«Банкротити не можна, провести додемісію акцій»

Поділитися
Минулого вівторка, 26 червня, Господарський суд Запорізької області саме так розставив розділові з...

Минулого вівторка, 26 червня, Господарський суд Запорізької області саме так розставив розділові знаки в заголовній фразі цього матеріалу і тим самим визначив долю одного зі стратегічних підприємств України — енергогенеруючої компанії «Дніпроенерго». А задача була непроста: або на підприємстві буде задіяно новий план санації із залученням інвесторів, або невдовзі його було б оголошено банкрутом і внаслідок цього розпродано «як запчастини» за копійки. З новим планом санації підприємства, щоб не пустити його під ніж банкрутства, ще раніше погодилися і Фонд держмайна, і Держдеп у справах банкрутства, інші державні інстанції і, власне, комітет кредиторів «Дніпроенерго». Але залишилися деякі питання, котрі з огляду на нинішню передвиборну ситуацію кожен трактує по-своєму. Втім, про все своєю чергою.

Шість років банкрутства, чотири роки санації…

Аби згадати і зрозуміти, про що, власне, йдеться, прочитайте довідку «ДТ» про ВАТ «Дніпроенерго». Прочитали? Тепер ви розумієте, що ця енергогенеруюча компанія — дуже ласий шматок енергетичного пирога України. І був він таким завжди. Але, на жаль, це не завадило цій енергокомпанії до 2001 року опинитися на краю боргового урвища. Один із кредиторів ВАТ «Дніпроенерго» — ЗАТ «БАРІ» звернувся до Господарського суду Запорізької області, котрий 12 грудня 2001 року своєю ухвалою і порушив справу про банкрутство енергокомпанії.

4 червня 2002 року в газеті «Урядовий кур’єр» було опубліковано повідомлення про порушення справи про банкрутство ВАТ «Дніпроенеро». Справу порушили за солідарним позовом шести компаній на суму 17,5 млн. грн. Проте загальна сума претензій кредиторів до ВАТ «Дніпроенерго» на початковому етапі становила близько 3,3 млрд. грн. Але в процесі узгодження і розгляду частину боргових претензій не було визнано. У результаті 1 вересня 2003 року Господарський суд Запорізької області затвердив реєстр вимог кредиторів ВАТ «Дніпроенерго». Таким чином, рахунок виставили 65 компаній та організацій, загальна сума претензій яких становила 1 млрд. 390 млн. грн. Структура кредиторської заборгованості включала: борги перед бюджетом і державними органами; перед постачальниками вугілля; борги за газ і його транспортування; борги за підрядні роботи; за послуги залізниці; борги за кредитами та векселями.

Відповідно до ухвали Господарського суду Запорізької області від 28 листопада 2003 року у справі про банкрутство ВАТ «Дніпроенерго» було відкрито процедуру санації і призначено управляючого санацією боржника, котрому відповідно до чинного законодавства передано повноваження органів управління боржника. Протягом трьох місяців із дня винесення ухвали про санацію боржника, відповідно до ст. 18 Закону «Про відновлення плато­спроможності боржника чи визнання його банкрутом», управляючий санацією зобов’язаний подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника. Оскільки план санації не було розроблено відповідно до зазначених вище вимог, 16 квітня 2004 року було призначено іншого управляючого санацією, якому доручили розробити план санації.

30 липня 2004 року план санації ВАТ «Дніпроенерго» було затверджено судом, а управляючого санацією зобов’язали здійснити санацію відповідно до цього плану. Однак Вищий господарський суд України 20 жовтня того ж року дану ухвалу скасував, і справу передали на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області на стадію санації боржника.

Хронологію судових рішень та ухвал можна продовжувати і продовжувати. Змінювалися управляючі санацією підприємства. Але фактом залишається те, що за весь цей час справи в ВАТ «Дніпроенерго» не поліпшилися і воно, як і раніше, залишається в борговій ямі.

До речі, одним з основних боржників «Дніпроенерго» є держпідприємство «Енерго­ринок».

На сьогодні кредиторська заборгованість ВАТ «Дніпроенерго» становить близько 1 млрд. грн. А от дебіторська заборгованість перевищує 3 млрд. грн. Але розрахуватися з боргами за рахунок дебіторки енергокомпанії «Дніпроенерго» не вдалося.

20 травня 2005 року Господарський суд Запорізької області затвердив новий (чинний на цей час) план санації ВАТ «Дніпроенерго». У ньому зазначено, що відповідно до висновку від 24 квітня 2002 року Агентства з питань банкрутства Міністерства економіки України, складеного за результатами проведення експертизи для визначення фінансового стану боржника, було встановлено таке:

— економічні ознаки доведення до банкрутства та ознаки фіктивного банкрутства ВАТ «Дніпроенерго» відсутні;

— підприємство нездатне відновити свою платоспроможність;

— можливість відновити платоспроможність ВАТ «Дніпроенерго» залежить від виконання зобов’язань ДП «Енергоринок» перед підприємством.

На квітень 2007-го непогашена кредиторська заборгованість ВАТ «Дніпроенерго» у справі про його банкрутство становила 951 млн. 928,6 тис. грн. Основна частина заборгованості — це борги перед дер­жавою, держпідприємствами та організаціями, включаючи Мінфін і Держкомрезерв. Окрім того, відкрито виконавче провадження за поточними боргами на суму майже 200 млн. грн. Зрозуміло, що в разі оголошення ВАТ «Дніпроенерго» банкрутом і початку процедури ліквідації цього підприємства більшість кредиторів упіймають облизня. А енергосистема країни втратить чималу частину генеруючих потужностей.

Термін санації ВАТ «Дніпроенерго» відповідно до поточного плану встановлювався до 28 листопада 2006 року. Але тут набрав чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення стабільного функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», і термін санації «Дніпроенерго» було подовжено до 1 січня 2008 року.

Таким чином виходило: в разі якщо до кінця поточного року санація ВАТ «Дніпроенерго» серйозно не зрушиться, то з 1 січня воно — банкрут.

Спроба вибратися з боргової ями

Усе викладене вище і спонукало управляючого санацією ВАТ «Дніпроенерго» звернутися до інвесторів і запропонувати їм узяти участь у фінансовому оздоровленні ВАТ «Дніпроенерго» з тим, щоб уникнути його банкрутства. Пропозицію про залучення інвесторів до участі в санації ВАТ «Дніпроенерго» було опубліковано 29 грудня 2006 року в газетах «Урядовий кур’єр» (№ 247, 29.12.2006 р.) і «Голос України» (№ 249 (3999), 29.12.2006 р.). Пропозицій надійшло кілька, у тому числі від російського «Альфа-банку» та українських компаній — ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» і ВАТ «Павлоградвугілля», котрі входять до складу вертикально інтегрованої «Донбаської паливно-енергетичної компанії» (ДПЕК). (До речі, до цієї ж групи компаній входить і єдина в Україні недержавна генеруюча компанія «Східенерго». І працює вона в даний час цілком успішно, особливо порівняно з аналогічними державними підприємствами.)

Розглянувши отримані заявки, комітет кредиторів ВАТ «Дніпроенерго» затвердив у ролі інвесторів українські вуглевидобувні підприємства — ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» і ВАТ «Павлоградвугілля». Що, загалом, логічно, адже ці вуглевидобувні підприємства — давні партнери ВАТ «Дніпроенерго». За рік потенційний інвестор видобуває близько 12 млн. тонн вугілля газової групи і понад 2 млн. тонн антрацитної. Це означає, що він здатен практично повністю покрити потреби у вугіллі теплоелектростанцій ВАТ «Дніпроенерго». Це означає також і стабільність поставок, і збільшення ККД використання енергогенеруючих потужностей. Та й загалом участь інвесторів — ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» і ВАТ «Павлоградвугілля» — у єдиному технологічному ланцюжку всього лише відновлює розірваний у минулому зв’язок.

Отже, управляючий санацією за участю названих інвесторів розробив зміни і доповнення до плану санації ВАТ «Дніпроенерго», які пройшли процедуру попереднього погодження з комітетом кредиторів підприємства. До речі, запропоновані інвесторами зміни до плану санації були погоджені з Мінпаливенерго України, Фондом держмайна, Державним департаментом з питань банкрутства Мінекономіки, Мінфіном і НАК «Енергетична компанія України», котра на цей час, як уже було зазначено, управляє держпакетом акцій ВАТ «Дніпроенерго».

Ці зміни і доповнення до плану санації передбачають погашення кредиторської заборгованості ВАТ «Дніпроенерго» і відновлення його платоспроможності за рахунок коштів, отриманих від інвесторів ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» і ВАТ «Павлоградвугілля».

Фактично інвестори планують передати ВАТ «Дніпроенерго» кошти в розмірі не менш як 1 051 928 590,19 грн., з яких 100 млн. грн. буде витрачено на відновлення основних фондів ВАТ «Дніпроенерго» або погашення реструктуризованої поточної заборгованості підприємства за податками і зборами, а понад 950 млн. грн. — на погашення боргів перед кредиторами.

Крім цього інвестори беруть на себе зобов’язання внести інвестицій загальним обсягом не менш як 1 млрд. грн. у модернізацію, реконструкцію, ремонт (поліпшення) основних фондів ВАТ «Дніпроенерго», але уже відповідно до окремого інвестиційного договору. Адже ні для кого не секрет, у якому жалюгідному стані перебувають об’єкти генерації. За оцінками Мінпаливенерго, 92% енергоблоків ТЕС відпрацювали розрахунковий ресурс (100 тис. годин), 64% подолали визнану у світовій енергетичній практиці межу фізичного зносу в 200 тис. годин і потребують термінової заміни або хоча б модернізації. Але за які кошти? У держави грошей на це немає. Натомість їх мають інвестори. Вітчизняні інвестори.

З огляду на необхідність оптимального співвідношення між залученням коштів для повного погашення конкурсної кредиторської заборгованості ВАТ «Дніпроенерго» і залучення додаткового інвестування в розвиток виробничих потужностей, а також необхідність зберегти контроль держави над ВАТ «Дніпроенерго», зазначені заходи планом санації передбачається здійснити таким чином, щоб забезпечити збереження пакета акцій цього ВАТ, котрий належить державі і переданий до статутного фонду НАК «Енергетична компанія України», у розмірі не менш як 50%+1 акція.

Є в історії з ВАТ «Дніпро­енерго» ще один важливий аспект — екологічний. Тільки в першому кварталі 2007 року підприємство внесло 28 млн. грн. екологічних платежів за викиди. Шукати внутрішні резерви для подолання екологічних проблем практично безглуздо, тому що знос основних фондів — колосальний, і навіть зберегти працездатність підприємства без інвестицій буде неможливо. Скажімо, завантаженість золовідвалів Запорізької ТЕС, котра входить до складу «Дніпроенерго», сягнула граничного рівня: фактично золовідвали вже треба закривати. А оскільки золу треба кудись дівати, адже станція без відвалу працювати не зможе, то її доведеться закрити.

Але навіть це не вихід: золи навалили стільки, що, якщо не укріплювати інженерних споруд відвалів, вони можуть спровокувати екологічну катастрофу для сусідніх населених пунктів. За найскромнішими підрахунками, необхідні для вирішення проблеми золовідвалів ВАТ «Дніпроенерго» інвестиції становлять майже 160 млн. грн. Зрозуміло, що таких грошей у дер­жави немає. Як немає і коштів на заміну фільтрів, що не відповідають нормам Мінприроди, і на сіркоочистку. Усе це коштує сотень мільйонів гривень, які хтось має вкласти. Інакше, відповідно до чинних нормативних актів, підприємству загрожують серйозні санкції, штрафи, аж до припинення роботи станцій.

Так загалом виглядає пропозиція українських інвесторів і партнерів щодо санації і виробничого циклу ВАТ «Дніпроенерго». Найпоказовіше, що при цьому ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» і ВАТ «Павлоградвугілля», а загалом ДПЕК, нікому не переходять дороги. І намагаються проводити процедуру відкрито. Так, пакет акцій генеруючої компанії ВАТ «Дніпроенерго», що належить державі, у разі проведення додаткової емісії буде зменшено до 50% плюс одна акція. Але це контрольний пакет. І інвестор, якщо скупить у міноритаріїв решту акцій, отримає блокуючий пакет. Але при цьому підприєм­ство працюватиме. Так, за великим рахунком — це концентрація капіталу і потужностей у руках однієї компанії. Але ця компанія працює в Україні, тут її основний бізнес і дохід. Тут вона сплачує податки. Навіщо ж їй гальмувати роботу свого енергетичного підрозділу замість того, щоб отримувати прибуток?

Напевно, якби шахта «Комсомолець Донбасу» і «Павлоградвугілля» не були структурами «Донбаської паливно-енергетичної компанії» і не мали стосунку до Ріната Ахметова, котрий представляє в парламенті партію «Регіони України», можливо, коментарі з приводу вибору інвесторів для ВАТ «Дніпроенерго» мали б інший тон і акценти. Але на сьогодні ситуація така, що опозиційний БЮТ у випадку з ВАТ «Дніпроенерго» підозрює Кабмін В.Януковича і коаліцію в спробі прибрати до рук (поки вони при владі) підприємства, «які забезпечують світло і тепло в українських будинках».

Ухвалу про план санації ВАТ «Дніпро­енерго» суд затвердив кілька днів тому — 26 червня. Але напередодні БЮТ виступив із різкою заявою про те, що «в результаті такої оборудки частка власності держави впаде з 76 до 50%. У цьому випадку доля власності компаній, які контролюються відомим мільярдером-регіоналом Ахметовим, фактично отримає контроль над управлінням «Дніпроенерго». Заява БЮТу дужа гнівна і немовби ставить під запитання угоду щодо залучення інвесторів до санації ВАТ «Дніпроенерго». Але суд уже сказав своє слово... Так, Кабмін підтримав таке рішення долі ВАТ «Дніпроенерго». Але, з іншого боку, скажіть: чи були інші чіткі й фінансово забезпечені пропозиції врятувати від бан­крутства потенційно прибуткову енергогенеруючу компанію ВАТ «Дніпроенерго»?

Довідка «ДТ»:

Державна компанія ВАТ «Дніпроенерго» — найбільша теплова енергогенеруюча компанія України. Статутний фонд ВАТ «Дніпроенерго» — 9 809 995 тис. грн., номінал акції — 25 грн.

До складу ВАТ «Дніпроенерго» входять Запорізька ТЕС (установлена потужність — 3600 МВт), Криворізька ТЕС (2820 МВт), Придніпровська ТЕС (1740 МВт). Проектна потужність трьох ТЕС «Дніпроенерго» становить 8,18 млн. кВт/год. Це майже 10% електроенергії, вироблюваної всіма енергогенеруючими компаніями країни. Щоправда, потужності ВАТ «Дніпроенерго» нині ледь завантажені на третину. Однак обсяг реалізації більш ніж на 2 млрд. грн. і розташування в центрі індустріального регіону (Запорізька, Дніпропетровська області) роблять компанію досить привабливою.

Контрольний пакет акцій ВАТ «Дніпроенерго» у розмірі 76,04% належить державі і переданий у статутний фонд НАК «Енергетична компанія України», котра в межах своєї компетенції здійснює функції з управління зазначеним пакетом акцій. 22,84% акцій статутного фонду реалізовано 1996—1997 років шляхом пільгового продажу, і зараз цей пакет розпорошено серед міноритарних акціонерів підприємства.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі