31 травня — Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням. МОЗ попереджає, здоровий глузд підказує

У березні нинішнього року Верховна Рада України ратифікувала Рамкову конвенцію ВОЗ з боротьби проти тютюну. Конвенція визначає основні напрями і механізми міжнародного співробітництва й зобов’язує учасників вживати конкретних заходів, спрямованих на боротьбу з тютюнопалінням.

На перший погляд, українське законодавство досить жорстко регулює виробництво, оборот і споживання тютюнових виробів у країні. Наприклад, Рамкова конвенція приписує такі адміністративні («нецінові») заходи для скорочення попиту на тютюн, як захист тих, хто не курить, від впливу тютюнового диму, розкриття виробником складу тютюнових виробів, наявність єдиних вимог до їх упаковки і маркування, інформування населення про шкоду куріння, обмеження реклами. Українське законодавство нині передбачає аналогічні адміністративні заходи. Мабуть, із погляду державного контролю вони ефективні: ринок тютюнових виробів прозорий, надходження податків збільшується. Але якщо взяти до уваги неухильне зростання обсягів виробництва тютюнових виробів, то оцінка не буде такою однозначною. Сьогодні назріла потреба ширше використовувати економічні, передусім — податкові заходи. Зважена податкова політика зробить сигарети менш доступними (особливо для дітей і підлітків), зберігаючи при цьому гарантовані надходження до бюджету.

Чи можна миритися з тим, що ціни на більшість найменувань сигарет в Україні значно нижчі, ніж на багато товарів першої необхідності — хліб, молоко, елементарні лікувальні засоби? Чи повинна держава економічними заходами впливати на ціноутворення на ринку тютюнових виробів? Які саме заходи такого впливу можуть дати найбільший ефект? Що кажуть про це ті, у чиїй компетенції впливати на перебіг виконання вимог Рамкової конвенції з боротьби проти тютюну — народні депутати і представники виконавчої влади? Ось відповіді декого із них на ці запитання.

Юрій ПАВЛЕНКО, міністр у справах сім’ї, молоді і спорту:

— Вважаю, що сигарети мають бути набагато дорожчими. Дешеві вони тому, що в Україні існує дуже потужне тютюнове лобі. Згодом ми прийдемо до того, що тютюнові компанії належним чином будуть компенсувати в бюджет вагомі кошти.

Народний депутат Микола РУДЬКОВСЬКИЙ також упевнений, що низькі акцизи й великі обсяги реалізації сигарет на внутрішньому ринку — результат лобіювання. Держава, на його думку, повинна безпосередньо впливати на ціноутворення в цій сфері. Верховна Рада має на порядок підвищити акцизи на тютюнові вироби як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва. Досвід Бельгії свідчить, що завдяки таким активним діям можна в чотири рази скоротити куріння в країні й утричі збільшити прибутки в бюджет.

Вагається дати однозначну відповідь народний депутат Ксенія ЛЯПІНА.

— Ціни на сигарети об’єктивні тому, — вважає Ксенія Михайлівна, — що їхня собівартість низька. У нас акцизна складова невелика. Плюс полягає в тому, що ми стаємо експортерами в країни СНД, Росію. Мінус же в тому, що коло курців в Україні розширюється.

Міністр аграрної політики Олександр БАРАНІВСЬКИЙ:

— Усе, що пов’язане з полінням, алкоголем і негативно впливає на здоров’я людей, особливо дітей, має коштувати великих грошей. Державі слід упливати на ціноутворення підвищенням акцизу, інших податків. Але слід урахувати, що, підвищивши податки для своїх виробників, ми викличемо потік сигарет із Молдови, Болгарії, інших країн, унаслідок чого вітчизняне виробництво буде знищене.

Народний депутат Ганна ГЕРМАН упевнена, що потрібно підняти ціни до світового рівня, тим більше, що сигарети не є товаром першої необхідності. Політика держави має бути найжорсткішою стосовно тих, хто заробляє гроші, завдаючи шкоди здоров’ю нації. Підвищення ставок акцизу, податків тощо збільшить надходження в державну скарбницю, обмежить доступ до тютюну дітей і молоді.