Тільки — диво!

Тоді, коли в Україні ще не було війни, мріялося, щоб скинулися на казкове кіновиробництво всі Миколаї, Миколайовичі і Миколаївни. Я й сама думала-гадала, скільки грошей можу віддати, аби сталося кінематографічне диво і з'явилася казка про те, до кого приходить Святий Миколай. Пригадую, зателефонувала до Міністерства статистики - а там висловили жаль, що й досі не мають технічної можливості вести поіменну статистику, тому невідомо, скільки в Україні Коль, Віть, Петь, Сень, Юль… Зверталися до можновладних Миколаїв. Та українські політики щедрі тільки на словесні казки - та й то перед виборами.

До Мінська їдуть домовлятися про мир, а я звідти привезла казку! Точніше, казки, написані на війні… Франко-прусській (1870-1871).

Німецький професор хірургії Ріхард фон Фолькманн удень оперував солдатів на полі бою, а ввечері у своєму похідному наметі писав казки для дітей. Їх видали 1870-го, ще до перемоги Королівства Пруссії над Другою Французькою імперією. А потім 40 років поспіль перевидавали - казкові історії, вигадані хірургом і письменником під час кривавого конфлікту, який забрав життя 140 тисяч французів і 50 тисяч німців…

Ось казка про Короля ванільних горішків і Королеву губної гармошки. А ось - про Фріца-Невдаху, який жив за принципом "гірше однаково не буде…" - і при цьому в нього закохалася Принцеса-Щасливиця. А ще - про Багача, який випросив в апостола Петра "палац з чистого золота, якого немає навіть в імператора" і "щоб на сніданок йому завжди подавали шоколад", - і що ж? Таке життя виявилося пеклом…

Нове життя цим дивовижним "Казкам з чарівної скрині" Ріхарда фон Фолькманна дали 2014 року у видавництві єдиного діючого в Мінську монастиря - Свято-Єлизаветинського, зведеного на честь німецької принцеси, онуки англійської королеви, сестри російської імператриці.

Принцеса Гессен-Дармштадтська народилася тоді, коли знавець людських душ Лев Толстой писав у романі "Війна і мир": "Началась война, то есть совершилось противное человеческому разуму и всей человеческой природе событие".

Війна вбиває наші душі. Хтось повинен у державі закричати: "SOS! - Рятуйте наші душі!"

Чому з'являлися найвиразніші казки саме в часи лихоліть? Певно, щоб душа не зачерствіла… Адже світ прекрасного та віра в диво покликані її врятувати, - пояснюють психологи. Без натхнення суспільство скисає… Невже цим керувалися сталінські ідеологи, коли засновували "Союздитфільм" 1936 року?

Прем'єра фільму "Горбоконик" Олександра Роу відбулася 31 липня 1941 року. Вже була війна… "Чахлика Невмирущого" знімали 1944 року, в евакуації, в Республіці Алтай і Таджикистані. А вперше показали на широкому екрані в День Перемоги 9 травня 1945 року. Знамениту "Попелюшку" з радянською актрисою польського походження Яніною Жеймо голодного 1947 року подивилося 18,27 млн глядачів в СРСР. "Попелюшку", створену кінематографом "вождя народів", з успіхом показали у Фінляндії, Австрії, Франції, Швеції, Японії. Можливо, тоді казковому кіновиробництву надавали статусу справи державного значення?

Певна, що країні, в якій лютує ненависть, вкрай потрібна казка!

2013-го, коли Майдан уже стояв, але війни ще не було, мені переповіли казку про Святого Миколая. "Тільки диво, або До кого приходить Святий Миколай" - оригінальний авторський кіносценарій Олени Каретник з виром режисерських візуальних знахідок. Тут і історичні буєри - вітрила на ковзанах, якими пересуваються кіногерої замерзлими каналами середньовічного містечка, і міст з дирижаблів, що дуже ефектно виглядатиме в кадрі, і звірі з демонічними крилами - пси і рисі, в яких без людської ніжності зледеніли серця, - словом, є простір для виправданої комп'ютерної фантазії, що нині вельми комерційно актуальна в кінематографі.

Та головне в цій історії - аж ніяк не спецефекти… Це казка про благочестя! В центрі уваги - високі почуття. Головні герої - чемно виховані брат і сестра, героїчний батько, і високодостойна мати.

Бюджет фільму - 5,5 млн євро. Збудувати казкове містечко, змайструвати історичні ковзани, буєри, пошити розкішні костюми - коштує дуже недешево. Кожен кадр фільму має бути ніби шедевр золотого віку фламандського живопису - вирішив оператор-постановник Дмитро Санін. Бо є задум створити потім ще й музей стрічки "Тільки диво, або До кого приходить Святий Миколай".

Чудотворець за сценарієм з'являється лише тричі, за один знімальний день розраховують відзняти запрошену зірку Голівуду. Чула про Ентоні Гопкінса, хоча не думаю, що актор з оскароносним реноме вбивці-канібала вдалий вибір на роль святого...

Втілити на екрані казкову матір запропонували італійській актрисі Крістіані Капотонді - виконавиці головної ролі в італійсько-німецько-австрійському серіалі 2009-го року "Імператриця Сісі". Італійку сценарій зацікавив. Вона одразу запитала, чи буде копродукція з італійською стороною? А мені згадалася фраза з серіалу. Мати імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа ерцгерцогиня Софія дорікає вільнодумній Сісі: мовляв, краще б житіє святих читала, ніж Вольтера…

Голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко прочитав синопсис, глянув на макет містечка і виніс вердикт: "Зменшити бюджет!" На що автор сценарію і режисер Олена Каретник відповіла: "Нехай проект помре в моєму столі, але здешевлювати його не можна, це занапастить казку!"

Майстер візуального мистецтва, оператор-постановник Дмитро Санін переконаний, що казку за таким сценарієм слід знімати в найсучаснішому форматі - не можна заощаджувати на картинці, коли йдеться про виховання естетичного смаку дітей. Такої ж думки і художник-костюмер Гала Отенко, в чиєму доробку такі відомі стрічки, як "Поводир", "Толока", "Врожай диявола" (Канада), "Червона королева" - стильний серіал про зірку радянського подіуму Регіну Збарську. Гала Отенко переконана, що в казці все має бути "шедеврально" - і ґудзик оксамитової сукні, і мереживо дамського чепчика, і хутро мантії бургомістра, і лезо середньовічних ковзанів. Одягнути героїв казки "Тільки диво, або До кого приходить Святий Миколай" відтепер її українська мрія, а поки що працюватиме в Польщі - 15 тонн костюмів поїхали з нею до Кракова…

Серед шанувальників сценарію кіноказки "Тільки диво…" і нащадок видатної української династії - праправнук основоположника української музичної школи Миколи Лисенка, автора духовного гімну України "Боже великий, єдиний, нам Україну храни!". Микола Лисенко-молодший - диригент, диякон, багатодітний батько. Саме він і порадив Олені Каретник "казкового композитора" Дмитра Коновалова. За дивовижним збігом обставин - з міста Миколаєва. На офіційній церемонії відкриття 44-го МКФ "Молодість" оркестр під орудою Лисенка-нащадка виконав увертюру до фільму "Тільки диво, або До кого приходить Святий Миколай". Хто був, той чув цю по-голлівудськи казкову мелодію!

А цьогоріч у рамках 45-го міжнародного кінофестивалю, коли перша леді відкривала конкурс "Молодість" - дітям", іще одна фанатка кіноказки Лариса Величанська особисто в руки передала Марині Порошеко сценарій "Тільки диво, або до кого приходить Святий Миколай". Невже піарники дружини українського президента не зрозуміли, що цей казковий сценарій - як подарунок долі? Певна, що Мішель Обама або Карла Бруні в часи, коли була першою леді Франції за президентства Ніколя Саркозі, не випустили б таку казку зі своїх рук, хоча вони не багатодітні мами і не мають шоколадної імперії.

У кіносценарії мама пояснює дітям: "Святий Миколай - це не мішок з подарунками. Люди називають його Чудотворцем. Не бачу нічого поганого, щоби просити Святих про допомогу. На кого нам ще сподіватися?! Якщо про нас забули на Землі - залишилось звертатись до Небес…"

Цікаво спитати в нашого казково багатого гаранта, чи не вважає він, що країні, де лютує ненависть, потрібна добра кінематографічна історія, в якій Святий Миколай простягає руку поганому хлопчиськові, аби разом з ним усі погані хлопчики згадали, що і в їхній душі є щось світле?!