БАНКАМ ЗАГРОЖУЄ СИСТЕМНА КРИЗА СТРІМКЕ ЗРОСТАННЯ АКТИВІВ ВІТЧИЗНЯНИХ БАНКІВ МОЖЕ ЗІГРАТИ З НИМИ ЗЛИЙ ЖАРТ

Нинішнього року банки України показують рекорди зростання. За станом на кінець жовтня чисті активи банківської системи України вже налічували майже 90 млрд. грн., їхнє зростання з початку року — 40,7%. Збільшуються насамперед обсяги кредитування. За результатами третього кварталу сукупний кредитний портфель банківської системи зріс на 69,9%, склавши 66,1 млрд. грн. Особливо бурхливо росли довгострокові кредити. За даними АУБ, їхня частка в кредитному портфелі сягнула 37%. Ще одним позитивним моментом стало те, що банки усерйоз узялися за кредитування фізичних осіб (частка кредитів населенню зросла з 8 до 13%). У свою чергу вклади фізичних осіб збільшилися з початку року на 8 млрд. грн. і перевищили 27 млрд. грн.

Однак настільки необхідне економіці бурхливе зростання кредитування виявилося не зовсім під силу вітчизняній банківській системі. З середини року і банкіри, і Національний банк стали відчувати занепокоєння з приводу серйозного відставання темпів збільшення капіталу від зростання активів банків. Ситуацію ускладнили очікуване наступного року підвищення вимог до достатності капіталу і брак ресурсної бази. Банкіри обережно почали висловлювати думку про загрозу кризи банківської системи.

Рік рекордного зростання

Перша половина 2003 року (втім, як і попередній рік) була відзначена досить серйозним зростанням грошової маси. Надлишкова ліквідність змушувала банки активізувати кредитну діяльність. Цього ж вимагали від банків уряд і Нацбанк. Економіка України вже третій рік стабільно зростає. Для підтримання цього процесу необхідні грошові ресурси. Оперативно направивши грошові потоки на кредитування підприємств, а також розгорнувши серйозну роботу в галузі споживчого кредитування, банки і змогли домогтися настільки рекордного збільшення своїх активів.

Трійка лідерів банківської системи зберегла свої позиції. Проте два абсолютні лідери за активами — Приватбанк і «Аваль» — збільшили свій відрив, наростивши лише свої кредитні портфелі приблизно на 1,5 млрд. грн. кожний. Активи Приватбанку при цьому впритул підійшли до позначки в 10 млрд. грн. (на початку року було трохи більше 6 млрд.). Посилив своє зростання нинішнього року Укрсоцбанк — за 9 місяців його активи зросли на 1,7 млрд. грн., що дозволило йому переміститися на одну сходинку вгору в банківському рейтингу НБУ.

У групі великих банків уже сім із них мають активи понад 1 млрд. грн. А ще торік ця цифра була планкою для зарахування в групу найбільших за класифікацією НБУ. Особливо динамічно в цій групі нарощують активи Кредитпромбанк і дніпропетровський банк «Кредит-Дніпро». Кредитпромбанк піднявся на дві сходинки в рейтингу, посівши п’яту позицію в групі, а «Кредит-Дніпро», збільшивши свої активи майже вдвічі, з одинадцятої позиції перемістився відразу на сьому.

Зростання кредитної активності позначилося на банківському прибутку, адже саме на кредитах банки заробляють до 70% своїх доходів. Щоправда, банківська маржа нинішнього року значно впала за рахунок серйозного зниження кредитних ставок і все ще дорогих ресурсів. Однак обсяги кредитування зробили свою справу. За дев’ять місяців банки отримали прибуток у 698,1 млн. грн., що практично удвічі більше, аніж торік (2002-го за підсумками року було зафіксовано чистий прибуток системи в 447,1 млн. грн.).

Резерви вичерпалися, ставки депозитів підросли

Однак не все так райдужно й чудово, як може видатися на перший погляд. Банки України вже практично вичерпали резерви зростання активів на цей рік. Це наслідок трьох чинників. Перший — фактично вичерпаний резерв надання банками довгострокових кредитів. У пасивах банків високу питому вагу мають поточні рахунки юросіб. Дані ресурси не дозволяють кредитувати на тривалі строки. «Довгі» кредити видаються за рахунок строкових депозитів населення. Їхнє залучення в умовах реальної інфляції утруднено. Депозити юросіб у жовтні знизилися на 1,3 млрд. грн., а вклади населення зросли усього лише на 0,6 млрд. грн. Банкіри, котрі заявляли весь рік про плани серйозного зниження депозитних ставок, не лише перестали їх знижувати, а й підняли на 1—2%.

Другий чинник — макроекономічна ситуація. За жовтень грошова маса (М3) виросла усього лише на 0,4 млрд. грн. При цьому готівка за межами банків збільшилася на 1 млрд. грн. Тобто фактично безготівкової гривні в Україні стало менше. Цьому сприяли як дії уряду (на рахунках Держказначейства зібралося понад 4,5 млрд. грн.), так і ситуація на валютному ринку — осінні місяці ознаменувалися попитом на тверді валюти. Дефіцит гривні згладжує інфляцію, викликану зростанням цін на продукти, але серйозно обмежує ресурси банків.

Третій чинник — відставання темпів зростання капіталу від зростання активів. Не можна погодитися з тим, що проблема капіталізації постала перед українськими банками несподівано. Нацбанк неодноразово закликав задуматися над цією проблемою, та й самі банкіри почали бити на сполох вже давно. Активно кредитувати економіку, та ще й довгостроково вже за нинішнього співвідношення активів і капіталу, небезпечно. За найменшої нестабільності банку важко буде швидко розраховуватися з вкладниками.

Глава НБУ вважає, що банки закономірно прийшли до сьогоднішньої кризи ліквідності. «Кредитувати і нарощувати депозити приблизно на 50% за рік — небезпечно. Сьогодні банки мусять трохи охолонути і, може, навіть трохи зменшити кредитний портфель, розібратися зі своїми ризиками, наростити капіталізацію. Це робиться протягом десяти-п’ятнадцяти днів — просто призупиняється кредитування. І потім банки продовжать свою роботу. Іншого виходу не буде», — заявив Сергій Тігіпко.

«Недостатні» капітали

Крім того, банки готуються до прийдешнього підвищення нормативу достатності капіталу (співвідношення капіталу й активів, зважених на рівень ризиків). У квітні наступного року він зросте із 8 до 10%, а до кінця 2004 року — до 12%. Вже сьогодні у багатьох великих банків достатність — на рівні 10%. При збереженні нинішніх темпів зростання активних операцій і капіталу вони ще до початку весни опиняться в штрафниках за рівнем — 8%.

Причому особливо жорстко ця проблема стоїть перед банками, котрі входять у групу «найбільших». Перша десятка володіє більш як 60% активів банківської системи України. При цьому її сумарний капітал не перевищує і 40% від загальної суми. Два найбільші українські банки — «Аваль» і Приватбанк — уже всерйоз узялися за вирішення даної проблеми, у жовтні вони рекордно збільшили свої статутні фонди на 300 млн. грн. кожен — до 800 і 700 млн. грн. відповідно. Їхні капітали при цьому становитимуть близько 1 млрд. грн. — цифри для вітчизняних банків нечувані, ще рік тому вони здавалися б просто фантастикою. Добро на додемісію дали й акціонери УкрСиббанку, котрі готові збільшити його статутний капітал на 50 млн. грн. — до 210 млн. грн. Про більш довгострокові плани збільшення капіталів заявили й інші системники.

Однак не в усіх банків настільки щедрі й багаті акціонери. Більше того, саме проблема з небажанням акціонерів вкладати гроші в банки і стояла завжди на шляху капіталізації системи. Річ у тім, що рентабельність банківського бізнесу на сьогодні становить 10—12%. Вкласти гроші, приміром, у нерухомість чи торгівлю значно вигідніше. Та й отримання дивідендів від банківського бізнесу — річ проблематична. Прибуток, одержаний за підсумками року, як правило, направляється на капіталізацію. В умовах зростання банківських інститутів — ситуація нормальна і закономірна, але не багато акціонерів можуть собі дозволити протягом багатьох років вкладати гроші, не отримуючи при цьому реального прибутку.

Інші шляхи капіталізації — це субординований борг і нарощування прибутку. Позичити гроші під конкретні проекти зможуть лише окремі банки, тому, швидше за все, більшість банкірів усерйоз боротимуться за прибутковість своїх операцій. Справа йде до того, що на початку наступного року ймовірне зростання ставок за кредитами і зниження доходності за депозитами. Принаймні збільшення нормативу зупинить змагання між банками, хто дасть дешевший кредит чи більший відсоток на депозит.

Час дешевих кредитів минув

Банки вже в листопаді почали піднімати ставки за кредитами. Подорожчання поки незначне — у межах 0,5% — і носить вибірковий характер. Першою жертвою став найбільш швидкозростаючий сегмент споживчого кредитування.

Протягом півтора—двох місяців низка банків, у тому числі і великих, знизили темпи нарощування кредитних портфелів, відчувши певний дискомфорт як щодо своєї ліквідності, так і ліквідності системи в цілому. Банкіри зваженіше оцінюють свої ризики.

Є в цьому і позитивні моменти. Оскільки попит на гроші вищий за пропозицію, у банків з’являється гарна можливість вибирати надійних позичальників, що послужить стабільності української банківської системи й економіці в цілому. З іншого боку прикро, що серйозно гальмується процес кредитування нашої економіки.

А клієнтам банків можна порадити звертати тепер увагу не лише на місце банку в рейтингу за активами чи капіталом, а й оцінювати достатність його капіталу. Точно вирахувати його за балансовими показниками, опублікованими в пресі, на жаль, не можна. Даний параметр, названий також коефіцієнтом Кука, виражає процентне співвідношення балансового капіталу до суми основних статей активів. Вимога Нацбанку стосується достатності регулятивного капіталу. Регулятивний же капітал розраховується таким чином — активи, зважені на ризик, мінус зобов’язання. Тобто це оцінка самим банком якості своїх активів. Його розмір майже секретний, у всякому разі, наші банки не дуже охоче розкривають його значення. Оцінити стабільність банку простіше, якщо подивитися співвідношення балансового капіталу і кредитного портфеля. Якщо це значення від 10% і вище — банк веде зважену політику і побоюватися його краху чи застосування до нього санкцій НБУ не варто. Якщо менше — слід подумати, чи довіряти даному банку свої заощадження.