КАРТИ ЄРУСАЛИМА НА ДЕСЯТИННОМУ ПРОВУЛКУ

Ну кому з нас на уроках географії чи виконуючи домашнє завдання не доводилося займатися досить нудним заняттям — розмальовуванням контурних карт? Добре, якщо природна схильність до імпровізації дозволяла прикрасити його. Щоправда, у школі таке не заохочувалося. Тому до карт у більшості ставлення залишилося досить утилітарне, заглядаємо в них у міру потреби чи отримуємо в подарунок створений вінницькими веселунами глобус України.

Кілька років тому, будучи в Москві, в Музеї приватних колекцій, в одному із залів демонструвалося зібрання давніх російських карт. Це було красиво і наївно, захоплююче й пізнавально. Відтоді моє ставлення до карт різко змінилося. На жаль, такі виставки — досить рідкісне явище.

Відкрита наприкінці минулого тижня в галереї «Тадзіо» виставка «Єрусалим на стародавніх картах і зображеннях», яку організувало посольство Ізраїлю в Україні, потішила своїм видовим розмаїттям і духовною наповненістю.

Карти ізраїльської столиці Єрусалима, одного з найбільш священних місць на Землі, — найбільш безперервно-тривала історія карт. Перед глядачами відкривається картографічна історія найдавнішого міста, заснованого царем Давидом понад три тисячі років тому.

Найдавніша з них Мадабська мозаїка — найбільш рання з будь-коли знайдених деталізованих карт міста — датована VI століттям до н.е. На той час у Єрусалимі вже присутні й іудаїзм, і християнство. Пізніше й іслам визнав святість Єрусалима, третім після Мекки й Медіни, називаючи його спочатку Байт-аль-Магдаз (Храм). Згодом араби назвали місто Аль-Кудз, що означає «святе».

Цікава деталь — більшість ранніх карт, представлених на виставці, зроблено картографами, котрі ніколи відвідували цю країну. Тому вони рясніють інколи дивними деталями, наприклад європейською архітектурою.

Більшість карт — це перспектива «пташиного ока». Адже сьогоднішній стандартний для всіх топографічних зображень вертикальний вигляд було впроваджено в картографію Єрусалима лише в ХІХ столітті. Зворушує дитяча наївність і трепетне ставлення невідомих картографів до Святої землі, так само як і зображення Єрусалима центром квітки чи «пупом Землі», що, втім, і сьогодні відповідає істині.

Багатство уяви, побудованої на наївному знанні, спонукає до споглядальності й розмірковувань. Не кажучи вже про об’єктивну інформацію зі сфери культури й історії. Погляньте самі — це цікаво.