Вершини Альгірдаса Кумжі

Поділитися
Гори були для нас природною ареною, де на межі між життям та смертю ми досягли свободи, якої несвідомо добивались і яка була потрібна нам, як хліб...

Гори були для нас природною ареною, де на межі між життям та смертю ми досягли свободи, якої несвідомо добивались і яка була потрібна нам, як хліб.

Моріс Ерцог «Аннапурна»

Bони таки божевільні. Ці розумні, сильні, кар’єр­но вдатливі люди чомусь облишають комфорт та благополуччя, витрачають шалені гроші, летять за півсвіту і деруться на гору «таку високу, що через неї жодна пташка не може перелетіти» (так перекладав ім’я Джомолунгма легендарний підкорювач цієї гори шерп Тенцінг Норгей). Шанси навічно залишитись у снігах Гімалаїв і сьогодні такі ж високі, як і в часи перших спроб штурму цієї обителі богів. Мені і тепер, як в дитинстві, так само моторошно читати рядки книжки француза Моріса Ерцога, в якій він описує наслідки втрати рукавиць, події незначної на рівнині, але жахливої після підкорення першого восьмитисячника Аннапурни. Я пригадую спогади Тенцінга, котрий розповідав, що під час першої зустрічі з швейцарським альпіністом Раймоном Ламбером йому впало у вічі те, що в нього незвично короткі, ніби обрубані, черевики. Виявляється, цей горянин в рідних Альпах після обмороження втратив пальці на обох ногах. І все одно не залишив гори і тільки кілька сот метрів не дійшов до вершини Евереста. Мабуть-таки справжнім предком (чи, може, й нині існуючим братом?) людини є не теплокровна бананолюбна мавпа-сибарит, а снігова людина — єті, яка з навіженим вогнем у погляді, спрямованому до неприступних вершин, прокладає стежки на снігах Гімалаїв...

Посол Литовської Респуб­ліки в Україні — Альгір­дас Кумжа презентував в музеї духовних скарбів України переклад своєї книжки «Гімалаї. Щоденник однієї експедиції». Цілком зрозумілий острах брати до рук книжку, написану дипломатом. Раптом там будуть лише виважені державною доцільністю та службовими рамками геополітичні сентенції та криваві фотографії з елітних мисливських забав? Але підозри розтанули дуже швидко. Підставою для цього стала виставка фоторобіт Альгірдаса Кумжі, демонстрація фільму, присвяченого експедиції, вправне перо, відчутне з першої ж сторінки (книжку я прочитав на одному диханні) та й сам образ посла, котрий з’явився перед гостями у автентичному обладунку, в якому він підкорював гори.

Жнива у Непалі

Додам лише, ледь гімалайська експедиція завершилась, як Альгірдас Кумжа дістав пропозицію від литовського уряду здолати ще одну висоту — стати послом в Україні. І втілилась у життя дитяча мрія бути дипломатом. Що ж, слово «амбасада» дуже співзвучне з іменами гімалайських восьмитисячників.

P.S. Книжка «Гімалаї. Що­ден­ник однієї експедиції» видана в Литві за сприяння представництва «Мажейкю нафта» в Україні. Переклала її українською Ольга Боднар.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі