Той, хто заблукав у часі. Внутрішня еміграція та ідеальні образи Григорія Гавриленка

Поділитися
У Національному музеї України триває виставка графіки і живопису Григорія Гавриленка. На межі 1950—60-х рр...

У Національному музеї України триває виставка графіки і живопису Григорія Гавриленка. На межі 1950—60-х рр. Гавриленко наполегливо шукав форми образно-пластичного втілення теми гармонії людини і природи. У цьому він був одним із перших не тільки в Україні. А першим, як відомо, нелегко. Свого часу у Спілці художників його вважали формалістом, відлучили від викладання в Художньому інституті. Позбавили навіть мізерної зарплатні...

Від Короленка до Данте

Час його творчих пошуків — то час беззастережного диктату соцреалізму. Прогресивні художники — М.Дерегус, Г.Якутович, В.Куткін, І.Селиванов — розробляли експресивно-драматичну графіку. Видавцям і шанувальникам мистецтва тоді найбільше подобалися гротесково-соковиті персонажі графіки А.Базилевича та Г.Малакова. Взагалі ж художники 60-х років, серед яких перед вели москвичі, дотримувалися переважно «суворого стилю» з його публіцистичною плакатністю, енергією чорної плями, що контрастує з білою зоною гравюри. А Гавриленко в тиші майстерні відшукував те, що актуалізується в мистецтві через п’ятнадцять-двадцять років, коли на зміну «суворому стилю» прийде інший, умовно названий «новим ліризмом». Цей напрям мистецтва другої половини 70-х — початку 80-х років скаже про духовність, інтелігентність, про загрозу гармонії між людиною і природою. Художники почнуть мріяти про порозуміння людини і світу, про відновлення рівноваги. Але ж саме цим іще на початку 60-х років були просякнуті елегійно-спостережливі малюнки Г.Гавриленка!

На той час художник уже мав певний досвід роботи в царині книжкового мистецтва. Його дипломну роботу було присвячено оформленню повісті Воло­димира Короленка «Сліпий музикант». Потім молодий митець виконав цикл ілюстрацій до «Чіпки» Панаса Мирного. На жаль, свого часу він не дістав належної оцінки. У 1962—1963 роках Гавриленко надзвичайно захоплено працював у складі авторського колективу графіків (О.Данченко, В.Куткін, Ф.Глук, О.Шо­ломій) над ювілейним видан­ням «Кобзаря», в якому вміщено три прекрасні гравюри за мотивами шевченківських творів: «Перебендя», «Садок вишневий коло хати», «Катерина». Але унікальність, неповторність світобачення та художньої манери Г.Гавриленка оформилися у співпраці з М.Бажаном, Г.Кочуром, І.Драчем, О.Данченком під час ілюстрування Дантової «Vita Nova». У Гавриленкові знайшли того, хто був здатний створити образно-пластичний відповідник шедевра ХІІІ століття.

1964 рік у біографії митця став визначальним, тоді Іван Драч представив Миколі Бажану молодого художника. У робочому кабінеті головного редактора УРЕ відбувся своєрідний вернісаж Гавриленка. Саме тоді, розглядаючи графічні та живописні роботи митця, Бажан побачив майбутнього ілюстратора сповідального твору Данте. Невдовзі знайомство поета і художника переросло в глибоку дружбу, яка дуже багато дала кожному з них. Тривала вона протягом двадцяти років, і той період був надзвичайно плідним у творчій біографії обох митців.

«Практично ніхто на той час у нашому художньому середовищі, — згадує скульптор О.Рапай, — не був готовий до діалогу з М.Бажаном, окрім Гриші. Його ерудиція в царині світової художньої культури, чітке й принципове ставлення до тих або інших явищ у мистецьких процесах минулого і сьогодення, здатність до аналізу, живили інтерес уславленого поета та енциклопедиста до Гавриленка». Стрижнем роботи над ілюстраціями до «Vita Nova» була ренесансна ідея гармонії людини і природи. Отже, ніхто інший, на думку поета, крім Гавриленка, не міг тоді органічно сприйняти епоху Данте і Джотто.

В атмосфері доброзичливої зацікавленості і цілковитої підтримки з боку М.Бажана митцеві радісно було мандрувати Флоренцією, де юний Данте зустрів на родинному святі в сусіда Портінарі дев’ятирічну дівчинку, чий образ закарбував у віках.

Видавництво замовило Г.Гавриленкові один портрет Беатріче, а він зробив сімдесят — не чернеток, а саме повноцінних малюнків, кожен з яких є автентичним мистецьким твором найвищої пластичної якості.

Розрив з усталеною нормативністю

Відповідно до архаїчного стилю «Vita Nova» Гавриленко випрацьовував власну графічну мову, захоплено студіюючи Джотто. Вдруге в українському мистецтві — після відкриттів М.Бойчука — у пластичних пошуках Гавриленка естетика раннього Відродження набула авангардного змісту. Зауважу, що до Гавриленка вітчизняна ілюстрація не мала образу ідеальної дантівської Донни, яку великий італієць підніс на один щабель із Богоматір’ю, усупереч літературним нормам Середньовіччя. У легких начерках Гавриленкового пера спокійна й лагідна Беатріче ввійшла до української графіки. З’явилися варіанти світлого жіночого образу.

У «Портреті Данте», в аркуші «Беатріче з подругами», в інших усе було незвично і водночас переконливо. Від Григорія Івановича знаю, як багато важила для нього під час роботи над «Vita Nova» пластично-філософська система великого новатора Фаворського. Він вважав його своїм учителем.

Архаїзовані образи персонажів, чергування білих і заштрихованих зон, свобода від ілюзіонізму, сріблястий тон малюнків, сама система штрихів — усе заперечувало натуралістичну ілюстрацію, стверджувало принцип умовної пластичності форми. Художній загал сприймав розрив митця з усталеною нормативністю в тодішній українській ілюстрації надзвичайно важко, якщо не агресивно. Навіть друзі не одразу адаптувалися до пластичної простоти Гавриленка, тим більше до його художньої філософії.

Гавриленко йшов власним шляхом. Він створював мистецтво негаласливе, монументальне за духом і формою. У його творчості не було розбіжностей між виплеканим ідеалом і життям, яке він намагався утримувати в межах доброзичливої гармонії. Художник віддав перевагу духовній красі, що здобувається працею. Він ніби заблукав у часі і прийшов у ХХ століття, що аж ніяк не спонукає до ідеального світосприйняття, чи то з афінських Пропілеїв, чи то садів Лоренцо Медічі.

Григорій Іванович був щасливий дружбою з інтелектуалами 60-х років, але ті, від кого залежало експонування творів, переважно були якщо не ворожі, то байдужі до духовного подвижництва майстра. Гавриленкові судилася внутрішня еміграція, можна навіть сказати — примусове елітарне життя і... матеріальна скрута. Через невідповідність усталеним нормам соцреалізму, його творчість у Спілці художни­ків вважали формалізмом. Майстра було відсторонено від викладання в художньому інституті, позбавлено мізерної зарплатні. Негативне ставлення офіціозу посилилося, коли дізналися про експерименти митця в царині абстрактного живопису. У підґрунтя напівфігурних та абстрактних композицій Г.Гавриленко закладав трансформовані підсвідомістю артистичні враження, своє захоплення даосизмом.

За принципом закоханої духовності

Потрібна була прозірливість Бажана, глибина його мистецьких знань, віра в торжество художнього таланту, щоб у той час підтримати «шукача гармонії» Гавриленка, незвичні образи якого часто наражалися на нерозуміння. Роль поета-академіка важко переоцінити: він послідовно підтримував унікального співрозмовника і неординарного митця і навіть «вибив» для Гавриленка квартиру — «осяяний білий простір» (вислів художника). Бажан часто гостював у нього в майстерні на вулиці Чкалова (тепер — О.Гончара). Безокі вікна підвального приміщення впирались у цегляну стіну сусіднього будинку. До помешкання, де працював Григорій Гавриленко, діставалися химерними коридорами. На комунальних плитках і на ще повоєнних примусах щось шкварчало, варилося, під ногами крутилися коти. Але, переступивши поріг робітні, відвідувач поринав в атмосферу храму. У сутінковій кімнаті панували ідеальний порядок і чистота. На полицях — вишукана бібліотека. Були ще стіл, два ослінчики, стілець, вузьке ліжко, радіола, колекція платівок із класичною та сучасною музикою. На стінах — композиції «Дві жінки в природі» та дніпровські краєвиди.

Як духовно розкошували в цій більш ніж скромній обстановці всі, хто вмів чути голос краси! Зачаровувала інтелігентність господаря. Вона відчувалася насамперед у доброзичливому, привітному ставленні до людей — був то кінорежисер С.Параджанов чи художник-початківець М.Крищенко. Душевна прихильність Григорія Івановича зігрівала багатьох. У 60—70-ті художники спілкувалися за принципом закоханої духовності. Коли панував культ дружби — смачного шматка не з’їдали під ковдрою.

На відміну від найновітніших «арт-українців», для яких національна належність перетворилася на товар, що дає неабиякі дивіденди, шістдесятники з кола А.Горської, В.Задорожного, Г.Севрук підносили гідність українства, розплачуючись за це тортурами і навіть кров’ю. Навіть не сподіваюся, що сьогодні хтось відмовиться від посади професора на знак протесту проти звільнення з роботи колеги. А в 60-х реакція Г.Якутовича на відлучення Г.Гавриленка від викладання в Художньому інституті була однозначною. У цьому — прояв ренесансної масштабності поведінки, кодексу честі друга.

Таким було покоління, що тридцять років тому закладало підвалини творчої розкутості 80—90-х років...

Час жорстоко випробовує митця. У межах пам’яті одного-двох поколінь бачимо, як могутня хвиля змила з п’єдесталів багато постатей, які докладали стільки сил, аби навічно вкарбувати себе в історію українського мистецтва. Сьогодні, на початку ХХІ ст., у шаленому темпі формуються нові смаки й уподобання. Набута нами творча розкутість звела нанівець штучно нав’язане мистецтву. Соцреалізм з агресивної дієвої сили перейшов до каталогу історії. Але тихі, лагідні образи, створені Григорієм Гавриленком, не зникли з мистецької шахівниці. Вони не тільки витримали випробування часом, але саме в ньому відкрили той інформаційний шар, що є духовним підґрунтям мудрої простоти гавриленківських пейзажів та образів.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі