Найвпливовіші персони в українському кіно

Продюсер Олег Кохан став лідером рейтингу «Дзеркала тижня»

Хоч би скільки ми не зітхали, все одно є герої, котрі визначають і сьогодення кінематографа (всім вітрам на зло!). І справді вони впливають... на художній процес, на кругообіг кінокоштів у природі, на міжнародний кіноімідж України.

Цікаво, хто ж вони, наші «впливові»?

На це запитання спробували відповісти представники різних ЗМІ, котрі тією чи іншою мірою відстежують кінопроцес на сторінках «Сегодня», «Газети по-киевски», «Дзеркала тижня», журналів «Український тиждень», «Кінодайджест», «ТОП-10», «Главред», «ШО?»... Одне слово, вітчизняним читачам знайомі їхні імена зі сторінок згаданих видань: Анастасія Рахманіна, Ольга Клінгенберг, Алекс Панченко, Олексій Радинський, Юлія П’ятецька, Ярослав Підгора-Гвяздовський, Олександр Гусєв... Наші колеги називали різні імена, однак щодо деяких кандидатур виявили повну одностайність. Отже...

Олег КОХАН, кінопродюсер, фактично — співавтор таких успішних для України фільмів, як «Щастя моє», «Мелодія для шарманки», «Два в одному», «Райські птахи». Пан Кохан виявився абсолютним фаворитом журналістських симпатій. Оскільки всі представники вищезгаданих ЗМІ (без винятку!) називали його кандидатуру як найголовнішу і «найвпливовішу» нині. На що ж реально впливає Олег в укркіно?

З погляду «ДТ», «масив» його впливу насамперед поєднаний із діловим і творчим підходом: коли людина задумала (проект), знайшла (кошти), отримала (результат)… А ось результативність творів Кохана — справді беззастережний чинник впливовості. Вперше в історії українського кіно спродюсована ним стрічка «Щастя моє» потрапила у престижний конкурс Каннського міжнародного фестивалю (у 2010 році). Цілий ряд підтриманих ним проектів (стрічки К.Муратової, Р.Балаяна, К.Зануссі) не залишилися без уваги знакових міжнародних кінофестивалів, конкурсів країн СНД і Балтії. Так уже сталося, що саме цей продюсер сьогодні — один з небагатьох, хто достойно відстоює честь українського кіномундира. Причому, як ви помітили, його абсолютно не захоплює дешева касова «лабуда» (на кшталт кіновитворів «made in 95-й квартал»), Олег намагається говорити з серйозним глядачем елітарною кіномовою, спростовуючи мотивації Брехта «їжа спочатку, творчість — потім». Не всі зрозуміють? То не на всіх же й розраховано! У найближчих планах Кохана — екранізація повісті Василя Бикова «В тумані» (режисер Сергій Лозниця), на підході і проект про Чорнобильську трагедію «В суботу» (режисер Олександр Міндадзе).

Андрій ХАЛПАХЧІ — батько рідний «Молодості», кінофестивалю, якому не потрібні ні «ребрендинг», ні інші новації, це вже давно символ осіннього Києва і знак сезонного кінопожвавлення у столиці. Фестиваль Халпахчі справді впливає на тонус і градус нашого кіножиття, у міру можливостей відкриваючи нові імена. Якби ще не постійні поневіряння з простягненою рукою «дайте грошей!» на фестиваль, то і життя було б хороше, і жити добре...

Роман БАЛАЯН — класик українського кіно («Польоти уві сні та наяву»), кінопродюсер, він завше у пошуках сюжетів для нових картин. Цікава деталь: інколи навіть довше розмірковуючи, ніж активно знімаючи, Роман Гургенович, попри те, завжди зберігає навдивовижу високу планку етичності і порядності — серед анархістського світу нашого кіно, — і вже сама його моральна позиція часто (й незаперечно) впливає як на уми, так і на безумних...

***

…По «одному голосу» — у цьому, звісно ж, умовному «рейтингу впливовості» — набрали такі кіногерої. Богдан Бенюк (недавно знявся в помітному фільмі «Кандагар»), Денис Іванов («Артхауз Трафік», один із «механізмів» кінофестивалю в Одесі), Сергій Лозниця («Щастя моє»), Ада Роговцева (надзвичайно активно знімається у ТВ-кіно), Олександр Ткаченко (керівник «1+1»).