«АБСОЛЮТНА КОНКРЕТИКА» ВІД СЕРГІЯ ТІГІПКА

Поділитися
Слово банкіра — справа свята. Давши наприкінці грудня у своїй «інаугураційній» промові перед жур...

Слово банкіра — справа свята. Давши наприкінці грудня у своїй «інаугураційній» промові перед журналістами обіцянку за місяць оприлюднити програму розвитку банківської системи, новопризначений голова НБУ свого слова дотримав. У четвер, 30 січня, у будинку на Інститутській, 9, із великою помпою пройшла презентація проекту «Комплексної програми розвитку банківської системи України на 2003—2005 роки». Однак сам її текст, на відміну від процедури презентації, особливого враження не справив. Принаймні «абсолютної конкретики», яку місяць тому обіцяв Сергій Тігіпко, у запропонованому на суд фінансової громадськості проекті щось, м’яко кажучи, не видно.

Не можна сказати, що поданий головою НБУ документ несе в собі якусь приховану чи явну загрозу для стабільності банківської системи. Навпаки, основні цілі (зміцнення банківської системи та підвищення її стійкості; зміцнення довіри до банківської системи з боку вкладників та інвесторів; активізація діяльності банків з залучення коштів та їхньої трансформації в кредити; зміцнення інтеграції банківської системи України у світовий фінансовий простір), а також пріоритетні завдання визначені досить чітко й у дусі вимог часу.

Тим часом у проекті немає багатьох елементів, які неодмінно мають бути в ньому, щоб документ міг претендувати на статус саме програми, а не просто збірної солянки гарних гасел і добрих намірів. Із програми практично не видно, якими Нацбанк бачить результати її виконання як за кількісними, так і за якісними характеристиками, без чого немає змоги в майбутньому оцінити ефективність її виконання. Адже збільшення кредитів на 100 грн. теоретично теж є «активізацією діяльності банків із залучення коштів і їхньої трансформації в кредити», та напевно це не той результат, якого хоче досягти НБУ.

До речі, у різноманітних державних програмах, виданих останнім часом на-гора Кабміном, є характеристики оцінки їхнього виконання. Нехай вони не завжди такі чіткі та конкретні, як хотілося б, проте це краще, ніж нічого, і хоч якийсь орієнтир для суб’єктів економіки ці характеристики дають.

У нацбанківському документі також зовсім немає поділу на етапи виконання, що, з огляду на трирічний термін його дії, було б зовсім не зайвим. Наприклад, такі тези, як «поступова лібералізація валютного ринку» чи «поступове створення умов для відкриття філій та представництв іноземних банків», вимагають більшої конкретизації. Від чіткого розуміння ступеня «поступовості» допуску на наш ринок філій іноземних банків докорінно залежить побудова стратегії роботи наших банків найближчими роками. Одна справа, коли іноземні філії можна очікувати в Україні до 2005 року (тоді є можливість поступового нарощування м’язів), і зовсім інша — якщо вже до 2004-го (тут уже потрібна форсована підготовка до приходу сильних конкурентів).

Можливо, на зазначені недоліки можна було б закрити очі, якби в документі було чітке бачення шляхів досягнення цілей. Проте з цим також вийшла неув’язочка. Щоб не обтяжувати читача, наведемо лише один, але дуже характерний для даної програми приклад. Таку потрібну справу, як підвищення рівня капіталізації банків, чиновники Інститутської, відповідно до проекту програми, планують здійснювати шляхом: збільшення номінального рівня капіталу; збільшення якості активів та активізації роботи з повернення проблемної заборгованості; нарощування дохідності банків, у тому числі за рахунок розширення спектру безризикових комісійних операцій; оптимізації структури витрат банків, зокрема, більш зваженого підходу до операційних та адміністративних витрат.

Замість коментаря до даних тез нагадаємо бородатий анекдот про «мудру» сову, яка на прохання зайця дати пораду, як уберегтися від вовка, порадила тому стати ведмедем. При цьому на цілком резонне запитання вуханя — як же він, власне, може стати ведмедем, вона сказала, що розробляє лише стратегію, а вже над тактикою, зайцю, будь ласка, поміркуй сам.

Звичайно, фінансова громадськість може сподіватися, що в процесі доопрацювання даного документа (а Нацбанк в особі заступника голови Олександра Шлапака протягом першого тижня лютого приймає від усіх зацікавлених сторін зауваження та пропозиції) розробникам удасться хоча б частково усунути допущені «недоробки».

Втім, навіть у своєму нинішньому вигляді програма дає банкам певну поживу для роздумів, бо в ній викладено позицію НБУ з ряду позицій, які донедавна викликали серйозні запитання.

Так, у документі однозначно вказується на пріоритет стабільності національної валюти відносно інтересів розвитку банківського сектора. Раніше висловлювання Тігіпка про необхідність активізації підтримки банківською системою реального сектора економіки багатьма сприймалися майже як намір друкування грошей із наступною роздачею наліво й направо. У програмі ж бачимо чітке розуміння того, що без серйозних та послідовних дій з корекції чинної законодавчої бази домогтися більшої доступності кредитів для суб’єктів економіки неможливо.

Побіжно, та все-таки зазначено, що НБУ має намір удосконалити механізми підтримки ліквідності банків. Однак цей захід там тісно ув’язується з питаннями лібералізації валютного ринку й підвищенням ролі облікової ставки в регулюванні процесів на грошово-кредитному ринку.

Ще один важливий момент — це крапка в дискусії на тему, чи потрібні Україні малі банки. У програмі чітко заявлено про необхідність «забезпечення гармонійного співіснування великих банків із малими та середніми на основі рівності вимог щодо дотримання норм пруденціального нагляду». Щоправда, категоричність цієї тези трохи змазана іншою, яка закликає до консолідації капіталу банків, зокрема шляхом реорганізації (тобто злиття і приєднань).

Важлива новина для вкладників Ощадного банку. Незабаром НБУ планує ініціювати скасування держгарантій по вкладах населення в цьому банку і поширити на його вкладників чинну систему страхування депозитів через Фонд гарантування вкладів фізосіб. Це означає, що у випадку гіпотетичного краху Ощадбанку вкладники гарантовано одержать свої вклади лише в сумі, що не перевищує 1500 грн., тоді як на сьогодні їхні вклади захищені в повному обсязі.

На закінчення складно не згадати тезу про необхідність чіткого дотримання центральними та місцевими органами влади вимог законодавства щодо невтручання в діяльність банків. Далеко, мабуть, ми зайшли, будуючи правову державу, якщо записуємо в держпрограми такі пункти! Та й нарада в НБУ з питань активізації кредитування аграріїв, проведена відразу після презентації програми, недвозначно показала, чого варті наші добрі побажання...

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі