ІСТОРІЯ НАСТРОЇВ — У МУЗИЦІ

25 квітня — День незалежності Держави Ізраїль. Посольство Ізраїлю в Україні, за традицією запросивши на своє свято гостей, як і минулого року, «почастувало» присутніх в Українському домі концертом як чудовим аперитивом.

Хоча його програма, на перший погляд, могла б видатися досить еклектичною, стосовно до моменту звучала цілком логічно. Чудова музика немов передавала настрої, почуття, переживання, сумувала й раділа, дихала й жила, як і багатостраждальний давній народ цієї, з погляду історії, зовсім ще юної країни. Це підтверджувала характерна образність «Кончерто-гроссо» А.Кореллі. Його змінила пластична кантилена сповненого драматичної напруги Концерту для флейти й арфи з оркестром. Потім пролунала меланхолійна Елегія і фінал «Серенади для струнного оркестру» П.Чайковського. Завершився концерт стародавньою мозаїкою з ізраїльських пісень М.Зеіра в сучасному аранжуванні Шимона Коена, коли флейта з арфою, то сміючись, то сумуючи, несли райське блаженство.

На запрошення посольства в концерті взяли участь Київський камерний оркестр під керівництвом Романа Кофмана й музиканти з Ізраїлю — Йоссі Арнхайм (флейта) і Юлія Свердлов (арфа).

Романа Кофмана давно знають і поважають у світі. Заїжджі знаменитості вважають за честь працювати з ним. Його диригентська манера відрізняється високим інтелектом, глибоким знанням й тонким музичним чуттям, пластичною манерою диригування. Відчувається цілковита гармонія взаємовідносин диригент-оркестр.

З флейтистом Йоссі Арнхаймом українські аматори музики вже знайомі — минулого року він не тільки виступав в аналогічному концерті, а й здійснив гастрольний тур по нашій країні. Нинішнього року він ще раз підтвердив свій статус музиканта високого класу. Класичне поєднання арфи і флейти досить нечасто звучить сьогодні. Вишукана манера виконання ізраїльської арфістки, представниці пітерської музичної школи, яка нині працює в Головному симфонічному оркестрі м. Тель-Авіва, справив неповторне враження.