КОНТРАСТИ ЛЬВІВСЬКИХ «КОНТРАСТІВ»

Нинішнього року, як і попередніх сім років, музичні «гурмани» Львова з нетерпінням очікували початку міжнародного фестивалю «Контрасти», який став невід’ємною частиною осіннього міста. А потім протягом трьох тижнів у різних концертних залах лунала музика ХХ століття, яке щойно завершило свій біг, і нові твори вже ХХІ століття, прем’єри яких відбулися саме на нинішніх «Контрастах». Багато їх було датовано 2002 роком.

Так, уперше пролунала симфонія № 2 Ж.Дерунгса, присвячена пам’яті загиблих під час літньої авіакатастрофи у Львові. Останніми роками композитор, який народився 1935 року в Німеччині й живе там нині, втратив багатьох близьких йому людей, тому з такою гіркотою сприйняв він і львівську трагедію. «Симфонія жалості» пролунала у Львові у виконанні камерного хору «Глорія» (у його десятилітньому творчому доробку — повернута широкому глядачеві духовна спадщина ХVII—XVIII ст., а також невідомі або такі, які мало виконуються, твори Мартіна Львовського, Дилецького, Березовського, Бортнянського, Лисенка, Вербицького і т.п.) та симфонічного оркестру Львівської філармонії під керуванням відомого диригента Симона Камартіна. Підсилило враження від концертного вечора й проникливе виконання ораторії Йозефа Гайдна «Сім слів Спасителя на хресті». І хоча Гайдн — це не ХХI і навіть не ХХ століття, організатори (а це Львівське відділення Спілки композиторів України, Центр міжнародних культурних ініціатив за підтримки місцевої влади) вирішили, що на фестивалі може і повинна звучати музика й великих класиків, чиї ювілеї відзначаються нинішнього року. А саме 2002 року виповнюється 270 років від дня народження великого композитора Гайдна. І взагалі, нинішні «Контрасти» пов’язані з багатьма круглими датами.

Перший фестивальний вечір теж розпочався творами «ювілейного» композитора — Євгена Станковича, який відзначив нещодавно своє 60-річчя. Пролунали «Псалом 83», хоровий концерт «Господи, Владико наш» і хорова опера «Купала», «пересипана» безліччю музичних перлин, виписаних у народно-поетичному дусі. Професійно, образно, колоритно представляв композитора камерний хор «Київ» під керуванням Миколи Гобдича. А 19 жовтня, в останній день фестивалю, духовну музику Миколи Лисенка та Кирила Стеценка (теж ювілярів) виконували львів’яни — камерний хор «Глорія» під керуванням директора «Контрастів» і диригента Володимира Сивохіпа. 70-річчя Родіона Щедріна відзначалося виконанням «Кармен-сюїти». Того вечора на сцені Львівської філармонії грав Новий міжнародний симфонічний оркестр під керуванням швейцарського диригента Гунгарда Маттеса.

Що ж до подальшого переліку світових музичних прем’єр, то вперше тут пролунали твори польського композитора (народженого у Львові) Богуслава Шеффера. Виконав їх ансамбль «Кластер» (створений 1996 року композитором Іваном Небесним для популяризації української сучасної класичної музики) і польський музикант Марек Холоневськи (електроніка). Шеффер створює музику з допомогою найсучасніших виражальних і естетичних музичних засобів. Так, його останній твір «In memoriam», написаний 2002 року, розрахований на 159 інструментів, хоча сам композитор вважає, що його досить експериментальна музика може успішно виконуватися і на одному, п’яти, п’ятнадцяти…59 інструментах. У Львові її грали дев’ять музикантів-інструменталістів у супроводі сопрано. Вперше в Україні було виконано твори японського композитора (який живе і працює нині в Німеччині) Тошіо Хосакава, зокрема «Метаморфози» — для кларнета й струнного оркестру з ударними. Відбулася світова прем’єра «Концерту №2» для фортепіано з оркестром Анджея Нікодемовича (львів’янина, який живе з 1980 року в Польщі), написаного також нинішнього року. А взагалі, представлена композиторська палітра була дуже широкою та різноманітною: Бибик, Грабовський, Кьорчнер, Мемлок, Ненкєрроу, Балєй, Варєз, Жоляс, Шельсі, Мефано, Штокгаузен, Кагель, Дембський (він же й диригував на своєму концерті, як і Рунчак на своєму), Чайковський, Пилютіков, Козаренко, Рот, Понк’єллі, Велчер, Скалторпє, Шикелє, Задор, Нюстедт, Пярт, Лятошинський, Губаренко, Карабиць, Скорик та багато інших. Як вважають фахівці-музиканти, це сьогодні — кращі представники сучасної класичної музики.

Мабуть, не даремно колись організатори назвали цей фестиваль саме «Контрастами». Вибудовується він справді на контрастах. З одного боку — стовідсоткова класика в традиційно класичному виконанні. З другого — модерн, авангард як у музичній основі, так і у виконанні. Той-таки Богуслав Шеффер, Джордж Крам зі своїми трьома «Макрокосмосами», написаними для спеціально підготовленого фортепіано з електричним підсиленням, трипедального, у супроводі вокальних уставок, гри на струнах пальцями та ще багатьох нетрадиційних музичних (або біля них) ефектів, «Електроакустичний твір для трьох виконавців, запису та комп’ютерного опрацювання в реальному часі» Алли Загайкевич, де скрипку, фортепіано й комп’ютер доповнювали спів та акторська гра. А були ще композитори-народники, джазовики та інші. Використовувалися всі наявні у музичному реєстрі інструменти — як в оркестровому виконанні, так і в сольному.

Це було справді свято великої музики.

Але саме львів’яни, львівська музична школа — фундамент, на якому будувався весь фестиваль. Когорту відомих сучасних композиторів чудово доповнили львів’яни: Мирослав Скорик, Віктор Камінський (його «Фантазія» для камерного оркестру, флейти та гобоя також була на «Контрастах» прем’єрою), Ольга Криволап зі своєю новою «Симфонією №3» для струнних і фортепіано, Юрій Ланюк та інші. Львівська музична школа завжди пишалася своїми виконавцями. Сьогодні це Оксана Рапіта (фортепіано), Остап Шутко (скрипка), Андрій Карп’як (флейта), Йожеф Ермінь (фортепіано), Оксана Пасічник (сопрано), Наталія Пасічник (фортепіано) та інші, які стали знаменитостями не лише в Україні, а й за кордоном. Чимало їх викладають у Львівській музичній академії. А львівські прославлені музичні колективи — симфонічний оркестр Львівської філармонії (головний диригент Юзюк), чудовий Львівський камерний оркестр Музичної академії ім. Лисенка, камерний оркестр «Віртуози Львова», камерний оркестр «Леополіс», камерний хор «Глорія»...

— Ми намагаємося підносити хорошу музику в хорошому виконанні, — каже директор міжнародного музичного фестивалю «Контрасти» Володимир Сивохіп. — Це наше кредо. Вісім років тому фестиваль вибрав саме таку концепцію, і ми її дотримуємося. Приємно, що рік у рік нарощуємо свої сили. І якщо раніше в програмах фестивалю було по 15—20 концертів, то нинішнього року 26. Та два концерти, на превеликий жаль, не відбулися. Це світові прем’єри творів Юрія Ланюка та Олександра Щетинського й перше виконання в Україні віолончельних концертів Вітольда Лютославського та Франгіз Алі-Заде. І, як результат, не приїхали до Львова відомі виконавці Іван Могінетті, Анджей Бауер, Іван Кучер, а також Національний симфонічний оркестр України. Причина зриву цих концертів банальна: Кабмін не виконав перед нами своїх фінансових зобов’язань... Для когось це лише два концерти, а для організаторів — біль і втрата, тому що ми вперше хотіли відзначити пам’ять чудового віолончеліста родом з Галичини (цього року виповнюється сто років від дня його народження) Еммануеля Фойермана (1902—1942 рр.). Відомі музиканти, композитори прагнуть до нас приїхати. Завдяки підтримці міжнародних творчих центрів, посольств та інших організацій окремі з них отримують можливість виступити на «Контрастах». Та бажаючих значно більше. Всі фестивальні концерти безплатні. Ми хочемо, щоб якнайбільше людей доторкнулося до великої музики, яка справді здатна воскрешати душі...