ВОСЬМЕ ДИВО СВІТУ В КИЄВІ

Поділитися
20 лютого 2001 року в Національному палаці «Україна» відбудеться прем’єра вистави «Коштовності» Маріїнського театру (Санкт-Петербург) у Києві...

20 лютого 2001 року в Національному палаці «Україна» відбудеться прем’єра вистави «Коштовності» Маріїнського театру (Санкт-Петербург) у Києві. Завдяки генеральному спонсорові — Кондитерській фабриці «АВК» — Київ побачить трупу театру в повному зоряному складі, вперше від 1982 року, коли він гастролював у Києві востаннє. Нарешті Київ зможе насолодитися вишуканим твором американського балетмейстера Джорджа Баланчина, у власній вітчизні — Георгія Мелітоновича Баланчивадзе...

Вже кілька років санкт-петербурзький Маріїнський театр методично переносить на свою сцену знамениті вистави видатного хореографа ХХ століття Джорджа Баланчина, вихованця Петроградського хореографічного училища, танцівника Маріїнської сцени, засновника знаменитої трупи New York City Ballet в Америці.

Маріїнський — хранитель еталонів класичної хореографії і балетний лідер Росії. Хто ж краще за нього може показати роботи постановника, який зумів на основі академічного танцю минулого століття створити універсальну мову сучасного балету? Поставивши популярні «Симфонію до мажор», «Тему з варіаціями», «Серенаду», «Аполлона Мусагета», «Шотландську симфонію», які інколи з’являються в репертуарах різних російських труп, Маріїнка добралася і до «Коштовностей», що ніколи в нас не виконувалися. Тим самим театр перетнув фінішну лінію в неоголошених змаганнях Баланчина з московським Великим театром, а також створив унікальний прецедент, уперше показавши цю виставу за межами Америки. На прем’єру майже в повному складі з’їхався нью-йоркський Фонд Баланчина, що додало сенсаційності прем’єрі й підвищило її статус у балетному світі.

Кожна з трьох частин цього балету — «Смарагди» на музику Форе, «Рубіни» на музику Стравинського і «Діаманти» на музику Чайковського — створює образ коштовного каміння, відроджуючи улюблений прийом стародавнього балету — уподібнення віртуозного танцю ювелірному виробу. Ототожнення класичного танцю й коштовного каміння відоме в балеті давно. Найблискучіший приклад — па-де-катр каміння з останнього акту «Сплячої красуні». Коштовності, що стали темою балету, — одне з захоплень легендарного балетмейстера. «Діаманти, коштовне каміння, гарний одяг надихали маестро, він міг милуватися танцівниками, чиї риси прикрашали розкішні твори ювелірного мистецтва», — згадує Карін фон Арольдінген, балетмейстер трупи New York City Ballet, одна з постановників «Коштовностей» у Маріїнському театрі. Вона, а також Еліз Борн, Саллі Гарінгтон, Шон Лавері, які безпосередньо розучували цей балет із Баланчиним, сумлінно реконструювали його на берегах Неви. Костюми ретельно відтворили за ескізами Барбари Карінської (російського костюмера й постижера, що працювала із Баланчиним і Метрополітен-опера), а за створенням декорацій особисто наглядав їх автор — художник Пітер Гарві.

Комплекс сценографія-костюми-світло (Рональд Бейтс) від початку задали ефект шкатулки з коштовностями. А Маріїнка усвідомила себе в ролі Хазяйки Мідної гори — театральних самоцвітів. Адже відомо, що Баланчин орієнтувався у своїй творчості не так на великих солістів, як на велику трупу. Цей балет Баланчина (як і його інші постановки) — модель ідеального артистичного колективу. Тому «Коштовності» не кожна трупа собі дозволить. Але Маріїнка, маючи «дорогі діаманти», які потребують «дорогої оправи», — Уляну Лопаткіну, Діану Вишньову, Жанну Аюпову, Ігоря Зеленського, В’ячеслава Самодурова, Андріана Фадєєва, Софію Гумерову, Майю Думченко, Ірму Ніорадзе, — змогла собі це дозволити і занурила глядача у світ трьох епох у розвитку світового танцювального мистецтва. «Діаманти» — ремінісценція стилю російського імператорського балету, з його любов’ю до розкоші та запаморочливою вишуканістю у виконанні царственої, елегантно-величної Уляни Лопаткіної. «Рубіни» — американський неокласицизм, із джазовими інтонаціями — музичними і пластичними у виконанні вогненних, жагучих Діани Вишньової та В’ячеслава Самодурова. «Смарагди» — французький романтизм у виконанні загадкової чарівниці Жанни Аюпової.

А ще на афішах і програмках ми побачимо стандартний текст, який супроводжує всі постановки Фонду Баланчина, створеного для того, щоб головні театри світу не тинялися світами в пошуках тих, кому належать авторські права, і не займалися піратськими постановками.

«Цей балет Баланчина підготовлено в співпраці з Фондом Джорджа Баланчина і виконано у відповідності до стандартів стилю й техніки Баланчина, встановлених і наданих Фондом Баланчина».

Можливо, колись такий текст з’явиться і на афішах нашого Київського театру опери і балету ім. Т.Шевченка, де змінилося кілька поколінь видатних танцівників, які так ніколи і не станцювали хореографію великого «Містера Бі». А поки що і вони, і ми захоплюємося цією хореографією у виконанні «Восьмого дива світу». Так у світі назвали балетну трупу Маріїнського театру.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі