Шевченко: натягнуті струни

Поділитися
У Національному музеї Тараса Шевченка нещодавно відкрито оновлену експозицію. Нарешті культурно-просвітницька установа, відкрита 1949 року, може продовжити працювати за призначенням...

У Національному музеї Тараса Шевченка нещодавно відкрито оновлену експозицію. Нарешті культурно-просвітницька установа, відкрита 1949 року, може продовжити працювати за призначенням. Це вартувало справді героїчних зусиль колективу, який був змушений у рекордно короткий строк вибудувати експозицію. Зрештою, без втручання президента України 16 музейних залів ще не відомо скільки часу стояли б пусткою.

Саме 2004-й, рік 190-річчя Тараса Шевченка, був «ознаменований» тим, що в Національному музеї поета на бульварі його імені було розпочато ремонтно-реставраційні роботи, які «тягнули» за кошторисом на капітальний ремонт. До речі, в цей час також розпочато і досі триває ремонт у музеї Національного заповідника Шевченка у Каневі. У 2004 році став на ремонт і музей «Заповіту» у м. Переяслав. Такий собі випадковий збіг саме на час ювілею.

Щодо якості ремонту столичного музею — усі питання до попередньої дирекції, яка була «на посту» по квітень 2005 р. Наприклад, чому в палаці ХIХ ст. поставлено склопакети з пластику, замість дерев’яних? Чому кондиціонери, які втулені на фасаді пам’ятки архітектури, досі не підключені? Чому не відремонтована тераса тощо? Ремонт «з’їв» неабиякі кошти — 4 млн. 275 тис. грн., а в кошторисно-проектній документації грошей на побудову експозиції чомусь не було передбачено. Листи нової адміністрації до Міністерства культури і туризму України упродовж 2005 року результату не дали. Так само коштів не виділили і протягом 2006 року. Лише в листопаді минулого року 230 тис. грн. нарешті надійшли до музею. Однак уся попередньо підготовлена робота дала можливість виконати експозицію на рівні, за який, мовлячи пафосно, не соромно перед Шевченком. Відчуття свободи, простору, що вільно «дихає», є тим незримим утіленим концептом, із якого висновується все інше. Перевантаженість матеріалами, особливо текстовими, нагромадження їх у три-чотири «поверхи» — недолік експозиції зразка 1989 року. Увага відвідувача губилася серед величезної кількості матеріалів. Експозиція будь-якого літературного музею — аж ніяк не «друкована монографія».

Символічно-образний ряд оновленого музею тримається на «трьох китах», навколо трьох домінант: Доля, Муза, Слава. Укотре думаєш: чи є у світі аналог нашому Шевченкові: поет-геній, виразник духу українського народу і водночас художник-академік, тобто професіонал високого класу? Це й дало змогу на основі фондової колекції НМТШ (музейна збірка — понад 81 тисяча експонатів) у 16 залах відтворити постійний перегук Шевченка-поета і Шевченка-художника на різних етапах його життя. Акцент — на автентиці, це стосується зокрема й робіт художників-сучасників українського генія.

Зрозуміло, чому Анатолій Гайдамака, автор художньої візуальної концепції, обрав — ще для попередньої експозиції — як своєрідний вимір-образ саме раму значних розмірів із натягненими струнами. Цей модуль застосовано і нині.

Не знаю, чому, але зі старої експозиції не запам’яталися такі, здавалося б, дрібниці, як квитанція про доставку Шевченка до ІІІ жандармського відділення від 18 квітня 1847 р. Також зошит із запитаннями й відповідями допиту Тараса Григоровича там само — від 31 квітня 1847 р.

Експозиціонери знайшли чудовий хід: відвідувачі можуть погортати факсимільне видання альбому Шевченка з його акварелями (1845 р.), оригінал якого зберігається в Інституті літератури.

«Володар у царстві духа», майстер психологічного портрета і класик офорту, театрал, «світський лев» — усі іпостасі українського генія промовляють до відвідувача, мовби закликаючи до внутрішнього діалогу.

Коментарі

Генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка Наталя Клименко:

— Ми, докорінно не змінюючи засад попередньої експозиції, оновили її. Принципова відмінність — неперевантаженість матеріалами. Поглиблено контекстуальний зв’язок-перегук між елементами окремих «вузлів» експозиції. Зокрема, це стосується тем «Тараса Бульби» Гоголя і «Полтави» Пушкіна у візуальній творчості Шевченка та деяких інших.

У старій експозиції не було куточка Шевченка як учня художньої академії. Нині маємо цікавий ряд експонатів, що творять тогочасну культурну «ауру» і передають уписаність у неї вчорашнього кріпака, який інтенсивно здобуває різнопланову освіту, фах та нарощує інтелектуальну потугу. Тобто поглиблено вмотивованість, співвіднесеність елементів окремих «вузлів». У 4-му залі вперше виставлено значну частину раритетів із сектора унікальної книги музею. Це тогочасні видання, які читав Шевченко, фрагмент літературого процесу. Вперше подаємо широкоформатні зображення Шевченкового Петербурга, щоб відвідувач ніби перенісся туди. Усе пов’язано: від оформлення вікон у 2-му, 13-му, 14-му залах до різнопланових візуальних перегуків. Важливо було й уречевити «дух» України, який витворював у собі Шевченко академічного періоду, перебуваючи далеко поза рідною землею. Інакше чи міг би він створити зокрема «Козацький бенкет» або «Смерть Богдана Хмельницького»? Це була цілковито самостійно витворена українська тематика в конкретних образах, достеменних деталях. В академії ж культивувалися передусім античні сюжети.

Як бачиться подальше облаштування музею на бульварі Шевченка, 12?

З технічних новацій поки що передбачаються тільки аудіогіди. Але ж украй необхідне окреме приміщення для демонстрації фільмів, компакт-дисків, прослуховування музичних записів. Також обов’язкова книгарня, де продавалися б твори Шевченка та про нього, найрізноманітніші репродукції, подарунково-сувенірна продукція з відповідною символікою. Так заведено в музеях усього світу. І знову постає питання коштів. Насправді ж — реальної культурної політики загалом у нашій державі.

Ігор Ліховий, керівник служби секретаріату президента з питань збереження національного культурного надбання:

— Час і суспільство потребують нових орієнтирів. Те, що бачимо нині в оновленій експозиції, викличе дискусії. Вони є цілком закономірними та бажаними. Не забуваймо, що музейники працювали в часовому цейтноті, були надзвичайно обмежені фінансово. Робота над справді новою експозицією розпочнеться вже незабаром — до 200-річчя Тараса Шевченка. Маємо максимально правдиво, у світлі сучасних досліджень і відкриттів, із застосуванням інформаційних технологій, подати образ нашого генія, що стало б зразком для наслідування для інших музеїв.

Григорій Грабовий, літературознавець, професор Гарвардського університету, шевченкознавець:

— Оновлена експозиція справляє краще враження, ніж це було раніше. Однак відомо, що нинішнє оформлення музейних залів створювалося поспіхом. Це зумовлене тим, що колектив і громадськість мусили відбити зазіхання на сам будинок. Національний музей збиралися перенести подалі від центру Києва. Я був одним із тих, хто допомагав боротися з тими зазіханнями «зовнішніх сил». Отож нова експозиція має певні «закулісні» обставини. Позитивним є те, що вона позбавлена патетики, не захаращена. Проте навіть нині залишається, як на мене, все-таки перевантаженою. Водночас Шевченко як знакова постать потребує рецепції. Мені особисто не подобається також загальне дизайнерське вирішення: воно досить еклектичне. Художникам, що працюють над музейними експозиціями, варто подивитися, як це робиться у світі. Що ж до технічних речей, то надалі необхідно якнайшвидше виготовити анотації до кожного залу. Сподіваюся, це буде зроблено компетентно, двома мовами: українською та англійською. Підсумував би так: оновлена експозиція краща від старої, та ще не досконала.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі