петровську та Полтавській області, пов’язаних із вибухами газу, на Донеччині про всяк випадок ще раз перевірили газорозподільчі системи з погляду їхньої безпеки. Запевнили, що все буде гаразд.

Водночас дається взнаки недосконалість системи управління комунальною галуззю в цілому. Котельні начебто запрацювали, але тепло поки є далеко не скрізь, що викликає справедливі нарікання, оскільки плату за опалення акуратно нараховують із 15 жовтня, з моменту початку опалювального сезону. Донецька область, як і багато інших, перейшла на сезонний тариф, тобто сплачувати за тепло тепер доводиться лише півроку, але в подвійному порівняно з цілорічним тарифом розмірі. На різних теплопостачальних підприємствах сезонний тариф коливається на позначці трохи вище від 5 грн. за квадратний метр: 5,10 грн. — в Донецьку, 5,38 грн. — у містах, які обслуговуються обласним об’єднанням «Донецьктеплокомуненерго» тощо. Та коли людина по телевізору бачить бадьорі репортажі про успішний запуск системи теплопостачання і котельні, що так весело пихкають, а в його власній квартирі вранці покривається примороззю батарея і в поштовій скриньці справно з’являються рахунки за опалення, це викликає цілком передбачувану реакцію. Особливо після того, як у пошуках правди звертається до інстанцій, а ті лише кивають одна на одну: тепломережа каже, що винен ЖЕК, житловики, своєю чергою, валять усе на тепловиків.

Люди, вислухавши і тих і інших, як правило, просто перестають платити. В Донецьку, наприклад, падіння платежів населення виявилося для місцевої тепломережі таким важким ударом, що виникли труднощі з виплатою заробітної плати, не кажучи вже про інші обов’язкові або необхідні платежі. І тепер тут всерйоз побоюються, що сезонний персонал котелень просто розбіжиться, адже зарплата в теплопостачальній галузі й без того не найвища, а коли її ще й платять нерегулярно...

Тільки в перший день опалювального сезону донеччани недоплатили 300 тис. грн. У середньому по області рівень платежів поки більш-менш прийнятний — 94%, але спеціалісти прогнозують падіння, тим паче що влітку послуги не надавалися й підприємства просто «добирали» недоплачене минулої зими.

Влада Донецької області також щиро дивується, чому жителі регіону, з одного боку, не дуже охоче сплачують за послуги, але з другого боку — аж ніяк не пос­пішають скористатися такою славнозвісною «халявою» від дер­жави, як пільги та субсидії. За офіційними даними, з виділених дер­жавою для Донецької області 573 млн. грн. на пільги та субсидії поки використано лише 212 млн. Комунальники й чиновники зізнаються: вони зацікавлені в тому, щоб число одержувачів зростало, оскільки, на відміну від людей, які можуть іноді й не заплатити, держава розраховується акуратно, й ці гроші відразу ж витрачаються на купівлю енергоресурсів.

Торік до початку опалювального сезону правом на одержання житлової субсидії скористалося 160 тис. донецьких сімей, в нинішньому — лише 60 тис. Рівно на 100 тис. сімей менше. Причини дві. По-перше, в Донецькій області високий середній рівень офіційної заробітної плати, що для багатьох автоматично закриває дорогу до державної допомоги. Крім того, Марк Твен не дарма кепкував із приводу статистики. Всі пам’ятають, що торік тарифи зросли вдвічі й більше, але, за офіційними даними, частка витрат на оплату житлово-комунальних послуг у бюджеті середньостатистичної донецької сім’ї зменшилася з 20 до 17%, а показник витрати сукупного прибутку на оплату послуг комунальних підприємств є визначальним під час призначення субсидії.

По-друге, з 1 вересня скасовано впроваджений торік після повсюдного підвищення тарифів спрощений порядок оформлення субсидій, коли можна було стати одержувачем цього виду соціальної допомоги практично без усілякої тяганини. Нині все повернулося на круги свої, й охочі скористатися послугами державної доброчинної машини змушені знову простоювати в чергах і збирати масу довідок.

Не надто переймаються через свої платежі донеччани ще й тому, що нові «Правила користування тепловою енергією», затверджені постановою Кабміну №1198 від 3 жовтня 2007 року, забороняють будь-які відключення під час опалювального сезону, навіть у вигляді каральних санкцій за накопичені борги. Такий філантропічний настрій авторів нормативних документів, які регламентують роботу теплопостачальних підприємств може вплинути на стабільність постачань природного газу на донецькі котельні.

Мабуть, слово «газ» напередодні і в перші дні опалювального сезону звучало частіше за будь-яке інше. Для теплокомуненерго газ сьогодні так само важливе, як раніше корова для селянської сім’ї — запорука й основа усього доброго в цьому житті. Від політики газотрейдерів у теплопостачанні залежить практично все. Буде газ — буде опалення. Не буде газу — люди будуть мерзнути. Подорожчає газ — доведеться знову підвищувати тарифи. Дорожчає, звичайно, не лише газ, але підвищення цін на електро­енергію або воду для котлів вдасться нівелювати за рахунок енергозбережних програм під загальним гаслом «нумо затягнемо паски тугіше».

ДК «Газ України» цього року знову має намір тримати підприємства теплокомуненерго на короткому повідку. Питання про виділення лімітів на постачання газу вирішуватиметься тричі на місяць: заплатив за минулу декаду — отримуй газ на наступну. Не заплатив — пропонуємо відключитися самому, інакше відключимо примусово. Саме енергетичні питання найчастіше спричиняють чвари і розбіжності між комунальним начальством у Донецькій обласній державній адміністрації й органах місцевого самоврядування. Державні чиновники зі службового обов’язку лобіюють інтереси українських корпорацій-газотрейдерів, муніципалітети захищають свої комунальні підприємства й іноді досить емоційно реагують на постійні нагадування «давайте гроші».

Для початку опалювального сезону отримують газ лише ті підприємства, які маму-тата слухалися, не вередували і розплатилися за паливо, спалене минулою зимою. Середній рівень сплати за газ у Донецькій області вийшов найвищий за останні п’ять років — 93,1%. Регіональні підприємства теплокомуненерго поки спожили газу на 573 млн. грн. і 531 млн. вже віддали постачальникам.

Проте це аж ніяк не означає, що всі й одразу отримали газ і затопили котли. Сповна розплатилися за газ тепловики Донецька, Ма­ріуполя, Красноармійська, Краматорська, Артемівська й Угледа­ра. В цих містах котельні вже отримали ліміти на паливо й працюють стабільно. Трохи пізніше до них приєдналися тепломережі Горлівки та Макіївки, де рівень оплати становив 95%.

Найбільші побоювання вик­ликав «опалювальний монстр» Донецької області — об’єднання «Донецьктеплокомуненерго», яке опалює 50 міст і селищ області й утримує в своєму господарстві 376 котелень. Тут у самий переддень опалювального сезону за газ було сплачено всього 85%, і керівникам об’єднання довелося провести чимало часу в київських приймальнях. Питання зрештою вирішилося, за нашими відомостями, позитивно, але, певне, настільки вибило з колії керівників об’єднання, що ті досі відмовляються від будь-яких контактів із пресою та своїми споживачами. Як правило, похмуро відповідають, що їм «нема чого сказати», і кидають слухавку або випроваджують із кабінету.

За нашими даними, щоб отримати газ, «Донецьктеплокомуненерго» довелося терміново знайти й заплатити постачальникам газу 2 млн. грн. Тепер об’єкти об’єд­нання запускаються «навздогін»... А плата за опалення вже, нагадаємо, нараховується.

Втім, керівники комунальних підприємств і чиновники продовжують наполягати, що всі недоладності й труднощі нічим не відрізняються від таких самих у минулі роки. Головотяпства, недоробок або того, що заведено називати робочими моментами, в нас, як завжди, предосить. «Маленькі українці», вони ж — абоненти, вони ж — споживачі, намагаються натякнути, що так бути не повинно. І до цих натяків варто прислухатися, інакше образяться й платити перестануть.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі