Азовські рекордсмени

За 21 рік незалежності Україна стала одним із гравців-лідерів на світовому аграрному ринку. Кожен четвертий експортний долар зароблений агрогосподарствами. Не останню роль у цьому успіху відіграє відповідна інфраструктура, яка дозволяє нашим селянам успішно конкурувати із західними та східними виробниками. Передусім ідеться про перевалочні термінали. Напередодні нової хвилі світової фінансової кризи власники одного з них знайшли можливість оптимізувати витрати контрагентів і зменшити їхні ризики.

Скорочуючи відстані

Ще рік тому ні в Бердянську, ні в будь-якому іншому порту Азовського моря не могли й мріяти про заходження в гавань такого красеня, як судно Sea Pioneer дедвейтом 34 тис. тонн. Глибини каналу не вистачало для проходження такого класу суден, які дають змогу завантажувати одноразово понад 15 тис. тонн продукції масложирових заводів. Щорічні поглиблення каналів цього року все-таки дали змогу усунути цей недолік. «Завдяки такому каналу порт має великий потенціал. Якщо він і далі розширюватиметься, невдовзі сюди зможуть заходити як судна з великою валовою місткістю, так і складані танкери», - упевнений капітан судна Sea Pioneer Ігор Патамольник.

У середині серпня на терміналі «Агро-Клас» (стивідорна компанія FLAS&K) судно прийняло на борт 18 тис. тонн соняшникової олії. З них 8 тис. тонн завантажили безпосередньо з резервуарів компанії, а ще 10 довантажили із залізничних цистерн та автомобільних тягачів, попередньо також перекачуючи в резервуари. Ще 10 тис. тонн Sea Pioneer добере в Іллічівському порту. «Такого судна в наших водах іще не було. Вперше в Азовському морі глибина дна й осадки судна дозволили завантажити такий обсяг харчового вантажу одноразово. Це означає, що віднині олійноекстракційні заводи Запорізької області, та й усього Південного Сходу країни, матимуть можливість швидше й ефективніше продавати свою продукцію на експорт», - каже директор ТОВ «Агро-Клас» Олександр Ласиця.

Особливо важливим є розширення таких можливостей у переддень нової хвилі світової фінансової кризи, яка напевне змусить більшість виробничих підприємств, зокрема й агросектору, максимально заощаджувати на витратах.

Географічне розташування перевалочного комплексу й можливість приймати великі судна робить транспортування товару в Бердянський порт набагато доцільнішим, ніж, наприклад, на найближчий чорноморський перевалочний пункт у порту «Південний». Наприклад, відстань від Пологівського олійноекстракційного заводу до Бердянського порту всього 75 км. Тоді як до «Південного» - понад 400 км. Економія логістичних витрат на кожній тонні соняшникової олії становить близько 15-16 дол. «За всієї складності нинішнього олійного ринку, переплачувати такі гроші просто неприпустимо», - каже комерційний директор Пологівського олійноекстракційного заводу Віктор Шаповаленко. В умовах високої конкуренції на світовому ринку, а також законодавчої зарегульованості ринку, отримана нашими «жировиками» фора дає істотні переваги перед іноземними виробниками.

Крім логістики, виробникам також важливі й фінансові можливості стивідорної компанії. «У період інтенсивної закупівлі насіння під олію виробники олії потребують оплати товару, який уже зберігається на терміналі, ще до моменту відвантаження кінцевим покупцям. Працюючи на ринку України вже понад 15 років, FLAS&K має високий авторитет серед європейських банків. І його складські довідки (FCR) дозволяють без проблем одержувати таку плату», - зазначає пан Шаповаленко.

Швидкість без втрати якості

Важливим чинником для оптимізації витрат є рівень інтенсивності навантаження сировини на судно. Вимоги FOSFA (Association for international trading in oils, fats and oilseeds, Асоціація міжнародної торгівлі оліями, жирами й насінням соняшника) передбачають, що відповідний термінал у Європі повинен перевантажувати з резервуарів на судно не менше 100 тонн соняшникової олії на годину. Таким чином, щоб завантажити 18 тис. тонн на Sea Pioneer, знадобилося б понад тиждень безперервного перевантаження. Якби йшлося про стандарти для неєвропейських портів, то терміни були б іще більшими, адже таким терміналам дозволено перевантажувати товар з інтенсивністю від 80 тонн на годину.

Однак на терміналі «Агро-Класу» все пройшло набагато швидше, оскільки його пропускна спроможність дає змогу перевантажити до 400 тонн олії на годину. При цьому швидкість не впливає на якість перевалки завдяки унікальним технологіям, упровадженим на основі досвіду провідних європейських терміналів. Усі поверхні, які контактують з продуктом, покрито харчовими лаками й фарбами. Для навантаження олієпродуктів на танкер компанія використовує спеціальні харчові рукави. Устаткування термінала дозволяє перемішувати олійну консистенцію, щоб уникнути її перетворення на фуз. «Таким чином, уся олія, яка прийшла на термінал, у повному обсязі йде на танкер. Щоб досягти високого технічного рівня зберігання соняшникової олії та інших вантажів, ми щомісяця чистимо свої ємності. Це дозволяє повністю забезпечити відповідність процедури навантаження міжнародним стандартам», - зазначає генеральний директор компанії FLAS&K Ірина Ласиця.

Очікуючи розширення

Зважаючи на зростання попиту на перевалочні послуги, стивідорна компанія вирішила вже найближчим часом інвестувати кошти в розширення резервуарного парку, збільшивши його з нинішніх 8 тис. тонн до 23- 28 тис. Якщо на сьогодні термінал перевалює до 200 тис. тонн вантажів на рік, то з розширенням резервуарного парку цей обсяг повинен збільшитися як мінімум у 2-2,5 разу. За словами Ірини Ласиці, цьому має сприяти набрання чинності законом «Про порти», згідно з яким причали й припортові території можуть бути об’єктом концесії до 49 років, а також дозволена приватизація об’єктів портової інфраструктури. Одним з варіантів розширення резервуарного парку може стати спільне фінансування проекту «Агро-Класом» і Пологівським олійноекстракційним заводом, який поставляє для перевалки від 50 до 70% усього обсягу вантажів термінала залежно від сезону.

У розширенні перевалочних потужностей зацікавлене і керівництво порту, і влада Бердянська. «Це приклад ефективного державно-приватного партнерства. Підприємство зайшло, за свої гроші побудувало термінал і працює. Для порту це робочі місця, перевалка. Для нас це робота, для фірми робота, і ми одержуємо хороший результат. У результаті ми маємо можливість якісь гроші вносити в розвиток тієї ж таки залізниці та інфраструктури порту», - каже начальник Бердянського морського транспортного порту Костянтин Карнаух.

«Морський порт - це містоутворююче підприємство, це один із наповнювачів і державного, і місцевого бюджету. Близько 20% доходів міста припадає саме на порт і його інфраструктуру. Тому всі перспективи міста пов’язані з розвитком порту. І якщо йде нове будівництво, це означає, що місто процвітає», - каже міський голова Бердянська Олексій Бакай.