МУЗИЧНА ВІЗИТКА ЛЬВОВА

ХХII міжнародний фестиваль музичного мистецтва «Віртуози» відбувся, хоча, прокручуючи в голові тритижневий марафон, чудуєшся, як можна було організувати й провести на належному рівні таку неординарну подію практично без «копійки в кишені». А званих гостей із європейським і світовим рівнем слави запросили чимало — і лише на 22 тисячі гривень. Ясна річ, організувати приїзд зірок (і вони якимсь дивом приїжджають!), влаштувати їх і виплатити гонорари на такі гроші просто неможливо, оскільки лише на один середній концерт треба потратити більшу суму, ніж уся виділена. Дуже жаль, що, як і раніше, серед організаторів та упорядників «Віртуозів» значаться тільки управління культури Львівської облдержадміністрації та Львівської обласної філармонії, хоча фестиваль має статус й імідж міжнародного. У жодній країні світу музикант, котрий шанує себе, не братиме участі навіть у найнезначнішому фестивалі без відповідного гонорару. До нас, слава Богу, ще їдуть не по гроші (при цьому нерідко самостійно оплачують дорогу та проживання в готелі), а саме щоб побувати на «Віртуозах», які вже третє десятиліття поспіль тримаються на плаву і зберігають високу марку. Крім того, серед усесвітньо відомих чимало колишніх львів’ян, котрі нині прославляють своїм мистецтвом інші країни, і вони не можуть відмовити улюбленому місту в проханні, а собі — в можливості зайвий раз побувати вдома. Ось так і збираються (хоча рік у рік дедалі важче) чудові виконавці. Правда, не обійшлося без втрат. Не приїхали німецькі музиканти на чолі з відомим диригентом Дітером Вагнером, заслужений державний концертний оркестр Республіки Білорусь під керуванням Бориса Нічкова, музиканти з Австрії (зокрема відомий диригент Пауль Вайнгольд), Італії, Франції. Проте сімнадцять концертів із запланованих двадцяти одного пройшли з великим успіхом. Зали були переповнені. Із задоволенням «куштували» високу музику не лише багаторічні її шанувальники, професіонали-музиканти, а й підростаюча молодь. І це вселяє надію, не дає організаторам музичного дійства зупинитися, опустити руки через матеріальні й інші труднощі. Хоча, звісно ж, необхідно (оскільки наша держава бідна та неспроможна) ширше залучати міжнародні інституції, творчі спілки (як, приміром, це роблять ті ж таки львівські «Контрасти») до організації таких подій. Можливо, проводити їх не щорічно, а через рік, заздалегідь узгоджуючи з відомими музикантами можливість їхньої участі у фестивалі тощо. Можливо, слід скоротити програму, вибирати й представляти публіці квінтесенцію музичного мистецтва, нове, незвичне, талановите.

Сьогодні ж основне навантаження фестивальних днів «тягнуть» львівські колективи — Симфонічний оркестр Львівської філармонії, камерний оркестр «Віртуози Львова», а також студентські Симфонічний та Камерний оркестри Львівської музичної академії, камерний хор «Глорія», львівські солісти-виконавці, чимало з котрих — лауреати престижних міжнародних конкурсів. Благо Львів не збіднів ще на таланти.

Щороку «Віртуозів» присвячують відомому в музичному світі імені чи події. Торік травневий фестивальний Львів відзначав 60-ліття найвидатнішого скрипаля світу, колишнього львів’янина, а нині жителя США Олега Криси, який приїхав і виступив на «Віртуозах» разом зі своєю музичною родиною. У травні цього року Олег Криса та його дружина Тетяна Чекіна також побували в рідному місті, але давали сольний концерт не на «Віртуозах», а у Львівській опері.

Обличчям же нинішнього музичного фестивалю став ще один колишній львів’янин, блискучий альтист Юрій Башмет, який відзначив цього року своє 50-ліття. І хоча він не брав участі у концертній програмі (через повну зайнятість і заздалегідь розплановані гастролі), проте на кілька годин приїхав до Львова на презентацію книжки Ірини Чернової-Строй «Юрий Башмет. Грани совершенства», випущеної до його ювілею. Крім автора, в це видання всю душу, а також унікальні матеріали, які бережно призбирувалися не одне десятиліття, вклав батько великого музиканта. Звісно, шанувальники Маестро жадали почути бодай кілька нот у його виконанні, однак Юрій Башмет настільки втомився і був обмежений у часі, що не зміг подарувати цю радість своїм землякам, хоча повідомив іншу радісну звістку, пообіцявши спонсорувати видання книжки українською мовою, перший видрукуваний примірник перекладу якої бажаючі могли побачити на презентації.

Уже саме відкриття «Віртуозів» мало великий успіх і зробило серйозну заявку на неординарний розвиток подій. Улюбленець львівської публіки Міша Кац, нині французький диригент, блискуче, із настроєм керував Симфонічним оркестром Львівської філармонії, що виконав твори Берліоза («Угорський марш»), Е.Лало («Іспанську симфонію»), С.Прокоф’єва (сюїту з балету «Ромео і Джульєтта»), П.Чайковського (увертюру-фантазію «Ромео і Джульєтта»). Соло виконував лауреат міжнародних конкурсів Лівіу Прунару, скрипаль зі Швейцарії, який дав у Львові і сольний концерт. Це ім’я стало справжнім відкриттям фестивалю.

Традиційно в рамках фестивалю святкуються і круглі дати львівської музичної еліти. Нинішній рік став «подарунковим» для 50-річного композитора Віктора Камінського. Його твори прозвучали у виконанні Камерного оркестру Львівської державної музичної академії імені М.Лисенка (цього року їй виповнюється 150), лауреата міжнародних конкурсів піаністки Оксани Рапіти, народного артиста України Олександра Громиша під керуванням диригентів — народного артиста України, професора Мирослава Скорика й заслуженого діяча мистецтв України Миколи Кулика.

Неординарною подією стала і «Карміна Бурана», твір К.Орфа, що прозвучав у виконанні камерних хорів «Глорія», «Євшан», хору Львівського музичного училища, Симфонічного оркестру Львівської філармонії та солістів: дипломанта міжнародного конкурсу Віталії Голубничої (сопрано), лауреата міжнародних конкурсів Василя Понайди (тенор), лауреата Національної премії України Валерія Буймистера (баритон). Диригував польський диригент Чеслав Грабовський.

Запам’яталися концерт пам’яті Альфреда Шнітке й концерт за творами Едварда Елгара. «Вплелися» у фестивальну палітру й Шевченківські дні, проведені цього року у Львові. Великому Кобзарю були присвячені вечір лауреатів Національної премії України ім. Шевченка — камерного оркестру «Віртуози Львова», заслуженої капели України «Трембіта», львівської державної хорової капели «Дударик», а також кантата-симфонія С.Людкевича «Кавказ» у виконанні заслуженої капели України «Трембіта», Симфонічного оркестру Львівської філармонії.

З-поміж молодих обдарувань чудово показали себе на «Віртуозах» львів’яни Роман Самостроков (віолончель), який завоював на останньому фестивалі ім. М.Лисенка другу премію, Дмитро Онищенко (фортепіано), лауреат Конкурсу ім. П.Чайковського, що чудово виконав «Картинки з виставки» М.Мусоргського, твори Й.Брамса, лауреат міжнародних конкурсів Назар Пилатюк (скрипка) і, звісно, зовсім юний талант — восьмирічна скрипачка Марія Дяченко (Україна—Італія), — вона взяла участь у концерті (та проекті) «Таланти третього тисячоліття», в якому диригував її батько Сергій Дяченко.

Учасниками фестивалю були також скрипачка Доменіка Фальгер (Австрія—Польща), австрійський альтист Герберт Мюллер, Артур Яронь, піаніст із Польщі, постійний учасник «Віртуозів», Борис Бараз, віолончеліст із Франції, багато найвідоміших українських виконавців не лише зі Львова, а й із Києва, Ужгорода, Одеси, інших міст і музичних колективів. Прозвучали чудові твори Й.-С.Баха. Ш.Гуно, Дж.Перголезі, Б.Бартока, Й.Сука, К.Сен-Санса, Т.Альбіноні, А.Вівальді, М.Бруха, В.-А.Моцарта, Е.Гріга, Ф.Ліста, К.Шуберта, Марчелло та інших композиторів-класиків, а також українська старовинна музика, фольклорні композиції у виконанні сопілкового квінтету під керуванням Мирослава Корчинського. За традицією, закривав фестиваль відомий музикант і диригент, колишній львів’янин Богодар Которович, який диригував Симфонічним оркестром Львівської філармонії.

Для численних шанувальників «Віртуозів» це було яскраве й щедре свято, що дозволило побачити неординарних і талановитих виконавців та почути чудову, вічну музику. Для упорядників це була, швидше, надзвичайно напружена робота, що, попри все, принесла їм і радість, і задоволення. Для музикантів-виконавців «Віртуози» завжди були можливістю показати своє мистецтво і потішити глядачів. Для Львова фестиваль продовжує залишатися візитною карткою музичного міста, куди із задоволенням приїжджають знаменитості європейського та світового класу.