Збилися з ніг. «Танці з зірками-3»: сліди на паркеті

Коли я підсумовую, що прожили ми (за цей тиждень), то з великодержавною радістю усвідомлюю... Не коаліція і не опозиція цікавили український народ на форумах і в курилках. Не спікеріада та інші посланці «пекла» збурювали весь день колективну уяву. А нарешті, як і має бути в мирний час, суто оптимізуюча телеподія — фінальні «Танці з зірками-3» — на нетривалий період відвернула населення від...

Драматична «гра у фінал» була варта уваги. І «1+1» не завадить похвалити за паркетний катарсис. Шанувальники однієї в здивуванні, шанувальників (і недругів) у другого — додалося. Колись чистий глядацький позитив навколо «поляка-танцюриста» нещодавно обернувся на інтернет-судилищах войовничим «ату!». Зате рейтинг фінального шоу струснув «інтерівську» самовпевненість. Треті українські танці також стали рекордсменами за загальною кількістю учасників голосування (зокрема на останньому етапі «волевиявлення»), коли роздвоювалися між народною артисткою і польським серіальним актором. Саме в цей проміжок «Танці» і збагатилися більш як мільйоном глядацьких голосів (!) — у вигляді SMS і телефонних дзвінків. І наперед прогнозована перемога співачки Н.Могилевської була змазана майже двадцятьма переконливими відсотками переваги — з боку кумедного поляка.

Після балу, як відомо, чобітьми не махають. Але все одно повернімося до розбору «па»льотів. Виконавчий продюсер «1+1» і центровий керманич цього проекту Олександр Лозинський дещо розповів «ДТ» про стратегію і тактику «паркетних (зоряних) війн».

«Деякі менеджери думають, що каналу можна викрутити руки»

— Олександре Івановичу, канал «1+1» колись афішував витратну цифру на цей проект — і коштує він, мовляв, один мільйон (доларів). Так?

— Так.

— Але третій сезон не зовсім звичайний. І бюджет мав би роздутися. Через те, що багато іноземців — артисти, судді. А це — готелі, дорога. Великі витрати. До речі, ви всім іноземцям гонорари платили?

— Гонорар одержали всі іноземні учасники шоу. Журі не платили. По-перше, у нас немає такої можливості. А по-друге, ми приймали гостей за свій рахунок. Не треба бути великим фахівцем, щоб витратити величезні гроші — треба уявити, де їх можна заробити, аби не йти вочевидь неринковим шляхом.

— Українські учасники гонорари вимагали?

— Розмови були.

— Так уже й розмови... Мабуть, ультиматуми ставили: «Паркет або гаманець!»

— Я вважаю, що на каналі «1+1» і на такому резонансному шоу будь-який артист може заробити набагато більше, ніж просто гонорар. Це популярність. Імідж. Це ті дивіденди, які не кожен гонорар перекриє.

— Тож і заробив дехто. Причому не всі по заслугах. Після «Танців» по всіх обкладинках проїхалися й у казна-якій іншій дурниці засвітилися.

— Правильно. Тільки не всі зуміли ефективно використати такий успіх... От Наташа змогла. Свідчення цього — її концерт­не шоу, побудоване на алгоритмі успіху «Танців», коли її партнер Владислав Яма бере участь, і сюжет на цьому вибудуваний.

— Авжеж, не змарнувала нагоди.

— Я не лише Наташі, я всім учасникам казав: «Шановні, намагайтеся бути щирими! Прямий ефір завжди викриє, коли ви не справжні, а фальшиві. Глядач, відповідно, теж це відчуває.

Коли в нас тільки з’явився проект, із Бі-бі-сі приїхав пан Робін Мельцер — продюсер із запровадження «Танців» у різних країнах. Під час першої зустрічі він говорив виключно про прямий ефір. І розумію, чому. Ефект прямого ефіру — це інші емоції. Це цілком інше самопочуття учасників на майданчику. Коли вони напевно знають: наново вже не перетанцюєш і в прямому ефірі нічого не змонтуєш.

— У Росії «Танці» записували в режимі on-line.

— Так. При тому, що в Росії і зірок більше. Але вони зупинилися. Чому? Тому що в них фігурне катання — улюблений народний вид спорту.

— «Скільки коштує» такий артист як Мрожек... перепрошую, Мрочек (я з драматургом переплутав), щоб умовити його приїхати з Польщі в Україну і змусити два місяці тут витанцьовувати?

— Є особливості контракту. Не можу його озвучити.

— Цей контракт передбачав для іноземних учасників цілий «пакет» усіх прямих ефірів? Чи домовлялися в індивідуальному порядку — хто скільки протримається?

— Підхід індивідуальний. Хоча деякі західні менеджери і хотіли укласти договори на всі програми. Тут річ навіть не в грошах. Якщо хороший актор дійде до гала-концерту, то ми готові були обговорювати всі деталі і нюанси.

— А вас не бентежив такий «нюанс»: якби стали голосувати тільки за принципом «свої»-«чужі» — і «ліга чемпіонів» миттєво здулася б?

— З генеральним директором «1+1» Юрієм Морозовим ми приблизно на 50% угадали, як вибудовуватиметься інтрига. Але побоювання були, звісно. Тому й виникла «перетанцьовка». Щоб не тільки глядачі, а й професіонали могли в журі сказати своє слово. А щодо «проблемності» з іноземними учасниками... Цього не виникало. Прекрасні, талановиті, адекватні люди.

Розумієте, іноземців, напевно, дисциплінує ставлення до контракту. А деякі наші менеджери думають, що каналу можна запросто викрутити руки... Тим часом ми хотіли спочатку, щоб третій сезон став шоу призерів перших і других «Танців». Але завадили деякі проблеми.

— Ексклюзивний контракт Зеленського з «Інтером»?

— Не тільки.

«Владе, перестань піаритися!»

— Наскільки успішний сьогодні в Європі саме цей танцювальний проект? Чи не об’їлися? Не натанцювалися ще?

— В Англії, по-моєму, вже шість сезонів... І це напевно не межа. У кожній країні по-різному. У тій самій Росії, як я казав, популярніші ковзани.

— Ви, мабуть, не від мене першого чуєте: ніби ці треті «Танці» підганялися під умову перемоги народної артистки...

— Знаєте, багато чого пишуть на форумах. Хоча канал справді був зацікавлений у тому, щоб Наталка брала участь у шоу. Ми й не приховували цього.

— І що ж, вона хіба не ставила умови: хочу, мовляв, бути володаркою паркетною — і тільки перемога потрібна.

— За два тижні до старту мені зателефонувала сама Наташа. І сказала: «Хочу зустрітися. Треба поговорити». Вона була у лікаря, їй після аварії не рекомендували великих навантажень. А нам потрібна була визначеність! Втім, якщо є бодай найменша небезпека — ми зрозуміємо відмову артиста. Адже уявіть: танцює Наташа після лікарні — і їй погано, вона падає... Ми, звичайно, можемо перейти в цей момент на анонсний блок, перекривши прямий ефір. Але як почуватися потім? Тому й дійшли з Могилевською до згоди: якщо і будуть її танці, то досить щадні. Принаймні у перші два тижні. І, звичайно, хотілося б, щоб навколо цієї теми не було спекуляцій.

— Не вийшло... Без спекуляцій?

— Вийшло те, що вийшло. Ніхто нічого спеціально не робив.

— Один з останніх її танців — ніби під саундтрек легендарних віктюківських «Служниць» — просто видатний номер, чудовий.

— Не сперечаюся. Але ми хотіли бачити в третьому сезоні не тільки Наташу. І Олега Скрипку запрошували... Правда, його менеджмент висунув низку умов. Вони просили підтримати кілька проектів Олега на каналі «1+1». Ніхто не заперечував. Але в останній момент Скрипка чи то у футбол грав, чи то щось іще... Згодом він повідомив, що в нього болить нога, а потім він із цією ногою поїхав в Америку, а далі і на Майдані виступив...

— Олександре Івановичу, якщо грубо поділити відсотки рейтингового і творчого успіху (про економіку мовчу) «Танців» між вашим каналом і компанією Ряшина «Стар-медіа», то все-таки в кого більше «стільців» виявиться?

— Тут важливо зрозуміти, хто бере на себе основні ризики в цьо­му проекті. Наприклад, якщо уважно вивчати фінальні титри проекту, то звичайно, відразу в очі впадає «Влад Ряшин»... Я зателефонував йому: «Хлопці, скажіть, ви на себе брали ці ризики щодо шоу? Ви ведете облік доходів, витрат?» — «Ні.» — «Тоді чому такі «наступальні» титри...» — «Але я ж насправді генеральний продюсер...» — «Я не сперечаюся! Хоч президентом усієї землі можеш себе називати. Але навіщо ж?..» Це перше. А тепер друге. Канал «1+1» купив цей формат. Канал відповідає за цей проект — «від» і «до». І я справді сказав Ряшину: «Владе, перестань, будь ласка, стільки піаритися... Або ж тоді діли з нами ті самі ризики — принаймні фінансову відповідальність». Тоді нормально!

— У третьому сезоні на «Танці» помітно підтягнулися спонсори. А їх поділили з Ряшиним?

— Це робота виключно нашої компанії. Розумієте, «1+1» одержав від Бі-бі-сі повний опис проекту — близько 600 сторінок... Це ціла «біблія». Усе визначено до дрібних нюансів. Як світло подати, як звук...

— Але особливості третього сезону — міжнародного — якось додатково обговорювали з Бі-бі-сі? Може, доплачували їм за своє ноу-хау?

— На мій погляд, Бі-бі-сі може використовувати цю ідею, узявши її на озброєння. Ідея чудова — міжнародне танцювальне шоу!

— Можливо, тоді на цих умовах варто провести і дружній танцювальний матч між Польщею й Україною?

— У Польщі тепер — лід. У них «Зірки на льоду» популярні саме на цей момент.

— А от «плюси» чомусь на «льоду» послизнулись. І відмовилися від задуму зробити український «Льодовиковий період»?

— З льодового проекту ми почали роботу. Але якби одночасно Перший канал і канал «Росія» не запустили свої льодові танці... В Україні фігурне катання не набуло такого розвитку, як у Росії: і фігуристів, і тренерів хороших у нас не так багато. А ті, що є, — працюють у Росії або інших країнах. Розумієте?

— Розумію. І тренерів рангу Тарасової немає.

— І платити в себе більше, ніж вони одержують у Росії, ми, на жаль, не можемо. До того ж на лід і українські зірки дивляться з острахом: там травматизму більше.

— Зате промоушн який. Можна все життя в жодній мильній нісенітниці не зніматися, а лише раз на льоду з’явитися — і тебе відразу всі таблоїди розірвуть на клаптики.

— Хіба тільки після льоду? А після наших «Танців»? Те ж саме. Багато хто наново розкрився. У декого друге дихання відкрилося.

— Дехто навіть наречених — липових — познаходили.

— А артист може й повинен використовувати свій успіх — за максимумом!

«Усе вирішило «протестне» голосування»

— На каналі ми говорили про те, що було б непогано запросити перших осіб — саме на фінальне шоу. З огляду на його резонанс, неймовірну популярність у глядачів. Спочатку зв’язалися з референтом Катерини Михайлівни. Нам запропонували написати офіційного листа. Потім зв’язалися і з представником польського посла. Там відразу не відповіли. А від Ющенко згодом надійшло прохання надіслати сценарій нашого фінального гала-концерту. Потім уже я пішов на «воєнну хитрість» і кажу полякам: от, мовляв, сама Катерина Михайлівна в нас буде... І вони відразу відгукнулися. Були в результаті на фіналі і дружина президента з дітьми, і польський посол з дружиною... І я не бачу тут якогось підкилимового сценарію! Хоча й не приховую, протягом усього третього сезону (аж до фіналу) лідером глядацького голосування була пара — Наталя Могилевська і Влад Яма.

— Одноособовим лідером?

— Коли поставили низькі оцінки Неліпі, то ви уявити не можете, як різко зросла його популярність у глядачів. Він досяг рівня лідируючих пар. Або й вище, ніж лідери. Є ж специфіка сприйняття аудиторією цього шоу... Те саме було, коли ставили низькі оцінки Козловському. Аудиторія цих хлопців — дівчатка, дівчата, жінки. Це, мабуть, найактивніша глядацька сила. Можливо, на останньому етапі щось схоже відбулося і з Марчином Мрочеком — чарівною молодою людиною, дуже життєрадісною, світлою...

— Мені один із продюсерів вашого шоу цитував SMS від Ірини Білик після фіналу: «Перемогло світло!»

— Звісно ж, харизма відіграє величезну роль. Але ви пригадайте, приблизно в середині фінального шоу всі оператори перестали приймати голоси глядачів... Причому саме перед виступом Мрочека і Могилевської. Щоб їхні наступні танці ніяк не вплинули на результат. Мені здавалося, що головне шоу вже минуло — у суботу. Та ба. Справжня розв’язка настала в неділю. Пам’ятаєте, поетапність голосування... Отож, якщо визначити три основні «етапи», то приблизно 60% глядацьких голосів — це субота (година ефіру), приблизно 30% — недільні повтори і відсотків 10 — голоси протягом тижня... З 1 на 2 грудня начебто нічого не мало змінитися. Ще 25 листопада ввечері ми відкрили це голосування... А закрили його 2 грудня — теж увечері. Отож 1 грудня до початку «Танців» ми мали приблизно 10% — від наступної (фінальної) кількості голосів. Тобто це була тільки зав’язка драми. І вже 2 грудня — це неділя — до початку прямого ефіру ми мали 80% цих голосів — знову ж таки від загальної наступної кількості. А 20% — це остання хвиля глядацької активності — і ми одержали її тільки за ці короткі 30—40 хвилин у недільний вечір! Тобто такий масовий напір і ентузіазм глядачів у такий обмежений проміжок часу стали для багатьох несподіванкою.

— І ці 20% зрештою все і вирішили?

— Ви абсолютно правильно сказали.

— А вам не здається, що ця неймовірна активність учасників голосування пояснюється швидше принципом не «за», а «проти»? Тобто не за поляка, а проти?... Певне, проти самовпевненості артистки... Проти нібито зумовленості її перемоги... Проти теореми «публіка — дурна і вона все проковтне»...

— Це одна з тем, над якою слід міркувати. Мій син, наприклад, котрий дивиться це шоу, каже: «Тату, а чому ти хочеш, щоб я голосував саме «за», а я хочу «проти»!» Так, як і ви вважає...

— Це вже матеріал — для психологів. Чому один танцюючий «психотип» викликає захоплення, інший — сторожкість? Чому чиста чарівність перемагає професійний напір і самовпевненість? Хоча, як на мене, переміг поет Тичина: «Дружба народів — не просто слова, дружба народів — це правда жива...».

— Ви зважте, що голосує переважно молодь. 80% — SMS-повідомлення за того або іншого учасника, а 20% — це телефонні дзвінки. Дзвонили зазвичай люди старшого віку, котрим не до SMS. Але, за великим рахунком, публіка, напевно, і не повинна знати точну кількість: скільки за кого? Це іміджева таємниця. І тактовність стосовно тих, хто не потрапив у фінал.

— Ви кажете про тактовність. А от мені від відомо про шалений натиск, з яким «організовували» голоси за одну з ваших учасниць...

— Якщо йдеться про Лілію Подкопаєву... Є такі припущення. Та, пробачте, я не можу це коментувати. І в Бі-бі-сі немає заборони, щоб чоловік активно не голосував за свою дружину! Даруйте, але коли в нас брав участь Ступка-молодший, то бачили б ви, як Богдан Сильвестрович, зустрівшись якось у ресторані з Олександром Юхимовичем Роднянським, підбивав його: а давайте відправимо свої голоси за Остапа! А що тут такого? Це його дитина, і батько за сина вболіває. Також і чоловік за дружину, за матір двох дітей. Хоча, звичайно, є тонка межа... Якось об одинадцятій годині вечора дивлюся на сервері, як проходить голосування... За цю пару — 30 голосів протягом години. За ту — 50 голосів... Раптом за третього учасника протягом нетривалого часу — відразу 800! Тут тільки ворожити можна...

— А вам не здається, що в певної частини наших глядачів ставлення до цих шоу таке ж одержиме, як і до «Свободи слова» Шустера з Куликовим разом. Фізіономії готові бити одне одному, у сім’ях не розмовляти, тому що «мій» не пройшов, а «твій», бач...

— Так, є. Аудиторія сприймає багато чого за чисту монету.

— Не легкі життєстверджуючі гарні танці, а якась одержимість, начебто після програшу квартиру втратять або батьківщину.

— Причому ці настрої в прямому ефірі особливо контрастні.

Попереду льодове побоїще?

— То що ж вам сказала після тріумфального фіаско народна артистка України?

— (Тривала пауза.) Особисто мені вона нічого не хотіла говорити. Але вже на бенкеті сказала правильні слова: «Це було усього лише шоу. Я намагалася чесно працювати. Але, напевно, чогось не врахувала». І вона має рацію — багато в чому. По суті, Наташа виграла — як професіонал. Про це свідчать бали журі — 116 (у її конкурента — 109.)

— Будь-який мінус естрадники повернуть собі на плюс. Невдовзі, не сумніваюся, глянцю не вистачить для сліз світлого співчуття.

— Ви так думаєте?

— Упевнений. До речі, я також упевнений, що ви вже «заквасили» «Танці з зірками-4».

— А отут вже я не впевнений. І спробую пояснити, чому. Коли експлуатувати тільки цей формат, то що від нього залишиться? Спочатку ми взяли досить високу планку. А робити наступні сезони слабшими... Не варто. Ще в середині другого сезону Ряшин мені говорив: «Давай продовжувати!» Я відповів тоді: «Але в нас немає такої кількості зірок, які були б пластичними, енергетичними і цікавими не тільки самим собі, але й глядачам». І цих зірок справді практично не залишилося. Я, наприклад, переконаний, що цей формат ідеально підходить Ані Лорак або Тіні Кароль — саме як учасниці, а не лише ведучій. Але танцювати вони відмовилися. Ні, і все тут! Ми запрошували на паркет одну з наших популярних ведучих новин...

— Мазур, чи що?

— ...Не хотів би уточнювати. І знову — нізащо!

— Ну й даремно. Ведуча новин Марія Сіттель на каналі «Росія» потанцювала — і набула більше, ніж мала.

— Отож.

— Скажіть, а хіба наші серіали доморощені ще не наштампували достатню кількість медійних «зірок», щоб танцювали вони до упаду і в четвертому, і в п’ятому сезонах?

— Та знімаються ж, на жаль, переважно російські артисти — у цих серіалах.

— Ну що значить «на жаль»? Хіба ми не знаємо наші трупи, цих артистів, кожен з яких відмитий до дірок не одним «милом» і ніхто без роботи тут не сидить.

— При цьому, уявіть, дехто зустрічається зі мною і каже: «Ну що ж ви, взяли якогось поляка і зробили з нього «зірку»...» Як це — «зробили»? Усередині має бути щось у людини. Якесь світло вона має випромінювати. І потім саме на цій передачі важливо зламати стереотипи, змінювати усталені образи. А ламатися декому складно. Я якось говорив Подкопаєвій: «Ліля, дорога, ти ж щось відчуваєш, і ця емоція має бути на твоєму обличчі!» До речі, її партнер — Кирило Хитров — танцюрист чудовий. І у фахових колах його ставлять на сходинку вище, ніж Яму (це вже у своїй ієрархії).

— Припустімо, якщо навесні не буде «Танців» на паркеті, «Лід» можливий?

— А чому ні? Я навіть переговори проводив із «Експо-центром», персонально з паном Ткаченком. І він був готовий за прийнятні гроші віддати свої площі під наше майбутнє льодове шоу. Можливо, там було б менше бодай на одну проблему: куди посадити глядачів? Бо перед кожним танцювальним шоу дзвінки: «Здрастуйте, я з Кабміну. Потрібні два місця — в центрі...» Або: «Я із секретаріату...»

— Дохідне у вас місце.

— Доходило до смішного: «Здрастуйте. Я мер... Потрібне місце».

— І гроші пропонували?

— Ще які. Тисячу доларів за місце.

— Звісно ж, у «центрі»?

— Аякже! Тільки «місця» у нас не продаються. А взагалі такі складні шоу треба готувати заздалегідь — за рік-півтора їх розробляти. Як у Парижі або в Лондоні. З тією ж компанією «Стар-медіа», яка співробітничала з нами на «Танцях», і труднощі були, але й розуміння було. На якомусь етапі виникла ідея запросити іншу продакшн-компанію... Але не зробили цього, тому що новим виробникам довелося б наново вивчати дуже складну «біблію» проекту. Тому ми й вдячні колегам за роботу.

— Якщо вдячні, то чому ж новорічне шоу знімати не покликали?

— Та от, самі спробуємо.

Брат-2. Марчин Мрочек: «Для мене ці танці — як виклик»

Польський артист Марчин Мрочек, звичайно, не Даніель Ольбрихський і не Збігнєв Цибульський — до масштабів тієї слави йому далеко. Хоча молода людина і знімається в місцевому «милі», і по обкладинках його активно впізнають. У Марчина є брат-близнюк Рафал (вони народилися 10 липня), котрий досить успішно танцює у себе на батьківщині. Батьки братів мають два магазинчики у Варшаві. А їхні сини і сьогодні по кілька разів на тиждень знімаються в польському «милі» за назвою «M — JAK MILOSC». Брати Мрочеки, сьорбнувши медійної популярності, вже вирішили відкрити артистичне агентство для організації розважальних заходів. Власне, і Марчину танцювати в прямих ефірах не первина: у Польщі і він брав участь в аналогічному проекті.

— Марчине, кажуть, ви танцюєте з самого дитинства?

— Але в дитинстві усі танцюють! А серйозні заняття в мене розпочалися, коли в Польщі запустили свій танцювальний проект. І я став учасником цього шоу. Втім, до українських «Танців» у мене була певна перерва в хореографії. Приблизно півроку. Проте я з радістю вийшов на ваш паркет. Бо мені приємні ці емоції. Та й особливої новизни в українському проекті для мені не було. Щоправда, люди нові, а отже, нові відчуття. І, що приємно: як у Польщі, так і в Україні дуже серйозний рівень учасників. Можливо, українці і поляки більше тренуються?

— Ви самі багато репетирували?

— У себе вдома в Польщі я відмовився від деяких проектів. І чотири дні на тиждень ми репетирували з Ганною Пелипенко — саме в Польщі. І на три дні вже прилітали в Україну. Я досить амбіційна людина. І люблю, щоб усе було зроблено на «відмінно»!

— Як народжувалися задуми тих або інших ваших виграшних номерів?

— Найчастіше виходило спільними зусиллями. Для того й потрібна пара.

— А ваш брат-близнюк якось допомагав під час підготовки номерів? Підкидав якісь свої ідеї?

— У мене з братом добрі стосунки. Ми часто радимося. Ще в школі ми використовували свою схожість. Причому з корисливою метою. І могли підміняти, наприклад, один одного на якихось іспитах. Я, наприклад, складав хімію за брата — тому що він цей предмет не любив. І навіть у серіалі «M — JAK MILOSC» ми радо погодилися зніматися разом. Хоча ролі в нас різні. У мого героя — серйозний характер, він — юрист, а брат Рафал грає серцеїда, людину, у котрої дуже багато шанувальниць. Брат, до речі, теж чудово танцює, він брав участь у третьому сезоні польських «Танців». І вийшов із цього шоу абсолютним переможцем. Нині Рафал прекрасно показав себе і в польському шоу «Танці на льоду». Він здобув прихильність як суддів, так і глядачів.

— А ви часом в Україні не помінялися місцями? Рафал, котрий чудово танцює, не видавав себе за Марчина?

— (Сміється.)

— До речі, як вам у нас на берегах Дніпра?

— В Україні мені все дуже сподобалося. Правда, моя дівчина Агнешка іноді засмучувалася, що надто багато часу проводжу з іншою... Ні, вона не ревнувала... Вони з Ганною у нормальних стосунках. Просто вона трошки ревнувала і до цього шоу, і до того, що часто зникаю в іншій країні. Це ж зрозуміло. Для мене українське шоу — і виклик (самому собі), і пригода (котра невідомо чим могла закінчитися). І те, що так вийшло... У цьому не тільки моя заслуга або удача, це величезна заслуга Ані. Мені здається, нас справді полюбили глядачі. Інакше не було б стільки голосів!