Костянтин Меладзе: «Українка, яка перемогла на російській «Фабриці зірок», стане або великою артисткою, або… ніким»

Популярність цієї людини різко контрастує з її «закритістю». З одного боку — «ВІА Гра», весь репертуар Валерія Меладзе, мюзикли «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Попелюшка», «Сорочинський ярмарок». А з іншого боку — його нечасті публічні одкровення. Телефонні номери Костянтина Меладзе постійно змінюються, а дотепні автовідповідачі спроможні віднадити найнастирніших папараці. Проте відомий композитор і продюсер багатьох популярних шоу-проектів (зокрема і російської «Фабрики зірок», яка недавно завершилася, де перемогла киянка Анастасія Приходько) все-таки погодився дати ексклюзивне інтерв’ю «ДТ». Ця розмова стала по-новорічному незвичною. У будинку, де ми спілкувалися, несподівано вимкнули світло. І розмовляти з Костянтином довелося… при свічках.

— Костянтине, ви автор фінальної пісні «Опять метель», яка звучить в «Іронії долі-2» у виконанні Алли Пугачової і Крістіни Орбакайте...

— Я написав цю композицію в проміжках між «фабричними» справами, буквально за кілька годин. Маю зізнатися, мені сподобалася ця робота. Вона мені видається цікавою. У новій «Іронії долі» лише одна моя пісня, але вона є лейтмотивом фільму.

— Зовсім недавно завершилася російська «Фабрика зірок». Що в цьому зв’язку ви сьогодні відчуваєте — смуток, полегшення, задоволення?

— Найголовніше — це втома, оскільки лише телевізійна частина проекту (не кажучи про підготовчу!) тривала чотири місяці. Обсяги роботи — величезні, завдання — найскладніші, це праця без відпочинку і майже без сну. Проте, безперечно, це було цікаво й повчально для мене. Я зустрів багато цікавої, здібної молоді, якою опікуватимуся надалі. Знайти для себе в цьому середовищі щось нове не так просто, я добре це знаю, оскільки багато років займаюся шоу-бізнесом. Саме це дуже цінно й приємно. Такий головний результат, який я можу констатувати безпосередньо після проекту. Гадаю, через місяць-другий я все проаналізую, щось осяде, і тоді я зможу розповісти про свої враження більш «членороздільно»...

— Цього року головний приз «Фабрики» дістався Україні. Це тільки заслуга конкурсантки Анастасії Приходько чи не обійшлося без вашого вирішального слова?

— На цій «Фабриці» було лише двоє москвичів — Марк Тішман і Влад Соколовський. Інші учасники — з Далекого Сходу, Сибіру, України, Прибалтики, Білорусі... Це була справжня «збірна Радянського Союзу». Жодних географічних переваг бути не могло через те, що я — не москвич. На мій погляд, шоу проходило дуже коректно, із мінімумом конфліктів і якихось непривабливих речей. Усе було дуже респектабельно і, що називається, душевно.

Безумовно, усі, хто пройшов у фінал, особливо трійка лідерів, — це люди, котрі мали шанси стати першими. Між першим, другим і третім місцем був зов­сім невеликий розрив. Перемогла Настя Приходько — вона здалася нам трохи глибшою і цікавішою.

Хоча і Марк Тішман, і дві нові групи, що утворилися на «Фабриці», теж чудові. Я б, чесно кажучи, теж дав їм перше місце, але це неможливо.

— Якими ви бачите творчі перспективи Насті Приходько?

— Що ви хотіли б побажати нашим читачам і всім своїм слухачам?

— Хотів би, щоб люди жили з надією на краще, незалежно від того, високосний це рік чи ні, незалежно від виборів, перевиборів тощо. Щоб вони зберігали надію на світле майбутнє, вірили, що все буде гаразд. Усе залежить від них, а не від високосності року чи від політиків — запевняю вас! Усе залежить від людей, які самі будують своє життя. Тому потрібно зберігати оптимізм!