2012-й: хліб без масла ООН: за межею бідності вже живуть четверо з п’яти українців

Швидше за все, і цього року ВВП «на хліб намажуть» не пересічні українці. Адже як стверджує Forbes, сукупні статки топ-100 українських багатіїв становлять 56 млрд. дол. Крім того, за рейтингами журналу Forbes, Україна посіла «почесне» четверте місце у списку десяти найгірших економік світу, у чому, за вер­сією авторитетного журналу, «винні» порівняно мізерний ВВП на душу населення (за наявності великих сільськогосподарських угідь та істотних запасів корисних копалин), зовнішньоекономічне сальдо та інші обставини. У компанію до України, за тією ж вер­сією, потрапили Мадагаскар, Вір­ме­нія, Гвінея, Ямайка, Венесуела, Киргизстан, Свазіленд, Нікарагуа та Іран…

Проблеми тільки консервуються

Проте економічний «кінець світу» в Україні, принаймні до осені, зважаючи на все, скасовується. Попри дуже непросту ситуацію, ні дефолту держави, ні гривні «по 15», ні якихось інших особливо потужних соціально-економічних потрясінь, які масово, починаючи з минулої осені, прогнозували всі кому не ліньки, поки що не намічається.

До слова, є один дієвий «народний» засіб, щоб передбачити економічні катаклізми. Якщо про близький дефолт і гривню за ціною серветок починають розмовляти в таксі, якщо мало не всі аналітики практично зі стовідсотковою впевненістю починають прогнозувати апокаліпсис, можна з упевненістю стверджувати: поки що нічого суттєвого не станеться.

Нагадаємо, що у 2007-му і на початку 2008-го лише поодинокі ЗМІ були стурбовані економічною си­туацією в Україні. Однак, зокрема, «ДТ» заздалегідь, практично за рік до настання відповідних подій, попередила своїх читачів і про істерію на ринку житла, яка закінчилася здуванням грандіозної бульбашки, і про прийдешній обвал національної валюти, і про багато інших економічних неприємностей.

Економічне резюме на рік поточний полягає от у чому: проблеми консервуються, але залишаються, більше того - накопичуються і поглиблюються, перетворюючись на своєрідну міну уповільненої дії.

Три «головні болі» держави

1. Безпрецедентний безлад у сфері газових відносин, що триває роками, - проблема №1 для України. З рішень останніх років - 100-доларова знижка на газ виявилася, по суті, «троянським конем». Адже вона не тільки вибила останню козирну карту з рук Києва, а й зафіксувала горезвісну знижку не у відсотковому, а грошовому вираженні. Треба думати, в російському «Газпромі» працюють розумні економісти та аналітики, які розуміють, що сотня «зелених» сьогодні і та сама купюра завтра - це дві великі різниці. В останні роки американський долар стрімко знецінюється практично до всього, що торгується на товарних біржах і валютних ринках: до нафти, бавовни, замороженого апельсинового соку, золота, срібла і, звичайно ж, до російського газу. Повільно, але впевнено, протягом кількох років 100-доларова знижка на тисячу кубометрів російського газу просто може перетворитися на фантик.

Упевнений майже на сто відсот­ків - ніякого позову «Нафтогазу» до «Газпрому» не буде, доведеться домовлятися «добровільно-примусово», адже крім 2 млрд. дол. страховки у вигляді кредиту російського ВТБ банку, який постійно пролонговується і який уряду сьогодні віддавати просто немає чим, є ще й сирно-молочно-карамелево-трубно-м’ясний шлагбаум, який наш східний сусід час від часу використовує, наганяючи жах на віт­чизняного товаровиробника-експортера.

2. Перманентні проблеми з черговими траншами «найдешевших у світі грошей» від палички-стукалочки всіх безпорадних економік, тобто від МВФ, - проблема №2. Серед причин, з яких колеса програми співробітництва скриплять, мабуть, не тільки об’єктивні, пов’я­зані з банальним браком астрономічних сум у міжнародного кредитора, а й внутрішні суб’єктивні. Як, приміром, підвищити тарифи на той-таки газ в умовах, коли рівень життя населення тане просто-таки на очах.

3. Нарешті, досі жива й здорова проблема «дірявого корита», яка посідає почесне місце №3 у рейтингу серйозних головних болів нашої країни. Який сенс заливати в нього «воду», наповнюючи податками від чесного бізнесу та небагатого населення, якщо кількість «дірок» не зменшується. Незалежні експерти стверджують, що бюджет недоотримує неймовірні суми у вигляді легендарної корупції, постійної гуманітарної допомоги в «особливо великих розмірах» братній Республіці Кіпр, непрозорих тендерних закупівель, зелених судових світлофорів для ввезення підакцизних товарів.

Струмочок відпливу капіталу давно перетворився на повноводну річку. І всі кошти, які за 20 років незалежності могли б справдити наші мрії про модернізовану, енергоефективну економіку, про сучасні автобани (не тільки для чемпіонату Європи), про оснащені всім необхідним лікарні й школи, про щасливе й безтурботне населення безумовно однієї з найбільш потенційно перспективних країн Європи, продовжують осідати в чиїхось безрозмірних кишенях, на офшорних рахунках, перетворюватися на розкішну закордонну або вітчизняну нерухомість. Апетити власників цих кишень здаються просто безмежними. Щоб вирватися з економічного полону, українцям доводиться масово шукати щастя й заробітку за тридев’ять земель.

Три таблетки від головного болю

1. Показники зростання ВВП після кризового провалу таки повернулися у «позитивну» зону. Зростання реальних доходів українців було сильно пригальмоване, можливо, значною мірою саме через це, а не тільки у зв’язку з рекордним урожаєм зернових, деяких овочів і цукрового буряку та ривком сільського господарства, річна інфляція була найнижчою за останні п’ять років. Трохи відійшли на другий план проблеми дефіциту бюджету, прогрес у цих показниках очевидний.

2. Футбольний чемпіонат, попри всі його супутні негативи й зловживання, загалом усе ж таки позитивно вплине на економіку країни. Хай там як, але про Україну більше довідаються у світі, зрозуміють, що корумповані чиновники і судді - це одне, а працьовитий, доброзичливий народ - це зовсім інше. Можливо, з’являться не тільки нові туристи, а й нові відважні інвестори, які не бояться чиновницького свавілля, рейдерства і жахливих рейтингів економічних свобод (Україна посідає 163-тю позицію - між Казахстаном і Гондурасом, хоча їй і вдалося «обійти» Зімбабве). У зв’язку з проведенням чемпіонату Європи з футболу очікується приплив «живих» грошей. Та й трохи підлікована інфраструктура хоча б чотирьох українських міст - це теж позитив.

3. Відіграє свою роль і традиційний сезонний фактор. В усьому світі економічні заворушення традиційно майже затухають у період літніх відпусток, зазвичай хмари нависають ближче до осінньо-зимового періоду. У нас на сезонний фактор до того ж накладається передвиборний. Саме тому, як мінімум до осені, можна зітхнути, розслабитися, подивитися першокласний футбол у виконанні європейських майстрів і спробувати не наступити на граблі на черговому волевиявленні.

Moody’s попереджає - приводи для оптимізму
дуже перебільшені

До Нового року, майже під ялинку, міжнародне рейтингове агентство Moody’s Investors Service погіршило прогноз за довгостроковим суверенним рейтингом України (B2) зі «стабільного» на «негативний». На «негативний» змінено прогноз за рейтингами B2 державних боргових зобов’язань України в національній та іноземній валютах.

Погіршення прогнозу відображає «посилення ризиків бюджетного фінансування та зовнішньої ліквідності, а також спадні ризики для економічного зростання та політичної стабільності». У повідомленні Moody’s зазначається, що основною причиною погіршення прогнозу за суверенними рейтингами України стало «посилення тиску на бюджет і зовнішню ліквідність у контексті заморожування кредитної програми Міжнародного валютного фонду». Зокрема, проблеми України в бюджетній сфері зумовлені відсутністю реформ у газовому секторі і зростанням пенсійних видатків.

Moody’s також вказує, що парламентські вибори в Україні, намічені на жовтень 2012 року, становлять ризик для політичної стабільності в країні, який може ще підвищитися при погіршенні економічної ситуації. Додає невизначеності і охолодження відносин Києва із західними партнерами.

Зниження рейтингу України міжнародними рейтинговими агентствами за останні місяці набуває рис тенденції. У жовтні Fitch змінив прогноз за довгостроковим суверенним рейтингом держави в іноземній та національній валютах з «позитивного» на «стабільний». Рейтинги були залишені на рівні «В». А місяцем раніше (у вересні) агентство Standard & Poor’s (S&P) знизило довгостроковий суверенний рейтинг України в місцевій валюті з «BB-» до «B+», а також підтвердило короткостроковий рейтинг в іноземній та місцевій валютах на рівні «B». Крім того, агентство зафіксувало довгостроковий рейтинг в іноземній валюті на рівні «B+». Прогноз за рейтингами - «стабільний».

Що буде з доларом і євро

Нинішній рік обіцяє стати досить важким і невеселим (утім, а коли в нас були «легкі» роки?).

Швидше за все, позитив деяких макроекономічних індикаторів минулого року все ж таки буде екстрапольований на рік поточний. Зрос­тання ВВП хоча й пригальмується (зокрема й у зв’язку із гальмуванням розвитку у торговельних партнерів країни), але залишиться в «зеленій» зоні. Інфляція з низки причин залишиться так само «терпимою». Продовжить свій розвиток сільське господарство, торгівля, і навіть повільно, на тлі падіння цін, почне розморожуватися ринок квартир, а разом з ним і будівельна галузь.

Нерозлучні «Нафтогаз» і Пен­сій­ний фонд і далі тягтимуть угору загальний дефіцит державного сектору.

Кардинального припливу іноземних інвестицій не буде, адже попереду виборчі каруселі, а за ними не за горами й новорічні свята. Наразі ж на експресі «істинно зарубіжних» інвестицій зірвано стоп-кран.

Разом з тим, як і минулого ро­ку, жваво інвестуватимуть переважно заможні українці з «країни Баунті» - Республіки Кіпр, яку створили для них інші заможні українці.

Світова криза трохи призупиниться, не буде «армагеддону» не тільки для єврозони і валюти №2 у світі, а й загалом для світової економіки. Євро, швидше за все, відіграє значну частину втрат у американського конкурента.

При цьому пара у світовому фінансовому котлі накопичуватиметься, і чим це все закінчиться, поки що не зовсім зрозуміло. Добре, якщо справа обмежиться тільки банальним знеціненням паперових грошових знаків і наростанням інфляційних процесів.

Одним словом, поки ще зарано говорити, що найстрашніше вже позаду. Як у нас у країні, так і у світі економічні проблеми накопичуються, але не розв’язуються. Схоже, усі звикають жити в стані економічного стресу.

Гвинти зірвуться,
пружина розпрямиться

Що стосується гривні, то «рубіж 8» де-факто вже здано, але «фронт 8,10» до виборів намагатимуться втримати за будь-яку ціну. Інше питання - чи вдасться, якщо так - то якою ціною, ну і, звичайно ж, як довго?

Стримуючим фактором для атаки на курсову стабільність стане перебування світу на початковому етапі гострої кризи паперововалютної системи, яка прийшла на зміну так званому Бреттон-Вудському золотовалютному стандарту.

У доларах і євро зараз також особливо не сховаєшся. Крім євро-доларів, очікуваних від чемпіонату Європи з футболу, до певного часу допомагають цементувати курсову стабільність і гроші гастарбайтерів, що, за деякими оцінками, щорічно перевищують рубіж у 5 млрд. дол.

Проти гривні грають котирування основних українських експортних товарів, які останнім часом показують безрадісну спадну динаміку. Не додають оптимізму платіжний баланс, очікуваний посилений відтік капіталів у передвиборний період; проблеми із залученням нових позик і водночас мільярдні виплати за кредитами та облігаціями; а також ризики, зумовлені прив’яза­ними до конвертованої валюти ОВДП. Не сходить з порядку денного й питання «схуднення» золотовалютних резервів.

До слова, «засіки» НБУ порожніли четвертий місяць поспіль через регулярні продажі доларів цент­ральним банком на міжбанківському ринку для підтримання курсу гривні і через коливання світових валют на зовнішніх ринках. У новий рік ми увійшли всього лише з 31,795 млрд. дол.

Усі зазначені фактори і визначатимуть, наскільки розпрямиться накручувана обслуговуванням величезних зовнішніх і не менш значних внутрішніх боргів, а також жахливим інвестиційним кліматом гривнева пружина після чергового «свята демократії».

Втім, для того щоб зрівноважити платіжний баланс і забезпечити незмінність або навіть помірне зростання валютних резервів, НБУ достатньо невеликого послаблення нац­валюти, повторення 2008-го цього року не буде.

Принаймні жовтень і листопад обіцяють бути досить «веселими».

Ну а проблеми української економіки багато в чому штучні, тобто створені самими ж людьми. Адже одна з найбагатших (ресурсами) країн Європи от уже багато років забезпечує цілі та інтереси досить вузької і нечисленної верстви населення, а розрив між невеликою групкою найбагатших і величезною армією бідних перевищує, зокрема, й російські показники. За твердженнями експертів, якщо у Сполучених Штатах Америки доходи громадян різняться у п’ять-сім разів, то в Ук­раї­ні - більш ніж у 40, що в принципі безпрецедентно у світовому масштабі. Можливо, тому заклики до і так небагатого населення «затягти свої паски» поки що залишаються несприйнятими і непочутими.